RU  UA  EN

Вівторок, 19 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

Росіяни вже бояться, що ЗСУ зайдуть до Криму - Рефат Чубаров

Рефат Чубаров Фото: facebook.com/dogrujol

З початком війни у 2014 році окупанти в Криму проводили жорсткі репресії проти кримських татар та українців. Зараз репресії відбуваються не лише на півострові, а й на територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, захоплених рашистами. Що відбувається на окупованому півострові зараз, як окупанти тиснуть на мешканців півдня України та як живуть кримськотатарські біженці - в ефірі Апостроф розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу РЕФАТ ЧУБАРОВ.

– Напередодні окупанти у Севастополі вирішила продовжити "жовтий" рівень терористичної загрози до 14 серпня. Що вам відомо? Можливо, ви знаєте причини цього продовження?

– Ви знаєте, що цей рівень, який вони називають "жовтим", є другим за їхньою класифікацією. Він був введений після того, як була здійснена атака на штаб Чорноморського флоту рф, розташований у Севастополі. Атака дроном – він упав на території цього штабу і вибухнув. Після того продовжується такий статус міста Севастополя.

Це говорить про те, що, з одного боку, російська окупаційна влада в Криму намагається максимально утримувати населення Криму в стані залякування. Так легше проводити свої мілітаристські плани. По-друге, це говорить про реальне побоювання окупантів щодо тих чи інших військових дій з боку Збройних сил України. Вони бояться, що Збройні сили України підійдуть до півострова й зайдуть в Крим.

– Розкажіть про ситуацію з розгортанням стратегічних об'єктів у Криму. Не так давно Зеленський наголошував, що росія перетворила Крим на військово-тюремний табір. Наскільки зараз у Криму нарощують військовий потенціал та військові об'єкти, які використовують, зокрема, для атак проти українських військових та українських міст на південному напрямку?

– Москва й Кремль ніколи не приховували, що вони перетворюють Крим на такий військовий плацдарм. Про це говорили всі: і влада українська, і експерти, і Меджліс кримськотатарського народу. Про це ухвалювалися відповідні резолюції міжнародних організацій, зокрема, резолюції, які схвалювалися Генеральною асамблеєю ООН - щодо мілітаризації Кримського півострова та акваторії Чорного моря.

Наслідок цієї мілітаризації, цього перетворення півострова на військову фортецю російськими окупантами ми побачили 24 лютого, коли один із найбільш масштабних ударів по материковій частині України був завданий саме з території окупованого Криму.

Зараз найбільшими військовими об'єктами в Криму є десятки облаштованих місць, де розміщені зенітно-ракетні комплекси, балістичні ракети. Звідси також проводяться обстріли. Це є і Севастополь, де базується Чорноморський флот росії.

І тепер, наскільки можна судити з тієї інформації, яка доходить до нас, це розташування мосту через Керченську протоку. Тут в останні місяці росія розмістила багато спеціальних військових підрозділів, спрямованих на захист цього об'єкту, який для неї має стратегічно важливе значення. Саме через міст перекидаються нові й нові війська на територію Криму, і вони готуються до нового штурму та нових ударів по материковій Україні.

– За даними британської розвідки, минулого тижня ЗСУ вдарили по ешелону збройних сил рф та пошкодили залізничне сполучення між Кримом і Херсоном. Чи відома вам якась інформація, можливо, окупанти вже відремонтували цю ділянку?

– На жаль, мені такі деталі невідомі. Але зрозуміло, що саме комунікації є дуже важливими для російських окупантів. Скажімо, Антонівський міст, який поєднує обидва береги Дніпра та допомагав російським окупантам утримувати Херсон, а також залізничні шляхи дуже важливі для окупантів. Тому Збройні сили України, в першу чергу артилеристи, намагаються їх максимально виводити з ладу, бо це буде дуже послаблювати російських окупантів у їх намаганнях утримувати цю територію.

Зараз іде змагання в часі. Росіянам потрібен деякий час, щоб провести імітацію референдуму. Я не знаю, що вони потім робитимуть з цими результатами, які вже намальовані в кабінетах Кремля. Зрозуміло, що там не буде жодної дії, яка би нагадувала щось на кшталт голосування. Але вони намагаються це провести у вересні. Здається, це буде 11 вересня, якщо виходити з деякої інформації. Наше завдання – максимально ускладнити їм життя і зірвати спроби імітації референдуму. От навколо цього зараз і йде таке військове змагання.

– Як щодо утисків на території тимчасово окупованого Криму? Зокрема, яка ситуація з переслідуваннями кримськотатарських активістів та людей, які так чи інакше пов'язані з інформаційним спротивом? Відомо, що з 24 лютого посилилися утиски з боку окупантів щодо кримськотатарського народу.

– З початком повномасштабного вторгнення репресії і переслідування стали жорсткішими, оскільки російська окупаційна влада намагається максимально контролювати настрої кримського суспільства.

Крим став такою транзитною територією, близько до тих місць, де відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися бойові дії. Через Крим проходять війська, до окупованого Криму повертаються вантажем 300 чи 200 російські військовослужбовці. Кримські люди як ніхто бачать ці страшні наслідки чергової авантюри росії після 24 лютого. Тому одним із інструментів утримування контролю над кримських суспільством є репресії.

Продовжуються суди над кримськими татарами та етнічними українцями. Їх судять на різних територія: в Ростові – тих, кого звинувачують в тероризмі й екстремізмі, у Підмосков'ї військові апеляційні суди. В Криму зараз проходять аж три таких судилища. Це Наріман Джелял – перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Це молоді наші активісти, брати Азіз та Асан Ахтемови. Також будуть судити Ролана Османова – одного з активістів кримських татар – за нібито компрометацію російської армії. Отже, в Криму репресії не вщухають ні на секунду.

– Меджліс кримськотатарського народу анонсував регулярні онлайн-зустрічі зі співвітчизниками, які були вимушені виїхати з України через агресію рф. Скажіть, будь ласка, коли ці зустрічі будуть проходити?

– Ми не знаємо, скільки взагалі громадян України стали біженцями. Зрозуміло, що серед них є і кримські татари. Ми не хочемо якось виділяти кримських татар, але в нинішніх умовах дуже важливо знати майже про кожну людину: де вона, що з нею, чи потребує вона якоїсь допомоги. Це, можливо, виходить з того, що усвідомлюємо, що нас так мало в світі. Нас мало в Криму, бо 300 тисяч людей – це за кількістю населення як один район в місті Києві. Десь біля 5-6 тисяч людей були в останню хвилю евакуйовані з України в пошуках безпечних для себе і своїх дітей умов. Це в переважній більшості жінки й діти.

Ті, хто в Туреччині, а їх там більшість, там у нас все організовано. Там є велика наша діаспора, у нас є взаємодія з урядом Туреччини, ми координуємо і допомагаємо людям. Вони там розміщені компактно, в трьох містах: Ескішехір, Бурса та Киркларелі. Для нас важливо, що відбувається з людьми в країнах Західної Європи, вони розсипані там по всій Європі. Ми розпочали онлайн-зустрічі з цими людьми для того, щоб їх об'єднати.

Мета така: ми говоримо, що ви наодинці можете вирішувати всі питання – питання своїх родин, питання працевлаштування, ви можете прибратися в своєму домі. Але якщо мова йде про збереження колективної ідентичності – мови кримськотатарської, звичаїв наших, культури й віри батьків – то ми маємо об'єднатися.

Люди на це охоче йдуть. Першу таку зустріч ми провели з тими, хто оселився в Німеччині. Зараз будемо проводити по інших країнах Західної Європи.

– ОК "Південь" Збройних сил України заявили, що зараз в певних районах Херсонщини та в самому Херсоні є панічні настрої серед російських окупантів. Вони розуміють, що є великий ризик того, що скоро розпочнеться контрнаступ, і їм доведеться тікати. Деякі колаборанти та окупанти вже зараз тікають. Чи є такі випадки, коли колаборанти, переміщуються до Криму, щоб втекти від покарання в Україні?

– Тут, можливо, краще говорити про самі процеси. Зараз російські окупанти намагаються задіяти всі свої можливості і зусилля задля того, щоб у вересні провести на цих територіях щось подібне до того, що нагадувало би референдум. Тому російські окупанти зараз націлені на найбільш вразливі верстви населення на окупованих територіях. Це люди похилого віку, люди, які потребують допомоги, які живуть бідно. Але одночасно це й вчителі шкіл. Дуже великий тиск, особливо в Херсонській області, здійснюється на вчителів шкіл для того, щоб вони відкрили школи 1 вересня саме за російськими програмами із навчанням російською мовою.

Задля цього вони використовують всі можливі механізми: намагаються відправити діточок на територію росії під виглядом відпочинку. Уявіть собі, що з Генічеського району нещодавно відправили групу дітей на відпочинок до Адигеї. Це просто безмежний цинізм. А десятки курортних селищ на Чорному і Азовському морях зараз абсолютно пусті, бо прийшла війна і там окупанти. Вони репресують людей, і ніхто там не працює. У цих пансіонатах російські солдати. А наших діточок вони відправляють нібито на відпочинок на своїй території. Це все робиться для того, щоб придушити ці верстви населення, на яких орієнтуються люди. Вчителі в школах – це ж поважна категорія. Медиків також репресують. Тому тут дуже важливо, щоб відбувалася взаємодія між урядом України, між різними складовими суспільства з людьми на окупованих територіях. Щоб взаємодія і діалог були постійними.

Що стосується колаборантів, то я дуже приємно був вражений тим, що, незважаючи на такі жорсткі дії з боку російських окупантів, кількість людей, які пішли служити російським окупантам на території Херсонської та Запорізької областей, набагато менша, ніж очікували самі окупанти.

Читайте також

Запоріжжя залишилося без облради: що відбувається і до чого тут колаборанти

Верховна Рада не розпустила Запорізьку облраду, але відібрала у неї всі повноваження

Якщо не прийде український закон на деокуповану територію, то прийде суд Лінча - екс голова Луганської ВЦА

Сергій Гайдай розповів страшні деталі про життя українців в окупації на Луганщині та вплив виборів Путіна на регіон

Новини партнерів