26 липня, після декількох тижнів ходи, учасники скандальної хресної ходи УПЦ МП нарешті добралися до Києва. Однак західну частину ходи правоохоронцям довелося зупинити через повідомлення про мінування. Рідкісний випадок – попередження виявилося правдивим - силовикам вдалося виявити муляжі мін і закладки з бойовими гранатами. Це далеко не перша серйозна перешкода ході на Київ, її просування з самого початку супроводжують гучні скандали, а учасників неодноразово не пускали в різні міста України місцеві мешканці та активісти. При цьому про хресну ходу, який традиційно з 2009 року організовує УПЦ КП, не чути практично нічого, в усякому разі скандального. Очікується, що вона, як завжди, пройде 28 липня від Михайлівської площі до Володимирської гірки в Києві. Чим відрізняються і чим схожі дві православних хресних ходи, вирішив з'ясувати "Апостроф".
Для початку слід зазначити, що хресна хода УПЦ КП проводиться 28 липня - в день Святого князя Володимира щорічно, починаючи з 2009 року. Хресна хода УПЦ МП напередодні цього свята, 27 липня, пройшла у Києві вперше тільки в минулому році. А вже у нинішньому Московський патріархат вирішив перетворити її у всеукраїнську.
На питання "Апострофа" про те, чи був ефект від багаторічного проведення хресної ходи єпископ УПЦ КП владика Євстратій Зоря іронізує, що як мінімум "в Московському патріархаті теж почали проводити власний".
Втім, в УПЦ МП не вважають, що їх ініціатива – данина конкуренції. "Ми не ставили завдання зробити щось таке, чого ніхто не робив. І ми не робимо це на противагу комусь або для конкуренції іншій релігійній структурі", - пояснив "Апострофу" заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП отець Миколай Данилевич. Він додав, що, на його думку, хода УПЦ МП відрізняється від ходи УПЦ КП аполітичністю. При цьому сфотографовані під час ходу на Київ георгіївські стрічки, за його словами, "не відображають офіційну позицію Церкви".
Релігійний експерт Анатолій Бабинський переконаний, що "аполітичність", задекларована УПЦ МП, а також "заклики до миру і згоди" на ділі перетворюються в мовчазну підтримку агресії Росії на Донбасі.
"Московський патріархат, особливо керівництво, яке знаходиться в Москві, не є частиною рішення (питання встановлення миру). Оскільки Московський патріархат реально може вплинути на досягнення миру в Україні, якщо буде наполегливо заявляти керівництву РФ про те, що цю війну необхідно припинити, то не роблячи цього, він стають частиною проблеми. І коли вони намагаються себе підносити, немов вони в стороні, це дуже обурює українське суспільство. Оскільки присутність російських військових і російської зброї на сході України на сьогоднішній день є абсолютно очевидною для всіх ", - сказав Бабинський "Апострофу".
Однак представники УПЦ МП сумніваються в можливості патріарха Кирила вплинути на ситуацію і вважають, що насправді від церкви не так вже й багато залежить. Отець Миколай Данилевич переконував "Апостроф", що священики УПЦ МП неодноразово просили припинити війну, однак, за його словами, "церква не є центром геополітичного впливу".
"В неофіційному та приватному порядку ми не раз висловлювали свою думку, і нашу думку знають всі геополітичні центри, інтереси яких перетнулися в Україні. Треба бути наївним, щоб думати, що навіть сам патріарх Кирило може так вплинути на політику власної країни, що вона припинить ту чи іншу війну", - пояснив "Апострофу" Данилевич. Крім того, за його словами, війна на сході нашої країни гібридна, не класична, а Україна при цьому дипломатичних відносин з Росією так і не розірвала.
"Церква закликає до примирення всіх, тому що у кожної сторони в будь-якій війні своя правда і своє виправдання. Ця війна є гібридною, вона не є класичною війною, де чітко видно, хто агресор, хто жертва, я маю на увазі, хто на кого напав", - пояснює Данилевич. На підтримку своїх слів представник УПЦ МП зазначив, що до ходи на Київ приєдналися навіть бійці АТО з 95-ї житомирської бригади, які захищали Донецький аеропорт.
"Мені сказали, що там (серед учасників ходи, - "Апостроф") є 10 "кіборгів", які воювали в Донецькому аеропорту, і вони спілкувалися з тими протестуючими, які виступають проти хресної ходи", - зазначив отець Микола.
За словами представника УПЦ МП, 27 липня в Києві слід очікувати приблизно 30 000 чоловік. У свою чергу в УПЦ КП під час хресної ходи 28 липня очікують дещо менше - від 10 до 20 000 віруючих, причому серед учасників також очікуються бійці АТО.
"Будуть брати участь і військові капелани, і військові, які повернулися з війни на сході. Вони в минулому році брали участь у хресній ході і в цьому році обов'язково будуть", - зазначив владика Євстратій.
Але не тільки поглядами на війну на Донбасі і кількістю учасників відрізняються ці дві хресних ходи. Ще одна ключова відмінність – реакція суспільства, і, відповідно, кількість правоохоронців, що владі доведеться виділити для охорони походів. Напередодні силовики заявили, що хресну ходу УПЦ МП охоронятимуть 3,5 тисяч правоохоронців. І такі підвищені заходи безпеки небезпідставні, адже 26 липня поліція на маршруті західній частині хресної ходи знайшла вибухівку і гранати. Це той рідкісний випадок, коли повідомлення про мінування виявилося правдивим. Отець Миколай Данилевич з УПЦ МП пояснює, що Церква не збирається нехтувати безпекою своїх віруючих. Однак підозрює, що організувати ситуацію з виявленням вибухівки могли самі правоохоронці.
"Можливо, ці надзвичайні ситуації - справа самих цих органів. Якщо вже така небезпека, то чому багато представників влади зараз у відпустці? Голова СБУ Василь Грицак у відпустці, мер Віталій Кличко у відпустці. Також я чув, що президента немає на місці, всі у відпустках. Якби була реальна загроза, а не підставлена і спеціально створена, то, напевно, всі були б не у відпустках, а на робочих місцях. Тому у нас є певні сумніви. Але, звичайно, ми будемо дослухатися до думки органів і не станемо ризикувати людьми", - підкреслив Данилевич "Апострофу".
У свою чергу, в УПЦ КП "Апострофу" розповіли, що не знають, скільки правоохоронців будуть охороняти їх хресну ходу 28 липня, і ні про які додаткові заходи безпеки у держави не просили.
"Ми в першу чергу звертаємося до Бога. Так, як водили в коробці з поліцейських по Києву гей-парад, нам так не треба. Так зазвичай ходять чужі, які бояться. Ми не боїмося йти по своїй столиці. Якщо силові структури будуть вважати, що потрібно більше правоохоронців, то поставлять більше, а якщо менше - то менше. Навіть якщо жодного поліцейського не буде – все одно підемо", - сказав "Апострофу" владика Євстратій.
"Апостроф" вирішив поцікавитися, як представники двох Церков можуть описати "пересічного віруючого", який зазвичай бере участь у хресній ході.
"Я уявляю жінку середнього віку у вишиванці, яка прибула з Тернопільщини або Полтавщини", - розповів владика Євстратій (УПЦ КП).
"Це віруюча людина, яка вірить у Бога і любить свою країну, патріот в хорошому сенсі цього слова, а не ура-патріот. І не націоналіст, а саме патріот", - розповів отець Миколай з відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП.
Свою думку відстороненого спостерігача висловив на цей рахунок і експерт Анатолій Бабинський. "Зазвичай, коли Московський Патріархат організовує свою хресну ходу, то там збирається досить специфічна публіка. Московський патріархат не здатен залучити до своїх великих акцій людей з числа інтелігенції або широких громадських кіл, їм часто доводиться акумулювати людей з маргінальних псевдорелігійних середовищ", - вважає експерт.
Продовжуючи говорити про відмінності, не можна не згадати і про заходи безпеки під час фінальної фази хресних ходів. 27 липня на молебні УПЦ МП планується участь якихось "офіційних осіб", тому журналісти будуть проходити туди за списками. Правоохоронці вже заявили, що всі паломники пройдуть через металодетектори. Під час заходів УПЦ КП про подібні заходи навіть не згадують.
Напевно, можна знайти безліч інших відмінностей між цими двома подіями, так само як і подібностей. Головна подібність – те, що обидві церкви, кожна в своєму розумінні, намагаються відповідати церковної традиції проведення подібних походів і навряд чи в майбутньому від них відмовляться.
Тому дуже важливо, щоб такі релігійні заходи перестали мати політичне забарвлення. Адже, як ми бачимо на прикладі нинішньої ситуації, хресна хода "миру, любові та молитви за Україну", поки ніякого миру і любові Україні не принесла - навпаки, викликала протистояння, обурення і навіть ненависть.
"Чи вдалося їм (організаторам хресної ходи УПЦ МП на Київ) розділити українське суспільство? Не думаю. Але внести нервове напруження - безперечно. Про цю подію зараз багато говорять, і навколо дуже багато страху, часом, можливо, зайвого. А тримати українське суспільство в стані постійного нервового напруження - це відома стратегія Путіна", - зазначив Анатолій Бабинський.
