Зараз озеро Світязь переживає наслідки природних явищ - посушливого літа і малосніжної зими. Але воно не зникне, оскільки отримує достатньо води з підземних джерел. У природі все розумно і взаємопов'язано. Однак перлину Волині може погубити людське втручання або, навпаки, бездіяльність. Таку думку висловив "Апострофу" науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук.
Ми маємо довготермінові спостереження за ситуацією на озері Світязь. Зараз пішли сухі роки. Починаючи з 2015 року, нам бракує опадів. Минулого року випало близько 590 мм опадів, хоча має бути 600-650 мм. Тоді озеро не обміліло, хоча було видно деякі відмілини в кінці сезону. Цього року – аномальна спека, дощів не було майже із травня. У червні випало лише 18% необхідних опадів. Спека була до 40 градусів, збільшилася випаровуваність. Мілководна берегова лінія становить у деяких місцях близько 200 м - глибина невелика, тому й з'явилися ті коси. На інших озерах такої критичної ситуації немає – вода відійшла на метр від берега.
На всіх озерах є водопереливні споруди – це плита, завдяки якій вода не витікає з озера, але при її надлишку відбувається перелив. На озері Світязь ця споруда, яка була побудована ще в 60-ті роки минулого століття, не працює. Зараз там пробиті плити, тому споруда не виконує свою функцію, і вода витікає за будь-яких умов. У районі вже прийнято рішення виділити кошти для реконструкції шлюзу-регулятора. Його планується зробити до кінця року.
На сьогодні рівень води в озері становить 163,1 м над рівнем моря. На всіх картах вона стоїть 163,2 м, тобто зараз рівень озера на 10 см нижче, порівняно з відмітками за тривалий час. Найбільша відмітка за 35 років спостережень (стільки існує Шацький національний природний парк, – "Апостроф") була 163,51 м. Влітку 2015 року відмітка була ще на 2 см нижче, але вода набралася – і в цьому році набереться. Але справа в тому, що зараз немає стільки опадів, як хотілося б. Зими безсніжні. Ми увійшли в цю зиму з мінусовою відміткою рівня води (тобто озеро було більш мілким, ніж має бути, – "Апостроф"). Кіс не було, але "мінус", принаймні 10 см, був.
Озеро Світязь не зникне: його пересічна глибина – 9 м, максимальна глибина – 58,4 м. Озеро Чорне, наприклад, має пересічну глибину 2 м, і на сьогодні воно повноводне. Мілководна акваторія може скоротитися незначною мірою, якщо і в подальші роки не буде опадів. Ймовірно, восени або весною абсолютно точно – Світязь набере свою повноводність.
Коли робили Шуро-Копіївську і Верхньоприп'ятську меліорацію (у 1970-1980 роках, – "Апостроф"), створили систему моніторингових свердловин. Тепер щомісяця ми проводимо спостереження: знімаємо рівень напірних (вони перебувають під тиском під землею, живлять озеро Світязь, – "Апостроф") і ґрунтових вод. На сьогодні рівень напірних вод вищий, ніж ґрунтових (це означає, що Світязь отримує достатньо води з підземних джерел, – "Апостроф").
У 2013 році Інститут гідротехніки і меліорації Академії наук України започаткував додатковий моніторинг у зв'язку з розробкою Хотиславського кар'єру у Білорусі. Було створено дві свердловини, які йдуть навпроти нього – зниження рівня напірних вод поки не спостерігається. Тож вплив Хотиславського кар'єру на обміління Світязя перебільшено.
Національний парк має інші проблеми. Зокрема, є потреба проектування нового полігону твердих побутових відходів, який вичерпав свої можливості. Однак біля старого полігону є зарезервована земля. Я думаю, питання це вирішать.
Читайте: На порозі катастрофи: чому гине озеро Світязь
Як і по всьому Поліссю, відбувається всихання соснових насаджень. Є стовбурові нематоди (різновид черв'яків, раніше відомі як круглі черви, – "Апостроф"). За високої температури вони дуже швидко розмножуються, перекривають трахеїди (канали дерева, – "Апостроф"), і немає сокоруху, тому ліс починає сохнути з верхівок. Потім нападають вторинні шкідники – верхівковий і шестизубий короїди. І вони знищують дерева повністю, у лісі виникають прогалини. Нематоди принципово не витримують мінусових температур, але зими зараз теплі, і вони не вимерзають. Якби рубали вчасно, то такої пандемії серед дерев не було б.
Зараз певні "кадри" прийняли закони, які вимагають отримувати дозвіл Києва, щоб зрубати будь-яку палицю на території національного парку. Роблять комісію із місцевої влади, приїжджає лісопатолог-інженер зі спеціалізованого підприємства, "охорона природи", роблять обстеження, пишуть акти. Після цього треба надіслати документи, щоб взяти у Києві "ліміт". А дядько-міністр схоче - підпише, а схоче - не підпише. Це все тягнеться місяці. Треба все це спростити, аби все вирішувалося на місці. Треба довіряти людям, які працюють у лісі – вони на це вчилися. За неправильну рубку можна ввести кримінальну відповідальність. Перевіряючих служб, які нічого не роблять, а тільки гроші отримують і пишуть папірці, - до холери. Можуть приїхати і проконтролювати.
