Україна може розпочати тісну промислову кооперацію із Туреччиною, а турецький лідер Реджеп Тайїп Ердоган здатен допомогти налагодити відносини між Києвом та Москвою. Однак Анкара очікує, що Київ долучиться до боротьби із турецькою опозицією, яку офіційна турецька влада називає терористами.
Про це заявив "Апострофу" колишній міністр у справах ЄС та головний переговірник Туреччини ЕГЕМЕН БАГІШ на полях форума "Ялтинська європейська стратегія" (YES).
- Як ви можете оцінити перспективи України з її новою владою?
- Україна зараз така, якою була Туреччина у 2002 році. Тоді у нас з'явився новий лідер, нова партія, нова впевненість і нова стабільність, яка допомогла нашій економіці перевтілитися та потроїти прибутки. Ми збільшили кількість шкіл, мостів, портів – морських та авіаційних. І Туреччина стала набагато перспективнішою, ліберальнішою, запровадила вищі стандарти прав людини. Це те, що має робити Україна, якщо президент Володимир Зеленський виконає ті обіцянки, які він дав під час передвиборчої кампанії – боротьба з корупцією, з бідністю, з невіглаством. Він може привести прямі інвестиції до своєї країни. Турецький бізнес також був би зацікавлений інвестувати в Україну, як європейський, американський, індійській чи китайський. Тому що Україна – це дуже динамічний ринок. Завдяки своєму розташуванню, цей ринок дуже важливий і чутливий до змін. І Україна має свою яскраву особливість.
- Який сектор є найбільш привабливим для турецьких інвесторів?
- Україну треба відбудувати. Туреччина має другу за об'ємом і досвідом будівельну сферу у світі після Китаю. В Україні є певні мінерали, яких у нас немає, але у нас є деяка сировина, якої немає в Україні. Туреччина й Україна можуть зробити багато разом, але необхідно мати бізнес-план. Треба сісти і розглядати кейс за кейсом, проект за проектом. Якщо ми об'єднаємо дві нації, ми будемо дуже чутливі до болючих українських питань.
Але Україна має бути чутливою і до турецьких питань. Наприклад, у нашій боротьбі з гюленістами (послідовниками Фетхулли Гюлена, політичного і релігійного діяча, якого звинувачують, серед іншого, у підготовці військового заколоту з метою повалення Ердогана у 2016 році. Гюлен переховується у США, – "Апостроф") Україна має більш охоче іти на співпрацю. Тому що ці "терористи" мають три школи в Україні, які досі працюють. І ми сподіваємося, що президент Зеленський та його команда закриють ці школи. Ми маємо тісніше співпрацювати у боротьбі з тероризмом, тому що Робоча партія Курдистану (крайня ліва військово-політична організація курдів, - народу, який населяє Сирію, Туреччину та Іран - цю партію Анкара розглядає, як національну загрозу, – "Апостроф"), гюленісти, ІДІЛ та Аль-Каїда загрожують не лише Туреччині, але й Україні, західним країнам. Крім того, вони загрожують Росії, Індії. Ми маємо ставитися до тероризму не як до атаки на сусідів, а як до атаки на цивілізацію.
- В Україні занепокоєні тим, що президент Ердоган має майже товариські відносини з російським президентом Володимиром Путіним, купує російське озброєння.
- Пан Ердоган має дуже гарний діалог не лише з президентом Путіним, але й з президентом Зеленським. Пан Ердоган може бути мостом. Він може допомогти встановити мир. Тому що Ердоган – людина миру за визначенням.
Читайте: Туреччина чекала, що ми будемо воювати з Росією за Крим - Сергій Корсунський
Україну і Туреччину багато що об'єднує. Кримські татари – важлива складова у відносинах. Позиція Анкари щодо Криму на боці України. Ми заявляли про це публічно і навіть пан Путін знає це. Але ми співпрацюємо з Росією щодо систем ППО С-400, намагаємося встановити економічну кооперацію з росіянами, бо ми намагаємося знайти рішення питання у Сирії. Але ми також працюємо з Україною, бо вона теж важливий партнер. Ми не повинні обирати – один чи інший. Ми були б щасливі, якби Україна почала діалог з Росією. Коли президент Зеленський розпочав переговори з президентом Путіним, десятки людей опинилися на свободі. Я зустрічався з одним із них режисером Олегом (Сенцовим. - "Апостроф"). Його було ув'язнено на 5 років, а зараз він на свободі. Це лише завдяки діалогу. Тож діалог звільняє людей, а його брак примушує людей страждати.