У Верховній Раді днями був зареєстрований законопроект, який, якщо стане законом, істотно ускладнить життя боржникам за житлово-комунальні послуги. Нардепи від монобільшості пропонують зрівняти боржників ЖКГ зі злісними неплатниками аліментів і обмежити їх в правах до тих пір, поки борги не будуть погашені. Чи проголосує парламент за такий законопроект, і чому нардепи пішли війною на неплатників, розбирався "Апостроф".
Що придумали
У пояснювальній записці до законопроекту №3613, яким і пропонується "наїхати" на неплатників житлово-комунального господарства, стверджується, що станом на 1 травня борг населення за комунальні послуги становить понад 63 мільярди гривень. Із них найбільше українці заборгували за газ - 25,6 мільярдів. Ще 20,5 мільярдів гривень українці винні за опалення і гарячу воду. І з цим потрібно щось робити.
Врятувати ситуацію "слуги" пропонують радикально: застосовувати до боржників такі самі санкції, які зараз застосовуються до неплатників аліментів.
Отже, якщо сума боргу перевищує сукупний розмір платежів за 4 місяці, українцям можуть заборонити тимчасово виїжджати за кордон, керувати транспортними засобами, користуватися вогнепальною мисливською зброєю і, відповідно, полювати. Але якщо борги погасити в повному обсязі, то подорожувати, водити, стріляти і полювати без обмежень знову стане можливим.
Але це ще не всі "бонуси" від законодавців. Нардепи придумали гнучку систему штрафів для громадян України. Наприклад, якщо сума боргу перевищує сукупний розмір платежів за 1 рік, то виконавча служба має право накласти штраф - 20% від суми боргу. Якщо за два роки - 30%, а якщо українець примудрився назбирати борги за три роки, сума штрафу зросте до 50% від суми неплатежу.
І "найсмачніше": згідно з текстом законопроекту, виконавці отримають право утримувати частину суми боргу за житлово-комунальне господарство з доходів українців - 50% з доходів щомісячно. А якщо сума боргу перевищить сукупний розмір платежів за 3 місяці, то стягнення може бути і за рахунок майна боржника.
Як це допоможе?
Борги населення за комунальні послуги дійсно серйозна проблема для країни. І, на думку експертів, опитаних "Апострофом", якщо законопроект №3613 перетвориться на повноцінний закон, то система жорстких штрафів і обмежень виконає своє завдання, і сума боргу скоротиться.
"Звичайно, жорсткі санкції в деяких випадках підвищать платіжну дисципліну", - говорить "Апострофу" експерт із питань ЖКГ Сергій Дяченко.
"Це допоможе. Коли з'явиться інструмент правового впливу у вигляді відчуження майна, то, звичайно ж, люди стануть більше боятися і стануть відмовляти собі в інших витратах або утиснуть себе до мінімуму в споживанні житлово-комунальних послуг", - додає "Апострофу" керівник Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук.
Утім, практикувати єдиний санкційний підхід до всіх боржників, на думку експертів, не зовсім правильно. Справа в тому, що неплатників умовно можна розділити на дві групи. Перша група - ті, хто хоче, але не може платити за послуги. Банально немає грошей.
"Багато людей не платять не тому, що платити не хочуть, а тому, що нинішні ціни за послуги ЖКГ створюють реальні проблеми для економіки сімей, - підкреслює Сергій Дяченко. - Тому спершу держава мусила б попрацювати над системою більш збалансованих цін, а вже потім вимагати від людей оплати. Наприклад, зараз скандал, пов'язаний із приведенням завищених цін на тепло до цін на газ, який тягнеться ще з минулого опалювального сезону. Спочатку б ці проблеми вирішити".
З тими, хто хоче, але не може, все більш-менш зрозуміло: їм повинні допомагати субсидії. Друга ж група неплатників - ті, хто може заплатити, але просто не хоче цього робити.
"Зазвичай ці люди, наприклад, діти прокурорів, які дуже добре розбираються в законодавстві і знають, що можуть не платити, тому що їм за це нічого не буде, - пояснює "Апострофу" представник мережі "Опора", експерт із ЖКГ Тетяна Бойко. - Адже навіть якщо почати судовий розгляд, підприємство повинно заплатити чимало коштів судового збору та це все тривалий процес. І навіть якщо буде позитивне рішення, далі вже питання до виконавчої служби. Тому ті, хто добре знає свої права, нарощують свою заборгованість, а якщо і програють суд, то заплатять кілька тисяч, для них ця сума не критична. Тому більш справедливо було б застосовувати санкції саме до таких людей".
Правда, існує ще й третя категорія неплатників: тих, хто може платити, але не хоче цього робити через несправедливо виставлені рахунки, адже борги українців за послуги ЖКГ - категорія далеко не абсолютна. Управляюча компанія або постачальник послуг може нарахувати споживачеві борги з повітря.
"Наприклад, нам у Києві абсолютно неправомірно нараховували плату за прибудинкову територію. Ніхто не хоче мене як споживача від цього захистити?" - коментує ситуацію "Апострофу" екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
У теорії, споживачів послуг, в тому числі і послуг ЖКГ, повинна захищати Держпродспоживслужба, однак, за словами Андрія Никончука, у цієї служби немає абсолютно ніяких механізмів.
"У Держпродспоживслужби 95% всіх питань - сфера ЖКГ. Але вплинути і захистити споживача вони просто не можуть, вони беззубі, - зазначає Никончук. - По-перше, вони не володіють організаційним потенціалом, щоб задовольнити запит суспільства на перерахунок, на правильний розрахунок за послуги. Вони просто не вміють цього робити. А, по-друге, у них елементарно немає людей. Ось і виходить, що, з одного боку, у нас маленький споживач, якому в рахунках намалювали казки. А з іншого боку - монополіст-мільярдер із юридичними відділами та системою. І альтернативи немає".
А ось вирішувати проблеми споживачів, які хочуть платити за послуги, але платити справедливо, держава не поспішає.
"Особисто я разом із колегами кілька місяців тому писав звернення до Мін'юсту, щоб там розглянули можливість впровадження одного з підвидів судової експертизи, експертизу в сфері ЖКГ. Методику нарахування, прилади обліку і так далі. Мені прийшла відповідь, що це недоцільно", - констатує Никончук.
Але виходить так, що згідно з новим законопроектом, боржнику, якщо він захоче, наприклад, виїхати за кордон, спочатку доведеться погодитися з комунальною несправедливістю, сплативши рахунки, а вже потім домагатися правди у Феміди.
"У нашій країні споживачеві можна "намалювати" борги, а потім відправити в суд, якщо він із чимось не згоден. А судитися можна дуже довго. За цей час до тебе зможуть застосувати санкції, наприклад, не випустити з країни. Тобто логіка така: спочатку заплати, а потім вже доводь свою правоту", - каже Никончук.
Шанси в залі
Залишається питання: чи проголосують нардепи за такий, відверто спірний і соціально чутливий законопроект?
Велика ймовірність, що проголосують, адже, по-перше, його ініціювали представники провладної більшості, а, по-друге, серед авторів документа значаться прізвища чиновників Міністерства розвитку громад і територій. Відповідно, законопроект - спільне напрацювання уряду і парламенту. А якщо так, то шанси на його прийняття значно зростають. Але чи допоможе один єдиний закон одним махом вирішити проблему боргів населення за послуги ЖХГ?
"Є дуже складна проблема - величезні борги за енергоносії та послуги. Але цю проблему не вирішити, прийнявши один єдиний закон. Вона потребує комплексного вирішення, тому всі дії влади мають бути узгоджені. Але цей закон, із одного боку, подається народними депутатами, але серед його авторів - заступник міністра громад і територій, і держслужбовці цього міністерства. Так це ініціатива нардепів чи уряду? Чи це спільна робота? І чи буде щось, крім цього законопроекту? Ця невизначеність не дозволяє відповісти на питання - чи скоротяться борги. Одним простим законом не вирішити таку складну проблему", - резюмував у коментарі "Апострофу" директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
