Ніс - поверх маски, маска спущена на підборіддя або взагалі відсутня - знайома картина, яку після ослаблення карантинних заходів в Україні, запросто можна побачити в маршрутках, магазинах, кафе і на вулицях. Досить це терпіти! Так, мабуть, вирішили в уряді і захотіли змінити відповідальність за порушення правил карантину. Адже ні страшилки з приводу того, що метро знову закриють, ні шанс отримати штраф у 17 тисяч гривень, як виявилося, нікого не лякають. Що придумали чиновники, розбирався "Апостроф".
Штрафи стануть меншими
Радикально переглянути адміністративну відповідальність за порушення карантину запропонував міністр юстиції Денис Малюська. Так, якщо зараз штраф для фізосіб за відсутність маски в громадському місці становить від 17 до 34 тисяч гривень, то в Мін'юсті хочуть істотно знизити цей поріг і встановити вилку фінансового покарання в діапазоні від 170 до 255 гривень.
Для посадових осіб, згідно з ініціативою Мін'юсту, сума штрафу залишається незмінною (від 34 до 170 тисяч гривень), але вводиться нова адміністративна відповідальність для юридичних осіб "які порушили санітарне законодавство, а саме, зробили пропуск, допуск особи в громадські будівлі, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без одягнених засобів індивідуального захисту".
За таке порушення юрособи заплатять від 3400 до 5100 гривень.
Свої пропозиції щодо нових штрафів в Мін'юсті оформили в законопроект, який в уряді вже встигли схвалити. Наступне слово за парламентом.
Санкції не працюють
Безумовно, пом'якшення карантину більшість українців сприйняли як його скасування, і все частіше стали нехтувати засобами індивідуального захисту. Тим часом статистика захворюваності на коронавірус кожен день стає все більш тривожною. Наприклад, 1 липня медики виявили 889 нових хворих. Крім того, за даними МОЗ, станом на 3 липня Київ і ще 9 регіонів України продовжують перебувати за межею ослаблення карантину.
З одного боку, ослаблення карантину дало поштовх до зростання захворюваності, що загалом було очікувано. Але, з іншого, якби українці не нехтували карантинними правилами, ймовірно, кожен день майже по тисячі нових заражених могло і не додаватися. І це незважаючи на драконівські штрафи. Так в чому ж проблема?
Справа в тому, що карантинні штрафи для громадян виявилися неефективними. Так, за даними Нацполіції, з початку введення карантину копи склали 14,5 тисячі адміністративних протоколів за статтею 44-3 КУпАП "Порушення правил щодо карантину людей". В ідеальному світі, навіть якщо брати самі мінімальні розміри штрафів, така кількість протоколів принесла б до бюджету понад 246 мільйонів гривень. Але в реальності все інакше.
За інформацією Державної судової адміністрації України, станом на 1 липня, з усіх 14,5 тисячі протоколів, судді розглянули менше половини: 6,6 тисяч. Ще 4,1 тисячі справ чекає свого розгляду і тільки в 720 випадках судами було прийнято рішення про накладення штрафу. Таким чином, реальне покарання за порушення карантину отримує менш як 5% всіх порушників. Чому так відбувається?
По-перше, часто копи і самі не знають, як складати протокол за статтею 44-3. Наприклад, із 14,5 тисячі протоколів, 3,7 тисячі суди повернули на доопрацювання. Більшість з них складено абияк.
"Суди не притягали людей до відповідальності у вигляді через помилки при складанні протоколів, або встановлювалася відсутність складу адміністративного правопорушення. Останнім часом чітко проглядалася саме така судова практика", - пояснює "Апострофу" президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.
Наприклад: "У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано ім'я та по-батькові особи, яка склала протокол, конкретна норма нормативного акту, який передбачає відповідальність за правопорушення", - йдеться в рішенні районного суду Черкаської області.
А ось ще одне рішення щодо карантинного протоколу вже районного суду Херсонської області.
"У протоколі не вказано, які саме санітарні норми порушила особа, і якими нормативними актами вони передбачені, оскільки ст. 44-3 КУпАП має бланкетний характер", - значиться у тексті постанови.
"Бланкетний характер" - це коли одна норма права не містить конкретних правил, а відсилає до інших норм. Саме так і виписана стаття 44-3, яка відсилає до закону "Про захист населення від інфекційних захворювань", який, у свою чергу, прив'язує відповідальність за відсутність маски до постанов уряду. А карантинні постанови КМУ коригуються так часто, що копи просто не встигають розібратися, що ж саме порушують українці, ось і страждає якість протоколів.
По-друге, штраф у 17 тисяч гривень за відсутність маски складно назвати адекватним. Наприклад, покарання у вигляді 17 тисяч гривень штрафу, згідно з чинним Кримінальним кодексом, можна отримати за викрадення автомобіля. За ДТП із заподіянням тілесних пошкоджень середнього ступеня тяжкості штраф і того менше: від 3400 до 8500 гривень.
Так, встановивши високі карантинні штрафи, уряд, ймовірно, прагнув налякати українців, але, як сказали експерти виданню, ефект вийшов зворотним: суди не поспішали ставати на бік поліції і штрафувати людей на такі великі суми.
Проблема вирішиться?
Істотне зниження штрафів, в теорії, має змінити ситуацію, адже розлучитися з сумою в 170 гривень куди простіше, ніж із сумою в 17 тисяч. У такому випадку, копи дійсно зможуть штрафувати всіх порушників підряд, і це буде ефективно.
Однак і тут є нюанси. Готового тексту законопроекту Мін'юсту поки немає, а принципове запитання - хто саме буде уповноважений накладати штрафи.
За словами Зої Ярош, зараз це працює так: "Спочатку складається протокол, а сам штраф за притягнення до адмінвідповідальності накладається судом.
"А якщо уповноважать поліцію, тобто вони на місці складатимуть і протокол, і постанову, то в цьому якась логіка є, і це буде швидко, - додає "Апострофу" юрист, виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива" Михайло Каменєв. - Якщо ж залишать на розгляді судів, то це ускладнює процедуру. Суди будуть просто перевантажені цими дрібними справами зі штрафами в 170 гривень".
Утім, на думку керівника Національної експертної групи з інфекційного контролю, епідеміолога Андрія Александріна, зміна штрафів навряд чи здатна стримати пандемію. А це ж головна мета санкцій.
"Це не спрацює, адже починаючи з президента, вся верхівка нашої влади постійно демонструє порушення карантинних заходів і не носить маски", - запевняє "Апостроф" Александрін.
До речі, епопея зі штрафом для Володимира Зеленського, який відпочивав в одному з кафе Хмельницького без маски, досі не завершена. Хмельницькі судді звернулися по допомогу до колег із Верховного Суду з проханням пояснити, чи може бути президент у принципі притягнутий до адміністративної відповідальності. У Верховному Суді повідомили, що звернення отримали, але поки думають, як потрібно вчинити з президентом.
"Із точки зору епідеміології та інфекційного контролю, самий пріоритетний захід - дотримання фізичної дистанції, а потім вже носіння маски. Наприклад, у Києві транспорт просто битком забитий і там вже немає різниці - хоч ти в масці, хоч без маски. Але в таку спеку перебувати в масці просто неможливо, тим більше, коли в трамваї або тролейбусі 40 градусів спеки. Жодна людина цього не витримає. Тому, перш ніж щось вимагати від людей, необхідно створити їм умови", - резюмував епідеміолог.
Правда, і карантин, і штрафи за його недотримання, невдовзі взагалі можуть піти в історію. Ні, українські медики не винайшли вакцину від коронавірусу, просто Конституційний Суд вже почав розгляд справи щодо конституційності введення карантинних обмежень у принципі. Так що, запасаємося попкорном і стежимо за ситуацією.
