Спроба противників реформи містобудування скасувати через суд постанову Кабінету міністрів про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), якщо вона вдасться, призведе до цілого комплексу наслідків, як юридичних, так політичних і економічних. Розбиралися, чому жоден з цих наслідків не буде позитивним для держави.
У середу, 12 серпня, Окружний адміністративний суд Києва має розпочати розгляд позову про визнання незаконними постанов Кабінету міністрів, якими в березні цьогороку була ліквідована горезвісна ДАБІ та створені нові органи, між якими були розділені функції, що монопольно належали згаданій інспекції.
З рішення про ліквідацію ДАБІ, ініційованого президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, в Україні фактично була запущена реформа містобудування, метою якої є покласти край грандіозній корупції в сфері будівництва. Не дивно, що у реформи, яка в цілому була позитивно прийнята громадськістю та багатьма учасниками будівельного ринку, знайшлося й чимало активних противників. Передовсім - серед великих забудовників, які виявилися незацікавленими що-небудь міняти в існуючій системі, адже ні для кого не секрет, що в ДАБІ у них і так було "все схвачено".
З самого початку реформа зазнала атак супротивників по багатьом напрямкам - від критики в ЗМІ і спроб "осідлати" процес реформування, аби направити його в потрібне великому будівельному бізнесу русло, до спроб просто скасувати рішення Кабміну через суд. Так, відповідний позов був підготовлений громадською організацією "Мінбуд" , серед засновників якої виявилися власник девелоперської компанії "ОМОКС", забудовник ЖК "Чайка" Олексій Кулагін і президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Іван Салій. Як писали ЗМІ, організація Мінбуд може бути пов'язана з великими забудовниками.
Свій позов з вимогою скасування постанов Кабміну №218 і №219, якими була ліквідована ДАБІ та створені нові органи, вони мотивували тим, що, мовляв, постанови Кабміну створюють правову невизначеність між органами державної влади, відповідальними за будівельну сферу. Залишимо поки за дужками юридичну обґрунтованість позову та можливу правосудність рішення суду, якщо він все ж задовольнить позов забудовників, і спробуємо припустити, що трапиться, якщо реформу буде судом скасовано.
Отже, якщо суд задовольнить позов і визнає дві постанови Кабміну, якими ліквідується ДАБІ та створюються Державна інспекція містобудування та Державна сервісна служба містобудування, то разом з постановами Кабміну втратять легітимність всі документи, прийняті новоствореними структурами за весь період їх існування. При цьому неминуче виникне ряд норм, які будуть спиратися на документи, що втратили легітимність, але самі ці норми залишаться легітимними, що, по суті, означатиме появу нових правових колізій. Наприклад, може статися так, що міжрегіональні підрозділи Державної інспекції містобудування, які створені окремою постановою Кабміну, будуть легітимні, а їх центральний апарат - ні, що є нонсенсом. Тобто, вимагаючи прибрати "правову невизначеність", автори позову насправді можуть створити ще більшу правову невизначеність, яка навіть може перерости в справжній правовий хаос.
Що ж це буде означати на практиці? А те, що правомірність будь-якого документа, виданого за час дії реформи, можна буде оскаржити. А це і дозволи на будівництво, і сертифікати відповідності побудованих об'єктів, і інші документи. Тобто можливе рішення суду створить вкрай сприятливі умови для такого неприємного явища, як рейдерство. І країну цілком може захлеснути хвиля "будівельних воєн" зі спробами більш спритних забудовників "віджати" у менш спритних їхній бізнес.
Однак скасування ліквідації ДАБІ матиме не лише юридичні наслідки. Горезвісна будівельна корупція, проти якої і спрямована насамперед реформа, отримає всі можливості заграти новими фарбами. Адже чому президентом було прийнято рішення ліквідувати ДАБІ? Тому що ДАБІ була монополістом, що сконцентрував в одних руках дозвільні, контрольні та сервісні функції, що даваломожливість в рамках одного органу будувати "хмарочоси корупційних схем ідоговірняків". Разом з ліквідацією ДАБІ та поділом її функцій між різними органами старі корупційні схеми були зламано, але якщо суд вирішить ДАБІ відновити, то цим, по суті, відновить і всі старі корупційні схеми.
Більш того, з ДАБІ вже було звільнено майже півтори сотні чиновників, багато з яких, можливо, були не просто причетні до цих корупційних схем, а довгі роки відчували себе в них, як риба в воді. Якщо ліквідація ДАБІ буде визнана незаконною всі ці "старі корупціонери" отримають можливість відновитися на роботі, і відновити всі зламані схеми. Ну а державі доведеться з бюджету платити цим людям ще й компенсації за вимушені прогули.
При цьому фінансові втрати держави не обмежаться можливими компенсаціями звільненим чиновникам, які зможуть відновитися на старих посадах. На створення нових органів також були виділені бюджетні кошти, які виявляться витраченими даремно.
Не варто скидати з рахунків і колосальні іміджеві втрати, які понесе держава Україна в разі, якщо суд скасує ліквідацію ДАБІ. Реформа містобудування загалом підтримується українським суспільством, яке добре поінформоване про масштаби корупції в галузі. Реформа, нагадаємо, ініційована особисто президентом Володимиром Зеленським та підтримується європейськими партнерами України. І якщо завтра одним судовим рішенням реформу буде зупинено, це стане не лише черговим ударом по іміджу української судової системи, але й по іміджу держави в цілому.
Більше того, скасування реформи створить додаткову і непотрібну соціальну напруженість в українському суспільстві, яке давно втомилося від хаотичної забудови, будинків-монстрів, незаконного та незавершеного будівництва, акцій протесту ошуканих інвесторів. Реформа містобудування дає всім цим людям надію, що ситуація в будівництві буде хоч якось входити в цивілізовані рамки, і було б вкрай недалекоглядно зовсім вже не рахуватися з їхньою думкою.
Іміджеві втрати для держави будуть значні ще й тому, що позов проти реформи і ліквідації ДАБІ має ряд ознак, що дають підстави підозрювати його замовний характер. Позов поданий організацією, яка створена за участю великих забудовників, чия зацікавленість у збереженні старої системи в будівництві досить очевидна. З позову досить важко зрозуміти, які саме права членів громадської організації "Мінбуд" були порушені ліквідацією ДАБІ та він зовсім не дає підстав стверджувати, що Кабмін, приймаючи свої постанови, вийшов за межі своїх повноважень. Та й правова невизначеність, до якої апелює позивач, далеко не очевидна, на відміну від цілком очевидною невизначеності, яка виникне в разі задоволення позову.
Як би там не було, рішення за позовом буде приймати суд, і всім нам залишається вірити, що це рішення буде об'єктивним, неупередженим і прийнятим на підставі принципу верховенства права.
