Європа – це не тільки безвіз, туристичні подорожі та урочисті Дні Європи. Там також є дуже прагматичні, цинічні уряди й бізнес. Вирішити свої болючі питання за рахунок других країн для них – звичайна справа. Наприклад, коли європейцям було потрібно утилізувати сотні тисяч старих "євроблях", шкідливі викиди яких не відповідають новим нормативам ЄС, вони використали Україну. Розповіли українцям красиву байку про красиві авто, і тепер вони псують повітря в Україні. При цьому, нам ніхто навіть не сказав "дякую", тому що все було виставлено так, що це потрібно саме нам. А чим закінчилася історія з "євробляхами", ви й самі знаєте. Вийшло все по класиці: "благими намірами вимощена дорога до пекла". Дуже схожа ситуація розгортається сьогодні в Черкасах.
Нездорова ініціатива Ільченка
Тільки у нас тут немає, звісно, "євроблях", але є бізнесмени і політики, готові робити за європейців брудну роботу ціною здоров’я черкащан. Європа залишає після себе не тільки старі авто, а ще й різного роду холодильники: побутові та промислові. Після того, як холодильник викидають на звалище, виникає проблема, як його утилізувати. Справа це досить небезпечна, адже всередині холодильних камер знаходиться газ фреон, який стає вкрай небезпечним, якщо з'єднується з повітрям або киснем. Отже, просто відкрити і випустити фреон, – неможливо. Тому переробка холодильних камер відбувається у два етапи. Спочатку холодильну камеру механічно відокремлюють від інших частин холодильника, а потім спалюють її у подовій печі, яка називається інсинератор. Головна проблема в тому, що при нагріванні фреону вище 250°C утворюється хімічна сполука фосген, яка під час Першої світової війни використовувалася, як бойова отруйна речовина. Нейтралізувати фосген можна за допомогою спеціальних фільтрів, які дуже дороговартісні й потребують частої заміни. Європа не хоче розміщувати такі заводи на своїй території. Тому робить все можливе, щоб побудувати їх в менш розвинутих країнах, таких, наприклад, як Україна.
Способів, як це зробити, існує багато. Один з них – захід в країну через так звану технічну підтримку міжнародних організацій. Обрана місцева компанія має виграти тендер та через нього нібито завести іноземні інвестиції у високотехнологічний бізнес. Насправді, Європі просто потрібне "вікно" – фірма-прокладка, через яку можна буде налагодити масову утилізацію старих холодильників. В Україні на роль провідника такого бізнесу був знайдений молодий бізнесмен Віталій Ільченко, який представляє партію "Слуга народу", і який був кандидатом в мери під час першого туру виборів Черкаського міського голови. Він є власником компанії "UKRAVIT". Європейці зробили йому відповідну пропозицію, від якої Ільченко не зміг відмовитися.
Далі ситуація розвивалася наступним чином. В березні 2019 року компанія "UKRAVIT" виграла тендер Організації промислового розвитку при ООН і отримала технічну підтримку для створення інфраструктури по утилізації стійких органічних забруднювачів. Планувалося побудувати виробництво, яке мало складатися з лінії переробки морозильних камер та інсинераторної печі. Враховуючи той факт, що високі температури, які необхідні для спалювання фреону, можуть бути придатними для спалювання пестицидів, компанія вирішила розширити проект. Так у пана Ільченка з’явилися плани спалювати токсичні хімічні речовини, які накопичилися на території ТОВ "Фабрика агрохімікатів". До речі, сам проект з утилізації небезпечних органічних сполук було вирішено реалізувати на території зазначеної фабрики, яка розташована в безпосередній близькості до житлових масивів. Компанія "UKRAVIT" була настільки впевнена в собі, що без погодження проекту з Черкаською міською громадою завезла частину обладнання на територію ТОВ "Фабрика агрохімікатів".
Спроби надурити громаду
24 квітня 2020 року на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля Міністерства енергетики та захисту довкілля з’явилося повідомлення про планову діяльність ТОВ "Фабрика агрохімікатів" під назвою "Реконструкція адміністративно-побутових, складських і виробничих будівель, інженерних споруд, які розташовані в промисловій зоні за адресою м. Черкаси, проїзд Енергобудівельників 8,10". В якості технічної альтернативи №2 було вказано варіант утилізації холодильних установок шляхом спалювання в багатоподовій печі Херешоф. Зверніть увагу на той факт, що сам проект з утилізації небезпечних хімікатів відсунуто на другий план, як можливу альтернативу. Тобто, нібито весь проект про реконструкцію будівель і споруд. Зроблено це було не випадково, адже відповідно до наказу Мінрегіону України, розміщення нових підприємств I-II класу небезпеки (а саме таким є завод із спалювання органічних відходів) в межах населених пунктів заборонено. Отже, якщо мова йде про реконструкцію, то наказ можна обійти. Можливо, так думав пан Ільченко, рахуючи майбутні прибутки. До речі, під це планувалося відвести чималу площу 5,6 га. Чому так багато – стане зрозумілим трохи пізніше.
Цікаво, але повідомлення про вплив на довкілля зовсім не містило інформації про технічні характеристики печі-інсинератора. Зроблено це було також не випадково, адже при згоранні фреонів утворюються вкрай токсичні хлор- та фтор- вміщуючи сполуки. Тож не зрозуміло, яким чином "UKRAVIT" планувала їхню нейтралізацію. Можливо, Віталій Ільченко, який незважаючи на те, що балотувався на посаду мера Черкас, постійно проживає в Києві, зміг "порішати" в Міністерстві щодо змісту повідомлення про вплив на довкілля. Щоб воно не містило інформації, яка потенційно може насторожити громадськість.
Наступним кроком Ільченка була спроба провести громадські слухання щодо майбутнього проєкту. Наперед зазначимо, що слухання, які відбулися в Черкаській ОДА, виявилися повністю фейковими. Адже на розгляд питання про розташування в Черкасах небезпечного для містян виробництва не були запрошені ані мер Анатолій Бондаренко, ані депутати міськради, ані представники екологічних організацій. Більше того, виявилося, що мова йде про створення в Черкасах не просто заводу, а технопарку із переробки хімічно небезпечних речовин. Ось для цього, власне, і знадобилося майже шість гектарів землі. Кінцевою метою слухань для Ільченка – було отримати висновок про те, що його небезпечний проект можна будувати в місті, а не за 20 км від нього, як вимагає закон для шкідливих виробництв I-II класу.
Ільченко та Євпак проти громади
Таке відверте ігнорування представником "Слуги народу" Віталієм Ільченком думки Черкаської міської громади збентежило черкащан. 22 вересня 2020 року на сайті Черкаської міської ради була зареєстрована петиція, в якій жителі Черкас попросили міську владу "не допустити до реалізації проект, який передбачає розміщення на території міста Черкаси інсинератора для спалювання фреону, ядохімікатів та отруйних речовин з Черкаської області та інших областей України". У відповідь на петицію міська рада підготувала проєкт рішення про підтримку петиції. Таким чином, міська громада на чолі з мером Анатолієм Бондаренком фактично заблокувала будівництво в Черкасах заводу з переробки фреону та пестицидів, через порушення Ільченком та компанією "UKRAVIT" норм діючого законодавства.
Крім того, коли до оцінки небезпечного проєкту підключилися реальні, а не фейкові експерти по екології, було з’ясовано, що автори проєкту навмисно зазначили в документації розу вітрів, яка не відповідає дійсності. Виявилося, що насправді в нічний час брудні викиди з майбутнього заводу Ільченка мали осідати на житлові квартали Черкас та поверхню Черкаського водосховища.
Політичні та бізнесові плани мешканця Києва, кандидата в мери від партії "Слуга народу" Віталія Ільченка, зрозумілі. Скоріше за все, він планував, завдяки підтримці центральної влади та адміністративного ресурсу, посісти перше місце на виборах Черкаського міського голови. Відтоді шлях до будівництва небезпечного заводу, який травив би черкащан, було б відкрито. Але на заваді став все той же Анатолій Бондаренко. Незважаючи на протидію центральної влади та силових структур, він впевнено переміг в першому турі виборів. Однак, Ільченко не полишив своїх планів. Майже відразу він оголосив, що в другому турі буде підтримуватиме представника партії "Голос" Віктора Євпака, який на виборчих перегонах посів друге місце. Джерело з найближчого оточення Ільченка стверджує, що перед цим "слуга народу" зустрівся з Євпаком.
Скоріше за все, Ільченко зробив Євпаку пропозицію, від якої той не зміг відмовитися. Кажуть, після зустрічі Євпак дуже змінився, звільнив частину людей у своєму штабі. Відтепер там працюють "штабісти" власника "UKRAVIT", а кандидат від "Голосу" робить все, що йому скаже Віталій Ільченко. Євпак для нього – ідеальний та слухняний мер, такий собі "цап відбувайло", який зробить все, що йому накажуть. І в першу чергу – затвердить будівництво небезпечного заводу.
