Батьки українських школярів знову в паніці. Але цього разу справа не в дистанційному навчанні, яке відновилося з введенням жорсткого локдауна, а у плановій реформі системи освіти, згідно з якою у багатьох українських школах будуть ліквідовані старші класи, а замість них старшокласникам доведеться вступати в ліцеї. Як в МОН збираються змінити навчання в школах, і що з цього вийде, розбирався "Апостроф".
Західна ідея
"Київ, Дарницький район. Оголосили всім, що школи тепер стають гімназіями і навчання в них тепер буде тільки з 1 по 9 класи. Тепер всі учні після 9 класу повинні вчитися в коледжі або ліцеї, де навчання платне і божевільний конкурс. А як же закон про безкоштовну і загальну середню освіту?" - скаржиться в соцмережах користувач Тетяна Костурія.
І такого роду повідомлення стурбованих батьків з початку 2021 року стали з'являтися на шкільних форумах все частіше і частіше. Що ж відбувається?
Насправді нічого принципово нового: просто в українській школі, відповідно до закону України "Про повну загальну середню освіту", очікуються зміни, які і так були заплановані ще в січні 2020 року. Які саме?
Згідно зі статтею 35 закону "Про повну загальну середню освіту", вся державна система загальної середньої освіти повинна бути розділена на три рівні: початковий (з 1 по 4 клас), базовий (з 5 по 9 клас) і профільний (10-12 класи).
Установи освіти базового рівня трансформуються в гімназії, а профільного рівня - в ліцеї. При цьому, ліцеї також будуть двох типів: академічні та професійні. Тобто після 9 класу у дитини буде вибір: або вступити в 10 клас, але вже в ліцеї, або піти вчитися в профтехучилище або коледж.
Такий поділ системи загальної середньої освіти - це західна модель. В теорії вже у 9 класі учень повинен прийняти рішення що йому потрібно: продовжувати середню освіту для вступу до вузу або здобувати освіту професійну.
Якщо мета це вища освіта, то необхідно визначитися з профілем і вступати до відповідного ліцею. Адже і зараз батьки наймають старшокласникам репетиторів з профільних предметів для підготовки до вузу. Якщо профіль буде якісно забезпечений ліцеєм, то платити додатково за послуги репетиторів не доведеться.
"Якщо учень хоче продовжувати навчання в університеті, то у нього вже повинен бути усвідомлений вибір профілю. Якщо він хоче пов'язати своє навчання з виробництвом, то на це повинні працювати професійні ліцеї. Вчити 11-12 років усіх дітей одного й того ж - це неправильно", - пояснює "Апострофу" екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
Сама по собі така модель навчання не є чимось поганим.
"Старшу школу давно потрібно відокремити від базової, а, тим більше, від початкової школи. Це ідея світового рівня, - додає Лікарчук. - Ми повинні нарешті перейти до профільної школи і дати можливість учневі старших класів визначитися, ким він хоче бути".
Але як завжди, реалізація західних моделей реформ в Україні перетворюється на повний абсурд.
"Кульгава" практика
По-перше, згідно із законом, створити комунальний ліцей зможуть тільки міста з населенням понад 50 тисяч осіб. Це означає, що школярі в невеликих населених пунктах України, які захочуть продовжити навчання в 10 класі, будуть змушені залишити рідну школу і шукати ліцеї в великих містах далеко від дому. Наприклад, у Львівській області, тільки чотири таких міста: Львів, Червоноград, Дрогобич та Стрий. А у Вінницькій області тільки одне: сама Вінниця.
"Тут дійсно потрібно підходити до вирішення питання гнучко і дивитися, можливо цю норму варто переглянути, - коментує ситуацію "Апострофу" експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба. - Потрібно зважити логістичні можливості, дороги, сполучення, можливість розвезення. Адже діти повинні бути забезпечені автобусами. Але потрібно пам'ятати, що функції ліцею цілком можуть виконувати коледжі і давати повну загальну середню освіту на рівні старшої школи. Наприклад, в Європі, Канаді, США немає суттєвої різниці між коледжем і ліцеєм, все це highschool, де діти отримують або першу професію, або, якщо це академічний напрям, йде підготовка до навчання в університеті".
Більш того, для "створення і здійснення освітньої діяльності комунального ліцею в його складі має бути створено і функціонувати не менше чотирьох 10-х класів". Тобто якщо в тому ж Червонограді місцева влада захоче створити ліцей, але не збере чотири 10-х класи, то ніякого ліцею не буде.
При цьому, приватні установи освіти можуть функціонувати без обмежень і об'єднати під одним дахом всі три рівня загальної середньої освіти.
Але навіть якщо зірки зійдуться і комунальний ліцей з'явиться, швидше за все, виходячи з практики реформ по-українськи, зміниться тільки вивіска, а змістовна частина залишиться без змін.
"Назвати вчорашню школу ліцеєм, це ще не означає, що вона одразу стане ліцеєм. Потрібні кадри, потрібне обладнання, потрібна матеріальна база. Для цього повинні бути створені необхідні умови. Просто механічно розділити - це абсурд. Хоча у нас абсурдних дій вистачає" , - зазначає Ігор Лікарчук.
Створення необхідних умов, наприклад, вдосконалення матеріальної бази навчального закладу, звичайно, вимагатиме додаткового фінансування. Якщо його не буде, то по всій Україні просто будуть створюватися юрособи з назвою "ліцей".
По-друге, терміни. Реалізація реформи розрахована до 2027 року: до 2024 року гімназії (сьогоднішні школи) та ліцеї повинні бути розмежовані як окремі юридичні особи, а з 2027 року почне діяти державна підсумкова атестація у формі ЗНО, за результатами якої учні 9-х класів зможуть вступати в ліцеї. Так-так, зарахування в 10-12 класи ліцеїв буде відбуватися на конкурсній основі, а не автоматично.
В принципі, перехідний період досить лояльний і розтягнутий у часі, щоб реформа не стала для учнів і їх батьків шоком. Однак вже зараз у багатьох школах України запланували не набирати 10-11 класи. Це означає, що учневі або доведеться переходити в школу, де 10-11 класи ще набирають, або вступати до ліцею, і напевно ж, приватного. Адже розгалуженої мережі комунальних ліцеїв ще не створено - потрібно чекати до 2024 року.
По-третє, зовсім незрозуміло, що робити школярам, які після 9 класу ще не визначилися ні з вибором майбутньої професії, ні з вузом. При переході в 10 клас у таких дітей ще залишалося 2 роки на роздуми, але тепер цього часу не буде.
Втім, за словами Миколи Скиби, в країні вже діє така система.
"Навіть зараз перехід з 9 до 10 класу не завжди автоматичний. Адже, завершуючи навчання в 9 класі, учні здають державну підсумкову атестацію. Фактично ми вже живемо в цій системі, просто вона вийшла гібридна і невиразна. І питання в тому, щоб зробити її логічною. І саме старша профільна школа повинна підготувати учня до вибору", - каже Скиба.
"Все одно, людині рано чи пізно необхідно робити вибір. Ми всі зараз говоримо про перевантаження навчальних програм. Але це буде до тих пір, доки у нас не буде профільної школи", - резюмував Ігор Лікарчук.
