Активність російських військ на кордоні з Україною і можливий сценарій повномасштабної агресії РФ, актуалізували питання цивільного захисту населення. Один з ключових елементів такого захисту - приміщення для укриття населення на випадок активних бойових дій. В якому стані перебувають бомбосховища в країні, яким вимогам вони повинні відповідати, щоб захистити українців і чи вистачить укриття на всіх - з'ясовував "Апостроф".
Де можна сховатися
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди бувають трьох типів: укриття (герметична споруда на випадок бойових дій), протирадіаційні укриття і захисні споруди цивільного захисту, які будуються швидко.
Також Кодекс цивільного захисту допускає використання споруд подвійного призначення і так званих простих укриттів: підземні переходи, станції метро, підземні склади, тунелі, підвальні приміщення, підземні паркінги, ТЦ і навіть печери.
Вимоги до змісту і експлуатації захисних споруд визначено окремим наказом МВС №579 від 9 липня 2018 року.
Згідно з цим документом, загальні вимоги до захисних споруд усіх типів такі: місця розташування захисних споруд в населених пунктах країни повинні позначатися табличками або написами з вказівкою напрямку руху до них. Біля входу в саму захисну споруду повинна бути табличка з номером телефону людини, відповідальної за бомбосховище, адже саме у неї зберігаються ключі.
У самій захисній споруді обов'язково повинні бути засоби пожежогасіння, система внутрішнього пожежного водопостачання, справна сигналізація, а внутрішнє обладнання притулку, наприклад нари, не повинно бути виготовлено з горючих синтетичних матеріалів.
Звичайно ж, у всіх захисних спорудах повинні бути інженерні мережі, система вентиляції і світло. При цьому, використання ламп розжарювання і люмінесцентних світильників не допускається. Тільки світлодіодні лампи.
А тепер за типами. Так, укриття повинно бути герметичним, щоб витримати тиск повітряної ударної хвилі під час використання зброї. В укритті повинна бути дизельна електростанція і пальне до неї, ємності для питної води.
У протирадиаційному укритті, розрахованому на кількість до 20 осіб, якщо в ньому відсутня каналізація, повинні бути ємності для питної води з розрахунку 2 літри на одну людину. Також в такому укритті допускається зберігати акумуляторні батареї на випадок перебоїв зі світлом і автономні світильники.
Що стосується споруд подвійного призначення, якщо вони мають властивості укриттів, наприклад, герметичне підвальне приміщення, то вимоги до їх утримання та експлуатації не відрізняються від вимог до укриттях.
Якщо ж мова йде про найпростіші укриття, наприклад, підземний перехід, то обладнання таких укриттів має забезпечити можливість безперервного перебування в ньому людей протягом 48 годин. Для цього в найпростішому укритті повинні бути лавки, лежаки, стільці, контейнери для їжі і води і баки для фекалій, засоби надання медичної допомоги, засоби зв'язку і пожежогасіння, джерела світла.
Крайніх немає
Усі озвучені вимоги до захисних споруд - мінімум. Насправді їх набагато більше і деталізовані вони аж до кольору фарби, якою необхідно фарбувати труби вентиляції, каналізації, водопостачання. Хто повинен все це контролювати?
Згідно з Кодексом цивільного захисту, підтримувати фонд захисних споруд повинні балансоутримувачі приміщень - комунальні підприємства, ЖЕКи, місцева влада, юридичні особи. Наприклад, перевіряти герметичні притулку необхідно, як мінімум, один раз на рік. Але як йдуть справи насправді?
Бомбосховище
"До 2018 року стан притулків на підприємствах контролювала ДСНС. Щорічно вони збирали комісії, перевіряли фонд і могли впливати на керівників підприємств, на чиєму балансі були притулку, - пояснює "Апострофу" начальник управління цивільного захисту Харківської міськради Олександр Пушкарьов. - Але з 2018 року законодавство змінилося, і балансоутримувач став сам визначати стан готовності притулку. Це було пов'язано з тим, щоб не тиснути на бізнес і звести до мінімуму перевірки. За фактом, зараз тільки від порядності балансоутримувача залежить, чи готовий притулок чи ні. Нам і співробітникам ДСНС доводиться саме вибивати у балансоутримувачів акти готовності сховищ. Але найголовніше - для балансоутримувача немає ніякої відповідальності за те, що притулок не підтримуються в належному стані. Взагалі ніякої".
У зв'язку з таким станом справ, багато захисних споруд в містах України просто не готові розмістити людей в разі реальної небезпеки.
Київ
У столиці налічується близько 4,5 тисячі об'єктів, де можливо сховатися в разі небезпеки. За словами директора департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, робота з перевірки функціоналу фонду захисних споруд системно ведеться з 2014 року.
"Постійно контролюємо, постійно змушуємо балансоутримувачів наводити порядок. Але хтось упорядковує, а хтось цього просто не робить", - пояснив "Апострофу" Ткачук.
За словами чиновника, головна проблема з приватними балансоутримувачами, за якими закріплені захисні споруди.
"Найгірша ситуація з приватною формою власності. Якщо ще на державних і комунальних балансоутримувачів ми можемо вплинути, то на приватників, ОСББ, дуже важко вплинути", - додав Ткачук.
Найпоширеніші порушення в приватному фонді - використання захисних споруд для зберігання овочів й особистих речей мешканців будинків, захаращені проходи, несправні інженерні мережі.
Проте, Роман Ткачук запевняє, що в разі небезпеки, в столиці зможуть сховатися одночасно близько 3 мільйонів чоловік.
Але головним чином, більшість киян зможе захиститися в переходах, станціях метро, підземних паркінгах, тобто в спорудах подвійного призначення. Вся справа в тому, що згідно з Кодексом цивільного захисту, в укриття, в першу чергу, будуть евакуйовані співробітники критичної інфраструктури, персонал атомних електростанцій, медики і пацієнти лікарень. Загалом, більшість обладнаних укриттів і знаходяться на території заводів, підприємств і лікарень. Для всіх інших - споруди подвійного призначення.
"Притулки призначені для укриття людей, які залишаються на роботі в особливий період. Практично всі притулки перебувають на території підприємств", - додає Пушкарьов.
Одеса
У разі повномасштабної агресії РФ приморське місто може стати цілком реальною мішенню ворога. Відповідно, стан об'єктів цивільного захисту тут набуває особливого значення.
21 квітня одеські чиновники склали і виклали в мережу інтерактивну карту всіх захисних споруд міста. Згідно з цією картою, зараз в Південній Пальмірі є 208 діючих укриттів і 135 протирадіаційних укриттів.
Але далеко не факт, що цифри на карті відповідають реальній ситуації. Наприклад, на початку російської агресії, в 2014-2015 році, чиновники нарахували в місті 153 захисних споруди. Активісти місцевої громадської організації "Центр захисту одеситів" вирішили перевірити адреси. У підсумку знайшлося тільки 52 укриття, та й то, дві третини з них були захаращені, була відсутня справна вентиляція і інженерні мережі. Тоді одесити навіть виходили на суботники з прибирання укриттів.
Так може ситуація змінилася, адже з тих пір пройшло більше 5 років? Днями журналісти одного із загальнонаціональних телеканалів проінспектували деякі з притулків, відмічені на інтерактивній карті міськради. З того, що побачили ЗМІ, можна зробити невтішні висновки.
"Бомбосховища існують тільки на папері і ще на інтерактивній карті. Фактично, навіть в діючих проживають двірники. А більша частина або занедбана, або взагалі не існує. Гроші на ремонти виділяли в 2015 році, але їх просто розікрали", - розповів "Апострофу" місцевий журналіст Сергій Осадчук.
Харків
Ще одне ключове місто для оборони країни - Харків, адже відстань від першої столиці України до кордону з Росією складає менше 40 кілометрів.
У Харкові налічується близько 4 тисяч об'єктів, де можуть сховатися жителі міста. Але, звичайно ж, не всі 4 тисячі острівців громадянської безпеки, це обладнані укриття.
"У 2014-2015 році ми визначили підвали, які здатні приймати людей. Таких виявилося понад 4 тисячі. Практично всі ці підвали були вичищені (вивезли сміття десятки тисяч кубів) і пристосовані для короткочасного укриття населення. У них було проведено світло, воду. Цього року в лютому-березні ми перевірили фонд захисних споруд ще раз і близько 80 підвалів ми виключили зі списку з різних причин, наприклад, через підтоплення", - говорить Олександр Пушкарьов.
Згідно інтерактивній карті обласної ДСНС, укриттів, в тому числі, протирадіаційних в Харкові, тільки 215. Всі інші об'єкти - подвійного призначення. Наприклад, харківське метро за даними чиновників, здатне укрити і убезпечити близько 170 тисяч осіб.
Проте, чиновники запевняють, що інфраструктура цивільного захисту міста здатна якісно спрацювати в критичний момент.
"У Харкові всього 24 притулки комунальної форми власності. У них можуть сховатися співробітники комунальних підприємств, які обслуговують інфраструктуру міста: метрополітен, теплові мережі, водоканал, транспорт. Практично всі комунальні притулки або готові, або обмежено готові. У нас тільки один притулок підтопило водою в трамвайному депо. Виходячи з розрахунку 1,5 квадратних метра на людину, найпростіші укриття можуть прийняти близько мільйона чоловік. Якщо додати сюди метрополітен, підземні паркінги і переходи, це ще 250 тисяч чоловік. По цифрах ми місто вкриваємо", - резюмував Олександр Пушкарьов.
