В Україні більше мільйона юридичних осіб зобов'язані надавати дані про структуру своєї власності і кінцевих бенефіціарів, в іншому випадку, їм загрожують штрафні санкції. Через прорахунки влади навколо кампанії декларування створилася нездорова обстановка ажіотажу, і зараз уряд в авральному режимі намагається хоч якось знизити градус напруженості. При цьому, якщо у відносно бізнесу вимога про розкриття кінцевих власників цілком правомірна, то з громадськими організаціями, які також є юрособами, ситуація виглядає, щонайменше, двозначною. "Апостроф" розбирався в нюансах.
Читайте також: Податкова амністія почалася: хто з українців під прицілом
Юридичні особи в Україні зобов'язані надавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів. Для того, щоб не платити солідний штраф, який може перевищувати 50 тисяч гривень, уповноважені особи мали подати відповідні дані до 10 жовтня 2021 року (включно).
Відповідно до закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", у юридичних осіб було лише три місяці, починаючи з 11 липня 2021 року, на те, щоб подати державному реєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників та структуру своєї властності.
При цьому дані про структуру власності потрібно подавати у вигляді схеми - з квадратиками і стрілочками.
Незважаючи на те, що про необхідність надавати таку інформацію відомо досить давно, до недавнього часу ніхто не знав, як мають виглядати відповідні схеми, а тому у потенційних декларантів не було можливості належним чином підготувати інформацію, яку в них вимагають.
Міністерство фінансів, відповідальне за розробку документа, яким визначається форма подачі даних про структуру власності юридичних осіб, затягнуло роботу над ним на кілька місяців. Зрештою такий документ з'явився, і старт декларуванню - як уже було сказано, 11 липня, - було дано.
Оскільки три місяці - це дуже короткий термін, не дивно, що до державних реєстраторів вишикувалися величезні черги, а в останні дні перед часом "Ч" потрапити до них було практично неможливо. Через це багато представників юросіб зверталися за допомогою до всякого роду посередників, як легальних, наприклад, до нотаріусів, так і не дуже. А їхні послуги коштують грошей, причому чималих, особливо, з огляду на терміновість такої роботи.
Штраф наче є, але його відразу немає
Але рішення цієї проблеми знайшлося. Йдеться про законопроект №5807 "Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи", який, крім іншого, передбачає відстрочку подачі інформації про бенефіціарів юрособи ще на дев'ять місяців. При цьому, згідно з документом, для юросіб, засновниками в яких є виключно фізичні особи, положення про подачу інформації про бенефіціарних власників взагалі не повинно застосовуватися.
Парламентський комітет з питань економічного розвитку 6 жовтня підтримав прийняття цього документа, причому відразу в цілому як закон. Планувалося, що законопроект розглянуть в сесійній залі вже 7 жовтня, але народні обранці в той день були поглинені звільненням спікера Дмитра Разумкова.
Проте 8 жовтня Рада все ж прийняла закон. Більше того, в той же день його підписав президент Володимир Зеленський, а 9 жовтня він був опублікований в газеті "Голос України", відповідно, закон набув чинності.
Таким чином, тим, хто не встиг вчасно подати дані про бенефіціарів, платити штрафи не доведеться, а вони, нагадаємо, становлять від 17 тисяч до 51 тисячі гривень.
Показово, що ще до того, як закон був прийнятий, міністр юстиції Денис Малюська, мабуть, вирішив підстрахуватися, заявивши, що штрафи, принаймні, до грудня, застосовуватися не будуть. "У жовтні 2021 року штрафів точно не буде (і в листопаді теж)", - написав він у Facebook.
За словами глави Мін'юсту, люди не винні в тому, що процес реєстрації йде так повільно: "З огляду на кількість юридичних осіб (більше 1 мільйона), які повинні подати державному реєстратору відомості про КБВ (кінцеві бенефіціарні власники - "Апостроф"), та пропускну спроможність реєстраційної системи (наразі відомості подали лише 171 333 юрособи), пропуск дедлайну буде обумовлений об'єктивними причинами".
До речі, цікаво, чому реакція міністра юстиції з'явилася тільки зараз - адже в червні Мін'юст реєстрував наказ Мінфіну про затвердження "Положення про форму та зміст структури власності" (ті самі схеми з квадратиками і стрілочками), і тоді у нього заперечень щодо термінів чомусь не з'явилося.
Проти корупції та фінансування тероризму
Вимога розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарів є нормальною європейською практикою, і вона повністю вписується в систему боротьби з корупцією і відмиванням коштів, отриманих злочинних шляхом, а також з фінансуванням тероризму.
Україна, на жаль, неодноразово стикалася з ситуаціями, коли якісь компанії, нерідко з іноземними акціонерами, купували великі, іноді стратегічні активи, але потім з'ясовувалося (а дуже часто так до кінця і не з'ясовувалося), що вони пов'язані з вітчизняними олігархами або міжнародними аферистами. Після анексії Криму та війни на Донбасі непрозорість структури власності дозволяла деяким бізнесам приховувати свої зв'язки з країною-агресором і самопроголошеними республіками.
Так що, виходить, бізнес повинен, рано чи пізно, розкрити всю інформацію про те, хто насправді є його справжнім, а не фіктивним (якщо такий є) власником. Тобто, якщо бізнесу нема чого в даному питанні приховувати, то і боятися цієї вимоги не потрібно.
До речі, проти норми згаданого законопроекту №5807 про те, що інформацію про кінцевого бенефіціара юридичної особи, засновниками якої є виключно фізичні особи, подавати непотрібно, виступив "Центр протидії корупції". У заяві організації йдеться про те, що багато фізосіб, що зазначені як засновники компаній, є такими лише чисто номінально, а то і взагалі фіктивно.
"В Україні люди буквально за тисячу гривень продають свої паспортні дані для того, щоб їх поставили засновниками компанії", - заявили в "Центрі протидії корупції".
Сам собі бенефіціар
Однак потрібно розуміти, що мова йде не тільки про бізнес.
Справа в тому, що поняття "юридична особа" поширюється на цілий спектр компаній і організацій. Зокрема, юрособами є громадські організації, в тому числі благодійні.
Так, глава підкомітету з питань антикорупційної політики в сфері цифрових інновацій і публічних даних парламентського комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький зазначив, що засновники громадських організацій (ГО) не є їх власниками.
"Наявність бенефіціарів суперечить самій природі ГО, оскільки згідно із законом, бенефіціарами ГО є всі члени ГО", - написав нардеп в Facebook .
Багато громадських організацій в Україні мають іноземних співзасновників, і досить часто мова йде про дуже шанованих донорів. Наприклад, той же "Центр протидії корупції", якому, згідно із законодавством, потрібно буде розкрити структуру своєї власності і бенефіціарів, вказує на своєму сайті серед джерел фінансування, зокрема, уряди США та країн Європейського Союзу.
Зрозуміло, що деякі громадські організації фінансуються українськими олігархами, однак навіть у цьому випадку не можна говорити про те, що вони "володіють" цими організаціями. У будь-якому випадку, це не буде відображено у відповідних деклараціях.
У Росії незалежні громадські організації вирішили знищити шляхом включення їх до списку "іноземних агентів". У нас до цього поки що, на щастя, не додумалися. Зате в Україні багато питань вирішується за допомогою перевірок і штрафів. І вимога під загрозою значного штрафу декларувати в найкоротші терміни бенефіціарів громадських організацій - як раз з цієї серії.
