Мобілізація росіян не призведе до якихось стратегічних проблем в Україні. Так, бойові дії стануть важчими, можливо, зменшиться інтенсивність контрнаступу та швидкість звільнення наших територій. Але кинуті у бій "мобікі" не допоможуть перемогти Україну. Ба більше, мобілізація може призвести до розпаду самої Росії, її просто "роздеруть" зсередини. Які проблеми виникають в росії з "могилізацією" та для яких цілей будуть використані призовники на фронті? Чи зможуть "чмобікі" серйозно вплинути на хід війни в Україні і чому необхідно якомога більше їх нищити та закликати здатися в полон? Про це в ефірі програми "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів військовий ЗСУ ЄВГЕН КАРАСЬ.
– На Донбасі вже помітили мобілізованих росіян. Одного взяли в полон, тобто 21 вересня мобілізували, а 27-го вже зловили. Чи побачимо ми масову здачу в полон оцих мобілізованих?
– Нам потрібно, щоб це відбулося, тому що це значно спростить нам наші задачі. Бо якщо ми не доб'ємося таких прецедентів, затримаються темпи війни відносно тих, на які ми вийшли і які є дуже оптимістичними.
Якщо вони не будуть здаватися і будуть воювати, то за два-три місяці поступово чогось навчаться. Нічого критичного для нас від цього не буде, в крайньому випадку, почнеться третя світова. Та я думаю, що Бог дує в наші вітрила, ми показали найкращий результат з можливих, і я думаю, що треба цю удачу розвивати. Тож мені здається, що ми доб'ємося прецедентів масової здачі в полон, що остаточно обвалить моральний дух окупантів і призведе до того, що ці "чмобікі" стануть кінцем росії і цього радянського неподобства. А "чмобікі", по суті, і є ця радянська армія, тільки значно гірше одягнута та оснащена, і навіть цього оснащення в них немає в достатній мірі. Та, звісно, будуть автомати, буде форма, потихеньку у них з цим розпогодиться. Це ми тут собі наганяємо гумору, це варто робити, але ми розуміємо, що вони будуть стріляти, будуть на чомусь їздити, але цього мало. Зв'язку радянського в них вже не буде, не кажучи про сучасний.
І це воїнство призведе до внутрішнього перевороту в Кремлі, а потім до дефрагментації Росії на декілька колоній строгого режиму.
– Ми бачимо, як сотні тисяч росіян втікають від мобілізації за кордон, а інші, оці "сині батальйони", йдуть воювати. Ви розумієте цей суспільний розподіл в Росії?
– Згідно зі статистикою, станом на 25 вересня, їх втекло близько 240 тисяч. Зараз, я думаю, їх вже близько 300 тисяч чоловіків. Це, як правило, люди не дурні, які можуть швидко зорієнтуватися у ситуації, хто може собі дозволити виїхати за кордон і знайти на це гроші, або люди, професії яких пов'язані з більшими клепками у голові, чим та бомжатня, яка йде у "тітушковагнеровці". То от ця публіка своїм фактом виїзду за межі Росії наносить безпрецедентну шкоду для економіки та суспільно-політичних процесів в країні.
Це дибілізація Росії. Хоча як можна говорити про дебілізацію росії, коли вона в принципі дебільна, але вона дебілізується у квадраті внаслідок від'їзду людей, у яких є здатність до розумових процесів.
Я б не сказав, що в самій Росії процес мобілізації протікає безболісно. Те, що застрілили російського воєнкома, це насправді дуже серйозний прецедент. Плюс дванадцять військкоматів згоріло, а це означає, що ще десять намагалися підпалити, але не вийшло, а ще десять спалити не вийшло, бо їх зловило ФСБ. І це сталося тільки за останні декілька діб. Насправді вести гуманістичну діяльність в Росії - це частково вже є участь у бойових діях. Тобто партизани Росії наражаються на ризики бути вбитими та закатованими, тому що ФСБ робить з ними саме так.
Звісно, хочеться більше таких прецедентів, може воно так і буде, а ми бачили і потенціал Кавказу, про це нам мовчать, але я думаю, там щось цікаве відбувається. Але це вже хороші паростки, і чим далі буде тривати ця мобілізація, тим більше воно буде розгорятися.
– Що ви можете сказати про якість цих мобілізованих російських військових?
– Треба розуміти, що мобілізація, це було не агресивне явище відносно України. Це захисна реакція на наш наступ. Звичайно, вони думають, що не тільки в оборону стануть, а й будуть наступати. І наступати ким? Усіма. А усіма, тому що мобілізують майже усіх: лікарів, ITішників, технологів, батьків трьох дітей, одного годувальника сім'ї, таких випадків у них багато. І от вони думають, що зараз як при Жукові та Сталіні, затоплять цими "мобіками" Україну аж по саму Європу.
Але фахові військові кажуть, що тут просто треба порахувати насиченість мотострілкового взводу ЗСУ та мотострілкового взводу радянської чи німецької армії у часи Другої світової, і зрозуміти, що так не пролізе. "Ванюшками", тобто м'ясом, нас не закидати, плюс і "ванюшек" набагато менше. Тому цей план вже провалений.
Другий момент, що "ванюшки" будуть гинути ще по дорозі в п'янках, драках, бунтах, у розбірках з "кадирівцями", "вагнерівцями", "омонівцями". Там же всі всіх ненавидять. Там з цим вже все прекрасно, коли під час нашого успішного наступу на харківському напрямку, росіяни кляли "лнрівців", а ті доказали, що це росіяни винні, і там погрожували один одного розстріляти. А тепер цього буде більше.
І третій момент, їх справді немає чим ефективно екіпірувати. Вони потихеньку дотягнуть там якусь форму і так далі, але рацій та зв'язку у них не було вже на 3-й армійський корпус. Тому нашкребуть вони максимум 700 тисяч "мобіків", хоча й кажуть всього про 300 тисяч, щоб паніки серед росіян не було. Але це не призведе до якихось стратегічних проблем в Україні, вони просто м'ясом намагатимуться зупинити темпи деокупації рештки Херсонської області, яку ми не встигнемо відвоювати до зими. А по всім показникам, ми ще встигнемо багато чого зробити, поки ця орда "чмобіків" зможе на щось вплинути.
Але далі з цією масою треба буде працювати як раз як із внутрішнім фактором дестабілізації Росії. Тобто мобілізація, до якої ми вимусили вдатися окупантів, це просто кінець Росії. Це історична подія. Це не створить ризику для нас як для держави, хоча, звичайно, будуть важчі бої через два-чотири місяці. Але ставки підвищуються і це для нас добре, тому що ставки вже для того, щоб просто поставити крапку над Кремлем.
– Що ви думаєте про "референдуми" на окупованих територіях, з якою метою росіяни їх проводять?
– "Референдуми" вони зробили для того, щоб нас лякати ядерною ракетою. Наче раніше в них не прилітало по Бєлгороду чи Курську, там уже окопи риють. Ну, це сміх. Це підвищення ставок в дипломатії.
Та хотів би пояснити, коли я кажу про скору деокупацію Херсону, на це є великі сподівання, тому що там є проблематика у російських військ, це відомо і по радіоперехватам, і по тому, які втрати вони несуть. Там будуть важкі бої, херсонська операція загалом буде важчою, тому що там своя специфіка. Але я до чого кажу, тут не в Херсоні справа, я думаю, що у найближчі декілька місяців у нас буде як мінімум ще одна успішна контрнаступальна операція. В якому масштабі вона буде, ми побачимо, тому що росіяни вміють нас приємно дивувати.
А далі в них почнуть поступати ці "мобікі", кількість російських військ збільшиться, може, з Білорусі почнуть наступати, хоча поки на це немає жодних ознак. Але певно спробують якось розширяти лінію фронту, щоб створити нам труднощі і ми не змогли підвищити темпи деокупації. Якби не була проведена оця мобілізація, то прогнози ГУР МО про те, що війна буде тривати до наступної весни, а тоді їм будуть гайки, справдилися б. Вони вже максимально виснажені, вони загубили таку кількість техніки, коли тікали з Харківської області, що далі це б наростало, як снігова лавина. "Чмобіками" вони зараз посиляться і зменшать цей темп.
У даному випадку ставки підвищуються, ми бачимо що довкола Росії пішли насмішки, а регіональні лідери зараз будуть намагатися викреслити слабкість Росії, для того, аби, можливо, прирости територіями, населенням, ресурсами. Вже починаються процеси горизонтальних зав'язків окремих губернаторів Росії з певними республіками. Поки що це робота на рівні агентурної розвідки, але, я думаю, росіюшку будуть роздирати. Коли вони оголосили мобілізацію, це додало нам проблем, але це прискорило розвал Росії.
– От під Бахмутом, ви кажете, що вони просто постійно б'ються об наші укріпрайони і не можуть пробити. І така ж історія є і в інших містах, де ЗСУ добре закріплені. В чому тут логіка, навіщо вони це роблять, якщо не можуть прорватися?
– Мені здається, там просто генерал комусь щось пообіцяв на спір і так воно і відбувається. Я не думаю, що там є якийсь глобальний задум, навіть якщо вони прорвуться до Бахмуту. Чому не піти іншими напрямками, де наступ був би більш перспективним, я не знаю. Хоча, може вони вбачають у цьому якийсь задум.
Зате ми знаємо про великий задум російських генералів, які об'єднали угрупування на правому березі Херсона в одне, і ідіоти на лівому березі вимушено були прикомандировані до угрупування на правому березі. Хоча їм було б набагато зручніше бути з тими військами, які стоять на мелітопольському напрямку. Ну тобто логіки в них немає ніякої. Тому я не здивуюся, що на Бахмуті у них йде якась дурка, яка не має ніякого сенсу.
– Мобілізованих у Москві та Петербурзі зараховують до тероборони. Тобто вони готуються обороняти ці міста?
– Вони ж їм казали, що вони будуть охороняти лише російські міста, адже їхнє "СВО" проходить не на російських землях. А потім це "СВО" раптово почне проходити на російських землях, тобто у Херсонській, Запорізькій, Луганський та Донецькій областях, які вони після "референдуму" будуть вважати своїми, і піде ця тероборона захищати ці міста.
І це неозброєне стадо, кинуте на забій, з дибільними командирами, з ідіотським планом, з обманом, зґвалтоване "кадирівцями", пограбоване "омонівцями", воно все рівно буде йти вперед, гинути і йти. Тут не треба сподіватися на їх здоровий глузд, що вони одразу здадуться в полон чи будуть бунтувати, ні. Тут буде як, от коли ми закопали половину професійної армії РФ, вона почала включати режим самозбереження. І коли ми закопаємо певну кількість "чмобіків", тільки тоді тваринний страх змусить їх здаватися.
Тому і ці тероборонівці підуть реально воювати, будуть штабелями дохнуть, це створить нам проблеми, але це не проблеми стратегічного характеру. Буде більше загиблих, будуть важкі бої, але це не призведе до нашої поразки та їхньої перемоги. Перемога за нами, але це буде більш розтягнуто в часі.
– Мобілізовані росіяни вже дзвонять на гарячу лінію Міноборони, щоб здатися в полон.
– Дійсно, є такі гарячі лінії, і зараз ще напрацьовують алгоритми для них, куди писати та дзвонити, щоб здатися у полон безпечно і в умовах відсутності зв'язку. Я думаю, серед "мобіків" буде багато тих, хто захоче здатися. І сподіваюся, наші спецслужби вже працюють по тому, аби прискорити цей процес, тому що перспективи дуже хороші.
Цей процес буде довгим та важким, але робота вже ведеться і її треба обов'язково прискорювати, тому що ми не знаємо, після якої кількості втрат, якої кількості зданих в полон, після якої кількості диверсій та саботажу цих "чмобіків" прорве і вони масово будуть здаватися. Тому тут треба змагатися за кожного зданого в полон.
