Міжнародний жіночий день 8 березня буде звичайним робочим днем. Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці українські православні почнуть відзначати тепер у березні. А в українських пенсіонерів у перший місяць весни взагалі потрійне свято – пенсії будуть підвищені з трьох різних приводів. Про головні зміни з 1 березня розповідає "Апостроф".
Пенсії йдуть на підвищення
У березні на українських пенсіонерів чекає кілька підвищень пенсій. Перше пов'язане із щорічною індексацією. На початку лютого у Міністерстві соціальної політики припустили, що підвищення буде приблизно на 13%. Проте з урахуванням макроекономічних показників пенсії збільшаться лише на 8%.
Читайте: Доплати пенсіонерам до 500 грн: хто має право на щомісячну компенсацію
Нинішня індексація торкнеться 10,2 мільйонів українців. Це:
- пенсіонери, які одержують пенсію на загальних підставах – 9,5 мільйона осіб;
- колишні працівники силових відомств – 596 тисяч осіб;
- громадяни, які отримали інвалідність внаслідок аварії на ЧАЕС – 97,8 тисяч осіб;
- вчені та чиновники – 20,8 тисяч осіб.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, з 1 березня середній розмір підвищення складе 322 гривні (при цьому максимальна сума підвищення не може перевищувати 1500 гривень), а середня пенсія зросте до 5717 гривень.
Крім індексації, є ще дві причини для підвищення пенсій з 1 березня 2024 року. Залежно від віку та наявності страхового стажу підвищать мінімальні пенсії на суму від 205 до 250 гривень.
Читайте: Не чекайте отримати обіцяне: які пенсії українці реально отримають з 1 березня
Також буде підвищено пенсії через збільшення розміру прожиткового мінімуму:
- мінімальні пенсійні виплати – з 2093 до 2361 грн;
- максимальні пенсійні виплати – з 20 930 до 23 610 грн;
- виплати за понаднормовий стаж – з 20,9 до 23,6 грн. за кожний додатковий рік.
Опалювальні субсидії
Березень – останній повний місяць опалювального сезону, тому українці, які не мають субсидії (до закінчення опалювального сезону вона становить у середньому 1410 гривень), ще можуть її оформити. Звісно, за умови, якщо сума сплати комунальних послуг перевищує 15% сукупного доходу домогосподарства.
Для оформлення допомоги можна звернутися до будь-якого відділення Пенсійного фонду України або скористатися порталом електронних послуг фонду. Крім того, можна звернутися до уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської чи міської ради або через додаток "Дія".
У березні продовжує діяти експериментальний проект субсидій для забезпечення населення дровами та вугіллям (він проводиться за підтримки Управління верховного комісара ООН у справах біженців). Нормативи для опалення житлового приміщення збільшено в середньому у 4 рази, а граничний розмір субсидії на тверде побутове паливо на одне домогосподарство – у 2,3 рази. Наразі максимальна субсидія становить 16234 гривень на рік.
Тарифна стабільність
До кінця дії військового стану (а також ще півроку після нього) діє мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для побутових споживачів. Тож у березні ціни на газ, опалення та гарячу воду для простих громадян залишаться без змін.
Дивіться: Зарплати, тарифи, ціни та податки: як подорожчало життя в Україні за два роки війни
Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 гривні за кубометр, ціна на електроенергію – 2,64 гривні за кіловат-годину. Вартість послуг водопостачання та водовідведення також незмінна і варіюється залежно від регіону.
Нові правила для ВПО
З 1 березня зміниться порядок виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Лише окремі категорії отримуватимуть виплати від держави у розмірі 2-3 тисяч гривень та надалі. Решті доведеться подати нову заяву.
Читайте: Частина ВПО може отримати майже 20 тисяч гривень на сім'ю: як оформити
Автоматично продовжать виплати ще на півроку:
- пенсіонерам, у яких розмір пенсії не перевищує 9444 грн;
- особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю молодше 18 років, тяжкохворим дітям;
- дітям-сиротам, позбавленим батьківського піклування, а також батькам-вихователям та прийомним батькам.
Після подання нової заяви з 1 березня зможуть отримувати допомогу наступні категорії:
- вагітні жінки після 30-го тижня вагітності;
- малолітні діти, які прибули до нової громади без супроводу законного представника;
- особи, які втратили працездатність, але не мають права на пенсійну виплату та/або отримують державну соціальну допомогу (якщо середньомісячний сукупний дохід на одну особу у такій сім'ї не перевищує 9444 грн);
- особи працездатного віку, які не працюють, але зареєструвалися в центрі зайнятості, і при цьому в сім'ї є діти, які відвідують дитячі садки чи навчальні заклади;
- особи, які доглядають за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю I або II групи внаслідок психічного розладу, особою, яка досягла 80-річного віку, або за тяжкохворою дитиною.
Крім того, держава надаватиме додаткову підтримку батькам, які не мають можливості працювати, доглядаючи дітей, якщо сукупний дохід на одного члена сім'ї на місяць не перевищує 9444 гривень. І якщо такі сім'ї проживають на території, де можливі або ведуться бойові дії. За таких умов заяву на продовження виплат можуть подати:
- особи працездатного віку, які не працюють і доглядають дитину до 14 років;
- сім'ї, в яких виховується троє та більше дітей віком до 18 років.
Ідентифікація пенсіонерів
Березень стане останнім місяцем, коли пенсіонери серед тимчасово переміщених осіб отримають виплати без ідентифікації. Тобто, без підтвердження особистості. Але це правило стосується лише тих пенсіонерів, які набули статусу переселенця ще до початку повномасштабної війни.
Фізичну перевірку можна пройти у відділеннях Пенсійного фонду України чи Ощадбанку. А також віддалено – через електронний кабінет ПФУ чи відеоідентифікацію.
Якщо до 31 березня 2024 року ідентифікацію не буде пройдено, пенсія накопичуватиметься, доки пенсіонер не підтвердить свою особу. І відразу після цього всю суму буде переведено на його розрахунковий рахунок.
Тестування школярів
14 березня розпочинається реєстрація випускників українських шкіл на проходження основної сесії тестування Національного мультипредметного тесту. Реєстрація триватиме до 11 квітня в особистому кабінеті випускника. Потім учасник матиме ще кілька днів, щоб скоригувати дані. До 15 квітня в кабінеті можна буде змінити предмет на вибір, змінити населений пункт в Україні або за кордоном для складання Національного мультипредметного тесту.
Основна сесія тестування триватиме з 14 травня до 25 червня, а її результати стануть відомими до 2 липня. У 2024 році обов'язковими будуть 3 предмети: українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет можна обрати самостійно: фізика, хімія, біологія, іноземна (англійська, французька, німецька, іспанська) мова, географія, українська література.
Третій після Великодня
Міжнародний жіночий день 8 березня в Україні відповідно до Кодексу законів про працю (КЗпП) – державне свято та неробочий день. У парламенті минулого року розглядали можливість скасування низки свят, включаючи 8 березня – як пережиток радянських часів. Але відповідний законопроект все ще має статус "опрацьовується у комітетах".
Але вихідного 8 березня все одно не буде. Тому що військовий стан і всі додаткові дні відпочинку скасовані. Натомість цього року у березні з'явиться нове свято, релігійне. Після заміни церковного календаря ПЦУ на новоюліанський дата Благовіщення Пресвятої Богородиці (третє за значимістю церковне свято після Великодня та Різдва) змістилася з 7 квітня на 25 березня.
Подорож в часі
31 березня, в ніч із суботи на неділю, о 03:00 стрілки годинника необхідно буде перевести на одну годину вперед. В останню неділю березня Україна традиційно переходить на "літній" час.
Ось уже багато років в Україні триває дискусія щодо доцільності "літнього" часу. Природний час для нашої країни є саме "зимовим", адже 95% території знаходиться у часовому поясі UTС+2 (Київський час). В інших поясах знаходяться Закарпаття, Луганська, частково Донецька та Харківська області.
У Верховній раді було кілька спроб скасувати переведення годинників навесні. У 2021 році відповідний законопроект дійшов до другого читання. У записці пояснення до проекту закону зазначалося, що перехід на "літній" час несе ризики для здоров'я і ніяк не сприяє економії енергоресурсів. Крім того, відмова від нього зафіксувала б в Україні "зимовий" час, який більше ніколи не співпадав би з часом у Росії.
Однак остаточне голосування за законопроект тоді не отримало достатньої підтримки, і документ відправили на доопрацювання. Коли його тепер ухвалять – невідомо.
Читайте: На військові рейки не перейшли: як виживає українська економіка з 2022 року
