Борис Патон очолює Національну академію наук (НАНУ) без малого 60 років Борис Патон. Але цього року він не подаватиме своєї кандидатури. Вибори нового президента НАНУ повинні відбутися в цьому році. "Апостроф" розбирався, з якими викликами доведеться зіткнутися новому керівнику Академії, і хто з претендентів більше за інших готовий до виконання відповідних завдань.
У керівництві Національної академії наук України очікуються зміни. Беззмінний президент Академії Борис Патон, який очолює її з 1962 року, не подав свою кандидатуру на вибори керівника НАНУ, які призначені на квітень. Нагадаємо, в минулому році Патону виповнилося 101 рік.
Вибори президента Академії наук повинні відбутися 16 квітня, проте вони можуть бути перенесені на більш пізній термін у зв'язку з карантином через коронавірус. Але, в будь-якому разі, вже ясно, що у НАНУ буде новий керівник.
Уже відомий і список кандидатів на пост президента Академії наук:
- доктор хімічних наук Владислав Гончарук (78 років);
- доктор біологічних наук Сергій Комісаренко (76 років);
- доктор фізико-математичних наук Володимир Семиноженко (69 років);
- доктор фізико-математичних наук Анатолій Загородній (67 років);
- доктор економічних наук Богдан Данилишин (54 роки).
Хто з них очолить НАНУ, зараз сказати вкрай складно.
"Академія - це дуже специфічна корпорація, це певний елітний клуб. Ті, хто отримав статус академіка ще в радянські часи або на початку 1990-х років, це вже люди у віці. І більшість претендентів на пост президента НАНУ - теж люди у віці (за винятком Богдана Данилишина). І обирають президента самі академіки", - сказав в коментарі "Апострофу" політолог, кандидат філософських наук Володимир Фесенко.
Бюрократія, непрозорість, консерватизм
Але хто б не прийшов на місце керівника Академії наук, йому доведеться вирішувати проблеми НАНУ, яких на сьогоднішній день чимало.
"Найбільша проблема - все є занадто забюрократизованим, - сказав виданню співрозмовник, що добре знає принципи роботи НАНУ зсередини в силу своєї професійної діяльності. - Занадто багато всякого роду звітів, нікому не потрібних довідок. Багато погоджень на те, що без цих погоджень можна було б зробити значно швидше і простіше".
Ще одна проблема, за словами співрозмовника "Апострофа", - непрозорість конкурсів.
"Науково-дослідні інститути, які знаходяться "ближче" до керівництва Академії наук, виграють пристойне фінансування на свої проекти, а інші задовольняються залишками", - повідав співрозмовник видання.
Крім цього, не дивлячись на те, що наука в Україні фінансується, скажімо прямо, за залишковим принципом, це ніяк не позначається на НАНУ: "Академіки себе не ображають".
Ну і останнє, мабуть.
"Може, в силу віку або ще чому, члени Академії наук не вміють реагувати на новації. Вони занадто консервативні", - зазначив співрозмовник.
Потрібні реформи
Проблема фінансування існує, але вона не є головною.
"Недофінансування було, і воно залишиться, тим паче, в нинішній ситуації. Найімовірніше, грошей підкинуть медичній біології, мікробіології, так як це безпосередньо пов'язано з боротьбою з вірусом. Все інше буде урізано до мінімуму", - переконаний Володимир Фесенко.
Він вважає, що новий президент НАНУ не зможе утримувати Академію в нинішньому стані.
"Думаю, що з відходом Патона почнеться період згасання Академії наук аж до її остаточної ліквідації, принаймні, у нинішній формі. На сьогодні головний виклик для Академії - банальне виживання", - заявив він.
Але, ймовірно, в нинішньому своєму форматі Академія наук і не повинна залишатися.
"Всім очевидно, що колишня радянська конструкція не відповідає реаліям часу. Свого часу це була елітарна конструкція, досить ефективна, яка була частиною системи, але з відходом тієї системи Академія наук перетворилася на рудимент", - говорить Володимир Фесенко.
Відповідно, НАНУ потребує кардинальних змін.
"Питання про те, як далі існувати Академії наук, залишається відкритим. Реформа неминуча. Думаю, що із закінченням кризи, пов'язаної з коронавірусом, будуть думати, що робити з Академією наук далі", - зазначив фахівець.
Потрібен академік-менеджер
Але хто здатен такі реформи провести?
На думку Володимира Фесенка, такою людиною міг би бути Богдан Данилишин, наймолодший серед кандидатів в президенти НАНУ. При цьому його вік є важливим, але не єдиним аргументом на користь його кандидатури.
"Як економіст він може спробувати запропонувати оптимальну компромісну модель реформи Академії наук. В принципі, за своїми якостями, за своїм сучасним мисленням він може це зробити", - вважає фахівець.
Богдан Данилишин є академіком Національної академії наук України з 2009 року, при цьому він на сьогодні є наймолодшим академіком НАНУ (став ним в 44 роки). У 2007-2010 роках він був міністром економіки України. З жовтня 2016 року очолює раду Національного банку України (НБУ).
"Данилишин довів свій професійний рівень, і на академічній ниві у нього буде можливість поділитися своїм досвідом. При цьому як практик, який займав посади в вищих ешелонах влади, як людина, яка прийшла, що називається, зі сторони, не варилася в цій кухні, він зможе показати неупереджене ставлення до низки питань, проявити самостійність у прийнятті рішень", - сказав у розмові з "Апострофом" економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Крім того, і експертне наукове співтовариство серйозно сприймає Данилишина.
Відомий український економіст, член ради НБУ, доктор наук, професор Віталій Шапран, переконаний, що Данилишин має всі необхідні якості для того, щоб очолити Академію наук.
"Я вважаю, що у Богдана Михайловича є управлінський талант, і він дуже дисциплінований і вимогливий - насамперед до себе, - сказав Шапран в коментарі виданню. - Наскільки я розумію, його бажання очолити НАНУ - це бажання принести користь українській науці, яка вже давно ніяких подвигів не скоювала і, м'яко кажучи, відстає від інноваційних трендів світової економіки".
Але Академія наук - явно не те місце, де можна сподіватися на хороший заробіток.
"Можливо ,"всі гроші світу" Богдан Данилишин вже заробив, і тепер він хоче зайняти гідне місце в історії України", - підсумував член ради НБУ.