Про футбольні здобутки України у 2018 році, проблеми вітчизняного футболу, а також перспективи на 2019 рік "Апостроф" поговорив з футбольним експертом і коментатором АНДРІЄМ СТОЛЯРЧУКОМ.
- Що можна виділити у вітчизняному футболі за 2018 рік?
- Якісь особливі події важко обрати. Найбільшою несподіванкою і позитивним явищем є те, що "Олександрія" довгий час йшла на другому місці у чемпіонаті України. Це найприємніше з того, що відбулося у першій частині внутрішньої першості. Команда непогано грає і заслуговує цього прориву, який стався принаймні у першій частині сезону – подивимося, що буде навесні.
- А якщо говорити загалом?
- Звичайно, окремих слів заслуговує національна збірна, яка дуже цікаво виглядала у Лізі Націй і впевнено провела перші три поєдинки турніру. А четверту гру (зі Словаччиною) можна не брати до уваги, тому що багато що вже було вирішено. До того ж, Андрій Шевченко серйозно поекспериментував у цьому поєдинку.
Якщо говорити загалом про український футбол, то виділю саме впевнений виступ національної збірної у своєму дивізіоні Ліги Націй.
- Що стосується чемпіонату: діюча схема - це плюс чи треба повертатися до старого варіанту (з 16-ма командами)?
- Насамперед треба замислюватися про глибинні речі: як побудувати здоровий чемпіонат. А буде у ньому 12 чи 16 команд – це вже другорядне питання. Як на мене, сьогодні немає стабільного фінансового і організаційного фундаменту у більшості команд чемпіонату, а що вже казати за 16 команд. У попередньому сезоні була кам’янська "Сталь": команда представляла місто Кам’янське, не маючи жодного відношення до нього.
Тому потрібно думати не так про регламент, як про такі глибинні проблеми, які залишаються в українському футболі, розвиватися, і бути стійкими до будь-яких пертурбацій, що трапляються у нашому житті, у нашій країні. Якщо у нас буде достатньо фінансово-здорових команд, то можна створити чемпіонат за участю 20 команд. На даний момент мене абсолютно задовольняє діюча схема. От "Арсенал" здіймає бучу і говорить про те, що треба збільшувати чемпіонат до 16 команд. Але нехай команда спочатку розбереться з боргами, а тоді вже будемо говорити за регламент.
- Чого ж не вистачає, щоб підняти вітчизняний футбол хоча б до рівня 2013 року?
- Мені подобається китайський ієрогліф, який означає кризу. Він має і друге значення – це шанс. Тому хотілося б, щоб нинішня криза була хорошим шансом для українського футболу – щоб він оновився і оздоровився. Треба серйозно думати над тим, щоб створювати інфраструктуру – потрібно створювати солідні умови для будь-якої команди, яка піднімається до вищого дивізіону, щоб у команди була власна академія, інфраструктура тощо. А зараз у нас виходить, що незрозуміло як команди потрапляють до елітного дивізіону.
Пам’ятаєте, як рік тому "Верес" потрапив до Прем’єр-ліги, а потім через рік команда змінила прописку і назву. У будь-якій нормальній країні або першості такого ніколи б не відбулося. Команда одразу б втратила свій офіційний статус. У нас же не звертають увагу на регламент, а відбувається гра інтересів.
Нам потрібно закладати здорові принципи функціювання футболу, ставити чіткі вимоги, якими потрібно керуватися, і яким повинні відповідати ті клуби, які, зокрема, є претендентами на підвищення у класі. Тому що якщо взяти вимоги, які прописані у сучасному регламенті, і пропустити через цю систему координат усі команди, які зараз виступають у вищому дивізіоні, то далеко не кожна команда має формальне і юридичне право виступати у чемпіонаті України.
Повторюся: треба думати про глибинні речі, а не якісь локальні результати. У тій же Польщі після низки корупційних скандалів повністю оздоровилася система. Я не скажу, що зараз там гладко, але при цьому футболісти там розвиваються. І от у тому ж чемпіонаті Італії в когорті найкращих бомбардирів два поляки (Кшиштоф Пьонтек і Аркадіуш Мілік, - "Апостроф"), багато польських футболістів грають на найвищому рівні, а національна збірна грає у найвищому дивізіоні Ліги Націй і виступає на чемпіонатах світу і Європи. Хоча Польща за фінансовими і кадровими показниками завжди була на другому плані у порівнянні з Україною.
- Що ж заважає нашій футбольній владі провести ці зміни?
- Знаєте, футбол є часткою суспільства, а не навпаки. І у нас в футболі діють ті ж самі правила, як і в суспільстві. Що заважає Україні бути успішною країною? Те ж саме, що й заважає футболу. Тому що це абсолютно ті ж самі проблеми і люди, оскільки багато хто з керівників клубів є впливовими фігурами у нашому політичному житті. Тому тут ж самі проблеми і нюанси, які впливають і гальмують розвиток українського футболу.
- Як ви оціните виступ наших команд на європейській арені у 2018 році?
- В принципі, нормальна оцінка. Мене ніхто не здивував зі знаком плюс або мінус. Те, що "Шахтар" просяде за результатом – було очікувано. Локальна криза у "Шахтарі" була спричинена не тим, що з команди пішли Бернард, Фред і Срна, а тим, що не вдалося залучити молодих гравців 2-3 роки тому і підготувати заміну тим зіркам, які покинули команду у літнє міжсезоння. Фернандо, Майкон та інші повинні були прийти ще два роки тому. Пішов Матузалем – під ним вже був Фернандіньо, пішов Вілліан – під ним вже був Дуглас Коста, пішов Алекс Тейшейра – був Фред тощо.
Гравці ФК "Шахтар" (Донецьк) під час матчу проти ФК "Хоффенхайм" (Німеччина), 27 листопада 2018
Тобто у "Шахтарі" завжди була спадковість поколінь і готова заміна. Тому "Шахтарю" потрібно потерпіти 1-2 роки, щоб талановиті гравці, які прийшли до команди, заграли, стали лідерами. Тоді "Шахтар" повернеться до статусу команди, що є реальним претендентом на матчі плей-офф Ліги чемпіонів. В принципі, і в цьому сезоні команда могла зачепитися за плей-офф, але якщо говорити за якість гри, то гра "Шахтара", відверто кажучи, була нижчою за класом, ніж у "Ліона" і "Гоффенгайму". Десь "гірникам" пощастило, десь не пощастило, але команда здобула хороший результат у важкій групі і завоювала путівку до європейської весни.
А київське "Динамо" має постійні проблеми. У киян велика проблема стратегічного характеру, тому що для корабля, який не знає куди плисти, жоден вітер не буде попутним. Так само і тут – у "Динамо" є стратегічна проблема. Немає чіткої концепції, стратегії. З одного боку, робиться ставка на власних виконавців, а потім приїжджають умовні Самбрано, Папа Гуйє, Пантіч – незрозумілі футболісти, які не грають в команді, підриваючи при цьому мікроклімат. Далеко не все зрозуміло – прийшов Дуелунд і півроку просидів на лаві запасних, прийшов Чече і також фактично не грає. Навіщо тоді запрошувати цих футболістів, якщо не давати їм шанс. Наприклад, у "Шахтар" прийшов Майкон і отримує набагато більше ігрового часу, ніж Чече в "Динамо". Тобто у "Динамо" є системні проблеми, які заважають команді. Але, слава Богу, що команді вдалося з першого місця вийти до наступної стадії Ліги Європи. Кияни ще можуть реально поборотися у Лізі Європи.
Гравці ФК "Динамо" (Київ) під час матчу проти ФК "Шахтар" (Донецьк), 3 серпня 2018
- Як оціните виступ наших команд умовного другого ешелону у Лізі Європи, які з року в рік не показують результатів? Вони й надалі будуть статистами, чи можемо чекати якихось змін?
- "Зоря" має обмежений кадровий потенціал. У них велика кількість орендованих футболістів. "Зорі" важкувато, але команда б’ється, витискаючи 100 відсотків можливостей. І у мене не підніметься рука кинути камінь в город команди Юрія Вернидуба.
Що стосується "Ворскли" – команді важко, але при цьому вони демонстрували характер і одну перемогу зуміли здобути.
"Ворскла" і "Зоря" боролися в межах своїх можливостей. Єдине, що у них обмежені можливості. Те ж саме стосується і "Маріуполя", який стрибнув вище голови, зумівши переграти шведський "Юргорден". А у матчах проти "Бордо" у них шансів не було, тому що зараз дуже різні рівні команд.
- Візьмемо "Олександрію", яка наступного сезону може зіграти навіть у Лізі чемпіонів. Чого чекати від команди Володимира Шарана?
- У Лізі чемпіонів взагалі важко чекати "Олександрію", тому що якщо команда посяде друге місце у чемпіонаті, то навряд чи їй вдасться пройти кваліфікацію. "Олександрії" з точки зору стратегічного виступу у єврокубках краще посісти третє місце, хоча зрозуміло, що з точки зору статусу і дивідендів команді краще посісти друге місце. Але якщо команда буде третьою у чемпіонаті і здобуде путівку до групової стадії Ліги Європи, то у неї буде хороший досвід. Можливо буде повторення "Зорі" дворічної давнини, коли луганчани непогано грали з "Феєноордом", "Манчестер Юнайтед" і "Фенербахче" в одній групі. Тоді "Зоря" продемонструвала гру на хорошому рівні. Найголовніше для "Олександрії", що є сьогодні – стабільне фінансування і непоганий підбір футболістів. З таким доробком команда може гідно виглядати.
Гравці ФК "Олександрія" (Олександрія) під час матчу проти ФК "Карпати" (Львів)
- Які перспективи збірної України у відборі на чемпіонат Європи-2020?
- Хороші перспективи. Багато хто похоронив команду Шевченка після невдалого відбору до чемпіонату світу-2018, але мені сподобалося, як команда виглядала у трьох матчах Ліги Націй. Ця команда має усі шанси, щоб поборотися за вихід на Євро-2020 напряму. Якщо ж не вдасться, тоді наша збірна матиме ще один шанс навесні 2020 року (зігравши у плей-офф Ліги Націй).
- Все у наших руках?
- Абсолютно. Збірна України зараз має той статус і рівень футболу, який дозволяє їй діяти з позиції сили у багатьох матчах. Не думаю, що та ж Сербія є кращою командою, аніж Україна.
