Війна – крайній ступінь конфронтації. Сьогодні між статями, а точніше, між гендерами, точиться саме війна – не на життя, а на смерть. На жаль, у ній не рахують убитих. Чому доброта є ключем до вирішення патових конфліктних ситуацій – "Апострофу" розповів письменник Любко Дереш.
Одним із останніх спалахів гендерного протистояння стала нова рекламна кампанія, створена російським відділенням "Reebok", за участі відомої блоґерки та письменниці Заліни Маршенкулової, котра стала автором її ключових меседжів. Компрометуючі тексти кампанії #нивкакиерамки на зразок "Пересядь с иглы мужского одобрения на мужское лицо" досить швидко були визнані забороненим прийомом.Представництво бренду спробувало приховати частину постів, а через кілька днів представник "Reebok"і поготів заявив про те, що реклама не була затверджена керівництвом, оскільки "не відповідає цінностям компанії". Тим не менше, неоднозначні гасла спровокували лавину "боїв за правду" як з боку противників подібного радикалізму, так і всередині самого феміністичного товариства, на яке, власне, орієнтувалися маркетолог
На жаль, "ворожнеча заради миру" — парадоксальна ідея, якою позначені практично всі війни. "…Це все одно, що секс заради невинності" — якось так продовжували цю думку на антивоєнних плакатах хіпі у шестидесятих. Причина нескінченної "ворожнечі заради миру" — у глибокому відчутті власної правоти всіма сторонами конфлікту. Кожна зі сторін завжди має достатньо аргументів на те, аби воювати і не примирятися з іншими. Засліпленість власною правотою — фатальний вирок для усього людства. "Я маю право на ненависть, агресію, насилля, бо я — права/правий". О’кей, ти права/правий і ти справді маєш право на агресію. Але чи допоможе реально така позиція зрушити ситуацію з мертвої точки?
До тих пір, поки наша правота — наша персональна правда — є для нас вищою за правду іншої людини, а правда нашої спільноти є важливішою за правду іншої, ми обов’язково будемо викрешувати іскру ненависті одне до одного, від якої неодмінно спалахуватимуть свої пожежі. Це не означає, що нам варто відмовитися від власної позиції — це означає лиш те, що ми по-інакшому розставляємо пріоритети у нашому діалозі. Ми ставимо на перше місце не правоту (котра вимагає негайного погашення всіх проштрафленостей від наших опонентів), а відновлення довіри (і перспективу погашення "боргів", розтягнуту в часі — не таку захоплюючу, як "все і одразу", але значно реалістичнішу).
Пріоритет стосунків над правотою означає добро і доброзичливість як вищу форму соціальної політики в суспільстві. Конфуцій стверджував: "Доброта дозволяє керувати людьми". Серед інших видів влади — влади через страх, через підкуп, через почуття провини і через почуття обов’язку — влада добротою є найбільш могутньою. Але і осягнути її одразу не так просто.
Слідуючи аналітичній моделі суспільства, ми схильні більше довіряти законові, математичному розумінню справедливості. Це звужує бачення ситуації так само, як розтинання трупа зводить розуміння людини лише до механіки взаємодії тканин в її тілі.
Ден Міллман, відомий гімнаст і автор книги "Мирний воїн", стверджує, що мир означає не відсутність конфлікту, а здатність з конфліктом справлятися.
Читайте також: Миротворців не буде: як Україні дотиснути Путіна з найважливішого питання на Донбасі
Доброта – це альтернатива правоті. Концепція правоти намагається усунути конфлікт (який часто є системнимі спонукає до революції: "…все, що забрав наш лютий ворог, щоб повернути, час наспів"). Концепція доброти метаболізує конфлікт — переводить його з одного якісного рівня на інший, такий, де з ним уже можна працювати не лише етично, але й аналітично.
Доброта – не означає слабкості чи сентименту. Насамперед вона означає збереження власної гідності та позиції, а наступним кроком – збереження гідності та позиції нашого опонента. Двівеликі загрози в процесі розрішення будь-якого конфлікту — дати волю гніву (не почути опонента) та дозволити принизити себе (не донести до опонента своєї думки) — можна обійти, якщо замість пошуку правоти почати відшукувати основу для доброти.
Доброта означає задіювання сфери почуттів замість застрягання у сфері розуму, де нас часто чекає інтелектуальний, правовий чи звичаєвий пат. Доброта означає здатність визнати, що я сам несу не меншу відповідальність на виникнення конфлікту, аніж мій опонент. Американський психолог, автор ненасильницького методу спілкування Маршал Розенберґ стверджував: "Кожна критика, кожне виявлення агресії — це трагічне вираження незадоволених потреб". Доброта — перший крок до того, аби говорити не про ідеологію (яка часто є лише щитом для потерпілої сторони), а про реальні потреби людини.
У напруженому гендерному конфлікті, що існує на сьогодні у світі, хтось, достатньо впливовий, має першим взяти на себе відповідальність за свій вклад у існуючу ворожнечу і першим почати глибше вникати у суть протистояння: шукати шляхів вирішення його не на рівні гасел і хаотичного, практично партизанського бою всіх проти всіх, а почати працювати з ним системно. І якщо вже міжнародні корпорації взялися за те, щоб підливати масла у вогонь "війни статей", було б доречно, якби котрась із них наважилася стати провідником справді інтегральних, ненасильницьких наративів у стосунку гендеру.
Війна втомлюєі виснажує всіх. Впевнений, компанія, яка першою візьметься за це з головою, отримає хайп значно серйозніший, аніж #нивкакиерамки, і в ньому відблискуватимуть не язики полум’я нових конфліктів, а світло епохи примирення.