Криваві події в російській Казані викликали серйозний резонанс: 11 травня хлопець влаштував стрілянину у місцевій гімназії №175 і убив там 9 осіб, поранивши 16. Юнака заарештували на два місяці. Про те, чому відбувається масова стрілянина, як на підлітків впливають настрої у медіа-просторі і чим схожа Україна на Росію в цьому сенсі, "Апострофу" розповів аспірант Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, експерт Асоціації політичних психологів України Святослав Корсакевич.
Важливо розуміти, чому такі речі відбуваються. Найчастіше такі ідеї виникають в мікрогрупах, де підлітки спілкуються – це родина, друзі, знайомі і малознайомі. Я можу припускати, що хтось може приносити в ті групи, в тому числі, й кримінальні ідеї, або ідеї про безкарність і вседозволеність. Можемо припустити, що причиною агресивних злочинів можуть бути особистісні, глибинні переживання неприйняття іншими цінності, значимості особистості, яка через психологічний механізм гіперкомпенсації (так званої) нарешті стверджується.
Читав, що хлопця, який 11 травня влаштував стрілянину в коледжі, виключили звідти через те, що він не прийшов на сесію складати екзамени. Чи вияснили чому не прийшов і чи давали хлопцю шанс знову спробувати? Адже завелика кількість вільного часу без мети або змісту може відкрити людині сторони, з якими їй важко працювати, тим паче, якщо людина до цього не готова. В таких випадках, психологи можуть говорити про гіперкомпенсацію. Також показово, що юнак перед тим, як влаштувати розстріл, створив канал у Telegram під назвою "Бог" . Можу припустити, що це знову ж прояв гіперкомпенсації – можливо, він намагався відчути себе саме таким.
В Україні мені такі випадки невідомі, але деякі колеги стверджують, що і у нас схожі події відбувалися, але рідше і не в таких масштабах.
Треба дивитися на інформаційне тло. Після стрілянини в коледжі почали масово плодитися неправдиві новини в соцмережах від користувачів і так званих блогерів. Наприклад, хтось писав, що загинули не 7, а 25 людей, хтось повідомляв про стрілянину в інших навчальних закладах. Можемо припустити, що в поширенні такої інформації можуть бути зацікавлені різні люди, від бажаючих отримати нові перегляди до тих, хто зацікавлений в почутті масової паніки та страху серед населення .
Фільтрацію інформаційного поля я вважаю за необхідну: чи п’єте ви воду з замутненого джерела або колодязю? Ні. Спочатку його варто почистити. Але якщо в законах будуть елементи близькі до тоталітаризму, то це рано чи пізно викличе внутрішній протест у спільнотах і окремих людей.
Взагалі, випадки терактів трапляються в різних країнах, і де диктатура, і де законодавство не виконує належним чином функцію регулятора. Адже гарний закон діє на дальню перспективу, прораховуючи і погане, і корисне.
Щодо України, то інформаційне тло у нас також часто діє на нагнітання в суспільстві. Створюються інформаційно "заражені" новини, які передають зазвичай тільки емоцію або почуття тривоги, страху тощо. Наприклад, щовесни масово тиражуються пости про покусаних зміями людей і постраждалих від кліщів. Або згадаймо новини на початку пандемії.
Останнім часом можна було помітити, як деякі наші громадяни схильні до інфантилізму. Легше звинуватити когось іншого, ніж узяти відповідальність на себе. У росіян це може проявлятися більш масово – це патерналізм, намагання перекласти свою відповідальність за те, що стається, на владу, очікування, що представники влади все вирішать. Тому не варто думати, що ми всі вже пройшли цей етап.
Ну і звісно, є напруга в інформаційному полі, риторика одної країни проти іншої у мас-медіа створюють цю напругу. І така напружена, агресивна риторика на телеканалах теж може сприяти юнацькій агресії.
