На Росії відбулися вибори Путіна, на яких російський диктатор був переобраний на новий термін. При цьому Путіну намалювали найбільшу підтримку в історії. Про що говорять результати цих виборів, хто не визнає російського президента і кому адресований спіч Путіна - своїм поглядом в етері Апостроф TV поділився політолог, голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Якщо відкинути останні кілька днів і аналізувати виборчу кампанію в період останніх дев'яти місяців, то вона була найскладнішою для путіна. Ставилося завдання - не просто отримати формальний результат, який він міг отримати цілком природнім шляхом (за даними соціології путін мав в районі 70%), а здобути рівномірний пезультат по всіх регіонах. І тут свою роль зіграло електронне голосування, бо результати виборів приблизно однакові по країні - від окупованого Криму і ще чотирьох областей України до далеких регіонів росії.
Читайте: В Росії озвучили результат псевдовиборів Путіна, диктатор зробив низку заяв після "перемоги"
Зазвичай так не буває, бо традиційно у тому ж Криму була більша підтримка комуністів (завжди), інші регіони мають свої особливості, в тих же окупованих районах Запорізької і Херсонської областей просто не може бути такого великого результату, бо там достатньо серйозний спротив. Тобто там намалювали.
Завдяки так званому електронному голосуванню путін мав запас для корекції. Плюс тиск з боку місцевої влади, коли керівники на місцях забезпечують явку і голоси. Хто перестарався, так це Кадиров. Там завжди путіну малюють багато, а цього разу понад 99%.
Чому такий результат?
Це все робиться не заради якихось там цифр, а щоб повністю переформатувати російську політичну систему. І це їм вдалося.
Перше - вони поховали роль традиційних політичних партій (той же путін формально балотувався як самовисуванець). Під путіна підібрали радикальний електрорат тієї ж ЛДПР. Це простежувалося ще з літа минулого року, коли відбувалась сакралізація Жириновського, коли його зводили до лику святих. Частково путін забрав і електорат комуністів, які раніше були єдині, хто використовував ностальгійні радянські нотки. Тепер повністю прорадянський електорат переорієнтувався під путіна.
Друге - для перемоги путіна працювали не "Єдина росія" чи коаліція партій, а різні команди - від народних фронтів до молодих команд підтримки путіна. Наприклад, на окупованих територіях молодіжні загони перебували 8-9 місяців і реально працювали в полях. І це не заради цифр, а формування інших механізмів роботи з виборцями.
Третє - для них було вкрай важливо показати хоча б залишки елементів демократії, щоб не було особливо обґрунтованих претензій до виборів ні з боку колективного Заходу і з боку глобального Півдня. Формально вони залишили кілька кандидатів, якісь політичні рухи, які начебто боролись на виборах. Простий приклад - протягом останніх тижнів було розгорнуто потужну піар-кампанію, як працювали на виборах міжнародні спостерігачі. На перший погляд здається, що це нікому не потрібно, але це один з багатьох пунктів, який дозволить росії демонструвати, що вибори вони провели відповідно до демократичних процедур. Тому що ця аномально велика цифра, яку отримав путін, спрямована на глобальний Південь. Таким чином, путін показує, що ніби то повністю контролює ситуацію і начебто отримав максимальну довіру з боку росіян.
І четверте - намагання продемонструвати, що жодної альтернативи путіну немає. І це дозволяє йому збільшувати ставки, зокрема і в протистоянні з Заходом, і у війні з Україною.
Читайте: Путін переобрався на новий термін: як відреагував світ
Нікому з так званих конкурентів не дозволили вийти за умовний 5-відсотковий бар'єр. Тобто навіть натяку на опозицію бути не повинно. Це було одне з ключових завдань цих виборів, оскільки крім заклику до глобального Півдня були і внутрішньополітичні проблеми, які вирішував Кремль. Нагадаю, що до виборів путіна не був допущений третьорядний політик Надєждін. До його балотування 90 відсотків росіян такого й не знали. Це був кандидат, погоджений з Кремлем, який до кінця не розумів, що він робить. Але цей Надєждін використав хоч і м'яку, проімперську, але антивоєнну риторику (напевно будемо лишатися там, де ми є, але це треба якось вирішувати). І його фраза "треба якось вирішувати" спричинила величезні черги, коли люди хотіли поставити підпис за Надєждіна. Кремль у цьому побачив серйозну загрозу, що колективний Надєждін може вилитися у 15-20 відсотків м'якого антивоєнного електорату. Тому його й не допустили.
І ця виборча кампанія показала страх перед бунтами і стихійними протестними акціями, які можуть бути з різних причин - чи то гасла політичного характеру, чи то умовн курячі яйця.
Хто визнає?
Що стосується визнання путіна, то несподіванок не буде. Є чітка позиція країн великої сімки і ще 60 держав - не визнання виборів на окупованих територіях. Але ніхто не говорить про нелегітимність виборів і невизнання в цілому. І навіть в заявах української влади не йдеться про нелегітимність виборів в цілому. В заяві парламенту про це йде мова, але у проханні до держав про це вже не йдеться,
Читайте: Захворів на владу, хоче правити вічно: Зеленський про "вибори" Путіна
На цьому не варто акцентувати особливу увагу, тому що ми не маємо виглядати смішними. Але позиція могла бути дещо інша. Нашій дипломатії треба було активніше працювати, причому не в останні дні, а ще кілька місяців тому. Можливо ми б змінили позицію хоча б кількох країн.
До кого промова?
Заяви путіна після виборів спрямовані не на західну аудиторію, але й не для російських глядачів. Це заяви до Ердогана, Сі Цзіньпіна та інших лідерів глобального Півдня. Тобто путін хоче сказати, що маючи надзвичайно великий результат, є таким же як вони. Тобто "я користуюсь повною підтримкою, маю розв'язані руки, буду продовжувати свою лінію, а ви мене підтримайте як легітимного".
У мене враження, що зараз путін діє в емоційній площині, це як Хрущов і "Кузькіна мать".
А по Україні в його словах нічого не змінилося з осені 2021 року. Та ж риторика про НАТО, церкву, російську мову тощо. А заява про санітарну зону - це просто відповідь на події у Бєлгороді, Тьоткіно та інших населених пунктах Бєлгородської і Курської областей.
Читайте: Буде загрозою і без Путіна: союзник України "відкрив очі" Заходу на Росію
