ПЦУ переходить на новий календар: ухвалено історичне рішення

Середа, 24 травня 2023, 13:29

Українська православна церква у середу, 24 травня ухвалила історичне рішення - святкувати основні релігійні свята за Новоюліанським календарем разом із західним світом. Відзначати християнські святи згідно з ним українці почнуть з 1 вересня 2023 року.

Про це повідомила кореспондентка "Суспільного".

Так, рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі - зібранні усіх єпископів. Він відбувається у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври та має завершитись після опівдня. Всього на собор приїхали з усієї України понад 50 архієреїв, проти переходу проголосував один єпископ, ще один утримався. Формально перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, за словами предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія та низки інших епископів, питання вже вирішене.

Читайте також: Можна відзначати "по-новому": коли українцям святкувати Різдво та інші зимові свята

Згідно із новим календарем більшість головних релігійних свят відзначатимуть на 14 днів раніше: Різдво – 25 грудня (замість 7 січня), Покрову Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня), Водохреще – 6 січня (замість 19 січня), День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня). При цьому, перехід на новоюліанський календар не впливатиме на дату Великодня та деяких інших свят, зокрема Трійці.

Варто зазначити, що рішення про дотримання Новоюліанського календаря не будуть нав'язувати вірянам й не примушуватимуть його дотримуватися. Ба більше – парафії, які вважатимуть за потрібне здійснювати богослужіння за старим стилем, який діє сьогодні, зможуть продовжувати це робити.

Церковники десятиріччями не наважувалися на перехід на новий календар, побоюючись несприйняття реформи вірянами або ж, що гірше, їхнього переходу УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, виступала проти впровадження календарної реформи.

Втім, після повномасштабного російського вторгнення багато українців висловили підтримку такому рішенню, яке вже набуло політичного забарвлення, і почали сприймати питання як прояв волі відділитися від впливу Москви й набути самостійності.