Міжнародна ядерна угода з Іраном, відома як Спільний всеосяжний план дій (СВПД), офіційно завершилася. Міністерство закордонних справ Ірану оголосило 18 жовтня, що Тегеран більше не зобов'язаний дотримуватися цього десятирічного документа, покликаного запобігти поширенню ядерної зброї. Про це повідомила газета The Guardian.
У заяві МЗС Ірану йдеться, що відтепер "всі положення (угоди 2015 року — ред.), включаючи обмеження щодо іранської ядерної програми та пов'язані з нею механізми, вважаються припиненими". Водночас Іран "рішуче висловлює свою відданість дипломатії".
Угоду у Відні у 2015 році підписали Іран та шість світових держав: Китай, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія та США. Вона передбачала зняття міжнародних санкцій в обмін на обмеження ядерної програми Тегерана. Фактично, "день припинення", призначений на 18 жовтня (рівно через 10 років після ухвалення резолюції Ради безпеки ООН №2231), став лише формальністю, що закріпила остаточний розпад угоди.
Як пише видання, у 2018 році Дональд Трамп під час свого першого президентського терміну розлютив європейських союзників, односторонньо вивівши США з угоди та відновивши санкції, після чого Тегеран активізував свою ядерну програму. Переговори під керівництвом Європи щодо відновлення угоди провалилися, а надії на її відродження впали до історично низького рівня після бомбардування Ірану Ізраїлем та США цього літа. Крім того, у червні парламент Ірану ухвалив закон про припинення співпраці з МАГАТЕ, що стало черговим кроком до розриву угоди.
У відповідь на порушення Іраном зобов’язань, Велика Британія, Німеччина та Франція запустили процедуру так званого повернення санкцій, яка передбачає автоматичне відновлення обмежень ООН. Таким чином, "день припинення", призначений на 18 жовтня — рівно через 10 років після ухвалення резолюції Радбезу ООН №2231, — став лише формальністю, що закріпила остаточний розпад угоди.
"Апостроф" повідомляв, що Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) 18 жовтня оголосило про початок ремонтних робіт на пошкоджених зовнішніх лініях електропередач, що ведуть до окупованої Запорізької атомної електростанції. Відновлення електропостачання розпочалося після чотиритижневого відключення, яке створювало ризик повного знеструмлення стратегічного об’єкта.
