На даний час світова практика протистоянню поширенню епідемії коронавірусу вже має солідні знання та напрацювання в боротьбі з Covid-19, однак є певні помилки, що можуть дорого коштувати і хворим, і медикам. Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський, який лікує від Covid-19 у київській лікарні № 4, розповів про найпоширеніші помилки українців.
Про це пише видання Волинь Online.
Лікар розповів, чого не потрібно робити тим, хто захворів на Covid-19.
Паніка
1. Головна помилка, якої припускаються пацієнти – це паніка, яка призводить до непередбачуваних наслідків. Метушня, агресія, розпач – вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло і завдає шкоди пацієнтові та його близьким, не кажучи вже про згубну дію стресу на саму імунну систему – єдиного нашого захисника від вірусного захворювання.
Антибіотикотерапія
2. Приймати потужні антибіотики на ранніх строках захворювання не треба. Всім відомо, що антибіотики не діють на віруси. Це величезна помилка – сотні пацієнтів поступають в інфекційні стаціонари з пневмоніями на 6-8 добу після вже пропитого курсу антибіотика. Це призводить лише до антибіотикорезистентності та зайвого отруєння організму.
Масове обстеження всіх контактних
3. Постійно чую випадки, коли люди біжать в лабораторії здавати мазочок ПЛР на коронавірус, коли у них на роботі чи в оточенні хтось захворів. Після контакту з хворим має пройти не менше 5 діб (в середньому 7-10, максимум 14 діб), щоб людина захворіла і почала виділяти вірус. Людина захворіти може значно пізніше, навіть при легкій непомітній формі, як мінімум, будуть слабкість, втома, невисока лихоманка, може зникнути смак чи нюх.
Стаціонарне лікування
4. Коли у людини немає нормального досвідченого сімейного лікаря, буде паніка та тривога. Лікарі стаціонарів просто з ніг валяться від навантаження та кількості звернень, однак завжди надають консультативну допомогу, бігаючи від важких хворих в своєму відділенні до натовпу панікерів на пропускнику. Для стаціонарного лікування є покази, є критерії важкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів чи підозри на негативну динаміку, людина має лікуватись вдома.
Злочинна безпечність
5. Люди з високої групи ризику по супутніх захворюваннях мають бути обережними та уважними до свого здоров’я. Саме для таких пацієнтів розгорнута мережа "ковідних" лікарень. Їм потрібно негайно звертатися до сімейних лікарів у разі появи симптомів.
Вживання противірусних препаратів
6. Противірусні препарати (на кшталт амізону, гропринозину, аміксину і т. п.) не є препаратами прямої дії на вірус. Вони лише підсилюють та стимулюють дію нашої імунної системи. Можливо раніше вони працювали, але з Covid-19 – інша ситуація. Сам по собі коронавірус не чинить руйнівного впливу на тканини та клітини, ускладнення починаються, коли організм починає неадекватно відповідати на чужорідний агент і “неправильно” захищати організм. Імунні клітини, вбиваючи вірус, завдають значної шкоди власним тканинам. Тому забороняється використовувати препарати, які ще більше роблять імунітет агресивнішим, на противірусні зараз - табу.
Комп'ютерна томографія
7. Те, що ми бачимо на комп’ютерній томографії в вигляді "матових скелець" – це не та пневмонія, яку ми боїмося та при якій мають бути задіяні антибіотики. КТ – високоточний дорогий метод, але в контексті ковіду він використовується часто недоцільно, оскільки абсолютно неможливо визначити динаміку та подивитись на ефективність лікування. Кращим буде звичайний рентген на 6-7 добу. Він покаже чітко, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді одразу можна ухвалювати рішення стосовно призначення антибіотиків і перевірити потім контрольним знімком про ефективність.
Як повідомляв "Апостроф", заступник міністра охорони здоров'я України в 2014-2015 роках Наталія Лісневська вважає, що українцям потрібно звикнути до думки про те, що жити з коронавірусом доведеться завжди - він буде мутувати.
