На території України триває повномасштабна війна із російськими окупантами вже 60-й день. Вона сповнена трагедіями, кровопролиттям невинних, масштабними руйнуваннями та геноцидом українського народу. Такі події не проходять безслідно, але є декілька порад від психологів, які допоможуть зберегти психіку під час війни, особливо тим людям, які здобули травматичний досвід війни і наразі дезорієнтовані психологічно.
Про це повідомили українські психологині Ганна Шийчук, Марія Жиган та Катерина Гольцберг на психологічному клубі, передає "Українська правда".
Говорити не лише про війну
Марія Жиган вважає, що розмови на теми окрім війни допоможуть трохи змістити фокус уваги. Це може бути побутові теми для розмови, про роботу, стосунки. Це робить людей живими, допомагає зберегти самоідентичність, а також дає базу, від якої можна надалі відновлювати втрачене, пробувати будувати нове.
Не уникати рутини "нормального життя"
Психологині зазначили, що багато людей, які пізнали травматичний досвід війни, не можуть повернутися до нормального життя, зокрема прогулянки парками, кава у кафе та звичайні ігри. Психіка таких людей починає сприймати це, як щось анормальне. Коли вони починають робити побутові речі, які робили до війни, то починають відчувати провину.
Експертки радять змушувати себе жити нормальним життям, як би це не було складно. Це можна зрівняти із фізичною реабілітацією, яка складна та тривала, але потрохи є результати. Першими кроками для повернення у нормальне життя можуть бути звички, які були відкинуті на час війни, наприклад читання книжок, ранкова кава або душ, ранкові фізичні вправи.
"Цей стан подібний до аутоагресії. Тобто самопокарання, коли людина змушує себе страждати, бо їй соромно за те, що зараз страждають інші, а вона ні. Це заборона на радість, табу на життя. Таким чином людина хоче розділити по максимум глобальне горе... Перебування у стані перманентного горя виснажує, позбавляючи нас можливості допомагати своїй країні", - пояснила Гольцберг.
Допомагати іншим = допомагати собі
Це допоможе відрефлексувати пережите, поділившись досвідом з тим, хто має подібний. Варіантів допомоги безліч: волонтерська допомога, допомога у центрах для біженців, збір підтримки для ЗСУ або робота, в якій є спеціалістом.
Також це допомагає перестати копатися у собі.
"Наразі, найбільш гострими переживаннями для людей, які вже покинули гарячі точки, залишається почуття тривоги: за покинутий дім, за невизначене майбутнє, за батьків-родичів, яких не змогли вивезти, або які не схотіли евакуюватися. Домінують страхи за близьких, страх за себе, за своє життя відступив на інший план", – повідомила Жиган.
Виділяти час на істерику та сльози
Не варто стримувати свої почуття, тому що це лише нашкодить самій людині. Сльози та крики допоможуть визволити ту біль, що з'їдає із середини. Психологині називають це необхідним етапом під час зцілення від тривог, апатії, безсилля та безвиході. Після цього потрібно наповнити себе конструктивними почуттями.
Звертатися до психотерапевтів
Якщо самостійно не виходить зцілити травми, тоді потрібно звертатися до фахівців. Наразі є багато психологів-волонтерів, які безкоштовно зможуть надати допомогу українцям, які опинилися один на один із своїми тривогами та травмами після пережитого досвіду під час війни.
"У роботі з пацієнтами, які перебувають у кризовому стані після пережитого, у стані, який став для них перманентним і не зник навіть після евакуації на безпечну територію, я намагаюся спиратися на досвід психотерапевтів часі Другої світової (а саме Голокосту в Україні та сталінських репресій) та досвід конфлікту у Югославії. Багато переживань, криз, зламів з тих подій відгукують та накладаються на стани українців сьогодні. Також дуже багато досвіду передають ізраїльські колеги. Вони кажуть, що наш конфлікт унікальний, бо кожен психотерапевт відчуває війну на рівні з іншими українцями", - зазначила Шийчук.
Вона радить звертатись до українських психологів, тому що вони мають дзеркальний досвід, вони також розуміють наслідки війни наразі в Україні, вони бачать все на власні очі.
Експертки наголошують, що ніхто не був готовий до війни, але потрібно почати жити у нових реаліях, навчитися приймати втрати, пам'ятати про них та хто ворог, а також щодня робити все для перемоги України у цій війні.
Нагадаємо, психологиня Галина Волошина розповіла українцям, як перестати надмірно хвилюватися та нервувати під час війни.
