Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році 178 вихованців дитячого будинку «Сонечко» в Запоріжжі евакуювали на Львівщину. Здавалося б, логічним кроком мало бути скорочення штату та оптимізація витрат. Проте розслідування NGL.media показало протилежне: заклад три роки офіційно залишався "повним", а його персонал продовжував отримувати зарплати, премії та надбавки.

За даними журналістів, лише на утримання «Сонечка» з 2022 по 2025 роки витратили понад 230 мільйонів гривень, з яких 212 мільйонів пішли на зарплати. При цьому у закладі вже давно не було жодної дитини. Для порівняння: бюджет «Сонечка» у воєнні роки став найбільшим серед усіх дитячих установ країни.

Більше 300 працівників перейшли у статус "простою", отримуючи дві третини тарифної ставки. А частина вихователів працювала на Львівщині вахтовим методом, проте навіть це не пояснює роздуті витрати.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Найбільше обурюють премії. Наприклад, у вересні 2024 року на них витратили понад 800 тисяч гривень. Тодішня заступниця директорки Оксана Найдьонова отримала надбавку у 31 тисячу гривень, сама ж і підписавши відповідні накази.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Близько сотні співробітників отримали доплати просто «з нагоди свята». І все це — коли діти вже кілька років перебували в закладах Львівської області, які фактично взяли на себе весь тягар їхнього забезпечення.

Інтернати на Львівщині утримували евакуйованих дітей власним коштом. Загалом за 2022–2025 роки на це витратили близько 123 мільйонів гривень — удвічі менше, ніж було виплачено працівникам у Запоріжжі. Тобто фактично бюджет «Сонечка» не йшов на дітей, а на утримання штату, який залишався в Запоріжжі без роботи.

При цьому дані щодо кількості працівників, які реально працювали у Львівській області, суттєво різняться. Журналісти зафіксували тенденцію до скорочення — від 113 осіб у 2022 році до нуля у 2025-му. Водночас Запорізька ОВА у своїх звітах стверджувала про значно більші цифри.

Офіційне пояснення від Запорізької ОВА: працівників не звільняли, бо вони не змогли б знайти роботу у місті. Таким чином, сотні людей роками отримували зарплати без виконання своїх обов’язків.

Це рішення виглядає як компроміс між гуманністю та економічною доцільністю. Проте, якщо подивитися на масштаби — понад 230 мільйонів гривень за три роки — йдеться не про "допомогу", а про системне проїдання бюджету.

У червні 2025 року дитбудинок офіційно закрили. Його функції частково передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Проте питання про відповідальність за багатомільйонні витрати на "порожній" заклад залишається відкритим.

Раніше "Апостроф" також розповідав історію евакуації дівчинки з прифронтового села.