Частка альтернативної енергетики в енергобалансі України стає дедалі більшою. Інвестиції в цей сектор економіки становлять близько 5 мільярдів євро, при цьому більше половини суми забезпечили вкладення іноземних компаній. Однак українська влада вирішила переглянути пільгові умови для електростанцій, що працюють на поновлюваних джерелах. "Апостроф" розбирався, що з цього вийде.
В Україні бурхливо розвивається альтернативна енергетика. Якщо станом на початок 2019 року частка електроенергії, що виробляється з поновлюваних джерел, становила приблизно 2%, то на кінець 2020 року вона, за прогнозами, буде на рівні 10-11%. Загальна потужність об'єктів зеленої енергетики наближається до 7 мільярдів гігават.
Звичайно, до Німеччини і, тим більше, Швеції, де відповідні показники знаходяться на рівні 50% і навіть вище, нам ще далеко, проте, враховуючи значні темпи зростання останнім часом, можна припустити, що Україна скоро буде дихати в спину розвиненим країнам.
Принаймні, серед країн з економікою, що розвивається, Україна з точки зору привабливості інвестицій в альтернативну енергетику зайняла в 2019 році восьме місце, за рік піднявшись у відповідному рейтингу відразу на 55 позицій.
Попереду планети всієї
З чим пов'язано такий стрімкий розвиток енергетики з поновлюваних джерел в Україні?
Багато в чому це можна пояснити найвищим в Європі (і, ймовірно, в світі) "зеленим" тарифом.
Однак, незважаючи на те, що тариф діє вже більше десяти років, по-справжньому інвестиції в цю сферу, в тому числі іноземні, почали активно заходити лише останнім часом.
Нагадаємо, вперше "зелений" тариф почали застосовувати в нашій країні в 2009 році. З цього часу він щорічно знижується і буде повністю відмінений в 2030 році. На сьогодні він становить для сонячних електростанцій (СЕС) трохи більше 15 євроцентів за 1 кіловат-годину, для вітроелектростанцій (ВЕС) - трохи більше 10 євроцентів за 1 кіловат-годину.
Десять років тому "зелений" тариф перевищував традиційний раз в десять, але навіть сьогодні він все одно (особливо для СЕС) в кілька разів більше.
Крім того, держава зобов'язана викуповувати всю електроенергію, вироблену електростанціями, що працюють на поновлюваних джерелах, що також дуже вигідно "зеленим" виробникам електроенергії.
Настільки сприятливі для "альтернативників" умови з'явилися завдяки Андрію Клюєву, колишньому нардепу-регіоналу, який також працював в урядах Віктора Януковича і Миколи Азарова. Разом з братом Сергієм Андрій Клюєв контролював компанію Activ Solar, яка протягом кілька років була, фактично, монополістом на українському ринку альтернативної енергетики (вищий тариф для сонячних електростанцій пояснюється відповідним профілем діяльності Activ Solar).
Однак після Революції гідності 2013-2014 років брати Клюєви покинули країну, а їх "сонячний" бізнес перейшов до інвесторів з Китаю. У 2015 році ринок було демонополізовано на законодавчому рівні, і в альтернативну енергетику потекли інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні.
Вітрогенератори
Немає відбою від інвесторів
На сьогодні в Україні, за різними оцінками, понад 1000 інвесторів у "зелену" енергетику (без урахування домашніх електростанцій). Загальний обсяг інвестицій в неї на сьогодні оцінюється майже в 5 мільярдів євро.
Значну роль в галузі грають іноземні інвестори - їх частка у встановленій потужності електростанцій, що працюють на поновлюваних джерелах енергії (ПДЕ), становить приблизно третину. При цьому загальний обсяг іноземних інвестицій в "зелену" енергетику оцінюється в близько 2,5 мільярда євро. Тобто, це половина всіх інвестицій в цей сектор.
Серед найбільших іноземних інвесторів в "зелену" енергетику є компанія Vindkraft, що володіє вітроклектростанціями в Херсонській області загальною потужністю 335 мегават. Серед головних акціонерів компанії - шведи Йохан Боден і Карл Стурен, які в 1990-ті роки були співзасновниками компанії "Чумак", яка випустила перший український кетчуп.
Норвезька NBT володіє вітропарку Zophia потужністю 793 мегават в Запорізькій області. У тому ж регіоні люксембурзька компанія Longwing Energy, американська General Electric і європейський фонд VLC Renewables ведуть будівництво Запорізької ВЕС, встановлена потужність якої складе 500 мегават.
Серед іноземних інвесторів в сонячну енергетику можна виділити китайську корпорацію CNBM. Під її контролем перебувають десять СЕС загальною потужністю понад 300 мегават в Одеській і Миколаївській областях. Колишніми власниками цих електростанцій були вже згадані брати Клюєви.
Також помітна роль норвезької компанії Scatec Solar, яка володіє, як діють, так і об'єктами, що будуються на півдні України.
Крім того, у вітчизняному секторі альтернативної енергетики присутні компанії з Франції, Бельгії, Туреччини, Іспанії, Канади, Данії.
Давайте домовимося
Однак потужний інвестиційний потік в альтернативну енергетику України скоро може вичерпатися, при цьому до країни можуть бути пред'явлені багатомільярдні позови.
Справа в тому, що український бюджет не в змозі оплачувати електроенергію, вироблену з ПДЕ. Нагадаємо, згідно із законом, держава зобов'язана викуповувати всю вироблену з відновлюваних джерел електроенергію. Оскільки її стає все більше, а тариф, хоч він постійно знижується, залишається все одно дуже високим, витрати стали просто непомірними.
Держава, з одного боку, припинило платити "зеленим" виробникам, з іншого, почало вкидати в інформаційне поле ідею зниження "зеленого" тарифу, обґрунтовуючи це тим, що він - найвищий в Європі.
Це викликало вкрай негативну реакцію з боку інвесторів. Деякі з них призупинили будівництво об'єктів, інші заговорили про можливість подачі позовів до міжнародних судових інстанцій.
Навесні посольства низки західних країн направили українській владі відкритого листа із закликом "не допустити неповернення інвестицій в поновлювані джерела енергії".
Влада, в цілому, не відмовляючись від ідеї зниження "зеленого" тарифу, вирішила вступити з інвесторами в діалог, результатом якого стало підписання меморандуму щодо врегулювання проблемних питань в цій сфері.
Одним з головних компромісів сторін стало рішення про фактичне зменшення "зелених" тарифів. Для сонячних електростанцій потужністю до 1 мегавата зниження складе 10%, потужністю понад 1 мегавата - 15%. Для вітрових електростанцій тариф скоротиться на 7,5%. При цьому, як для СЕС, так і для ВЕС, якщо вони введені в експлуатацію в 2020 році (і пізніше) тариф зменшується ще на 2,5%.
Крім того, з 2021 року виробники зеленої енергії будуть нести фінансову відповідальність за похибки в прогнозуванні виробництва електроенергії в розмірі 50% небалансів, а з 2022 року - в розмірі 100%.
Ще одне положення меморандуму, що стосується тільки сонячних електростанцій, - об'єкти потужністю понад 1 мегавата зможуть розраховувати на допомогу держави (тобто продавати електроенергію в повному обсязі по "зеленому" тарифу) тільки в разі участі в аукціонах з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики.
Важливо відзначити, що всі перераховані норми не стосуються домашніх електростанцій.
Що ж натомість отримають інвестори? - Гроші. Правда, не відразу. Згідно з меморандумом, держава зобов'язується вчасно оплачувати "зелену" електроенергію і до кінця 2021 року погасити борги перед "альтернативників", які, станом на червень поточного року, оцінювалися в 14 мільярдів гривень.
Держава також пообіцяла (і це закріплено в меморандумі) надалі не переглядати "зелений" тариф.
У липні положення меморандуму були закріплені законом.
Напруга залишається
Таким чином, хмари розсіялися, небезпека минула. Але це - тільки на перший погляд.
У липні 2020 року група народних депутатів у кількості 47 осіб подала до Конституційного суду України подання про законність "зеленого" тарифу. Нардепи вважають, що Верховна Рада, затвердивши його (справа була в 2008 році), перевищила свої повноваження.
З огляду на те, що ініціатором даного подання є депутат Олександр Дубінський, багато хто запідозрив у цьому підступи олігарха Ігоря Коломойського, лобістом якого прийнято вважати Дубінського. Насправді сам Коломойський раніше заявляв, що оскаржить конституційність "зеленого" тарифу в КС (щоправда, він за законом не може бути ініціатором звернення до Конституційного суду, а 45 і більше народних депутатів можуть).
Визнання КС "зеленого" тарифу неконституційним спричинить за собою його скасування, що поховає не лише "зелену" енергетику України, а й її репутацію на міжнародній арені. Цілком ймовірно, що Конституційний суд відставить альтернативну енергетику в спокої, і ми відбудемося легким переляком. Але не факт...
Якщо повернутися до згаданого вище меморандуму, то в ньому, треба визнати, є правильні речі, наприклад, відповідальність за небаланси для виробників електроенергії.
Заради збереження темпів зростання даного ринку української владі слід виконати свою частину угоди у вигляді погашення боргів і відмови від подальшого перегляду "зелених" тарифів.
Потрібно також визнати, що дуже високі тарифи на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, з самого початку були антиподом традиційних тарифів, насамперед для населення, які як і раніше найнижчі в Європі. Якби "зелені" тарифи були в нашій країні нижче, навряд чи сюди прийшли б серйозні гроші. А так, нагадаємо, альтернативна енергетика залучила майже 5 мільярдів євро, з яких половина - це іноземні інвестиції.
Як раніше писав "Апостроф", за неофіційними підрахунками, економія від зниження "зеленого" тарифу складе близько 100 мільйонів гривень на рік, що менше, ніж денні втрати бюджету через контрабанду, наприклад, на львівській митниці (також за неофіційними розрахунками).
Ось і відповідь, де взяти гроші на виплати виробникам "зеленої" енергії. Якби питання "сірих" схем на кордоні було закрито, всім жити точно стало б краще. І населенню, і інвесторам, які вкладають свої гроші в українську енергетичну систему.
