У час, коли Україна бореться з ворогом під час війни, тисячі громадян вкладають останні заощадження у квартири — заради стабільності та віри в майбутнє. Але скандальне судове рішення від 26 квітня 2025 року ледь не перекреслило мрії тисяч інвесторів, які фінансували будівництво житлового масиву на Осокорках у Києві. На щастя, Шостий апеляційний адміністративний суд скасував його, визнавши незаконним, і відновив справедливість.

Скандальне рішення судді Ксензюка

Суддя Волинського адміністративного окружного суду Андрій Ксензюк за 1 місяць розглянув справу, яка налічувала близько 5 000 сторінок матеріалів – доводи учасників справи (12 учасників), містобудівна документація, численні рішення органів місцевого самоврядування та органів державної влади, експертиза, а також численні висновки Верховного Суду. Ба більше, дана справа розглядалась судами різних інстанцій 7 років.

Так, 26 квітня 2025 року Ксензюк, не розібравшись у ситуації, без належного дослідження матеріалів справи, без виклику учасників справи ухвалив рішення, яким задовольнив позовну заяву та скасував дозвіл на виконання будівельних робіт - забудову житлового масиву «Осокорки - Центральні» у Дарницькому районі міста Києва.

Рішення базувалося на «Правилах забудови міста Києва», скасованих ще у 2011 році, та інших нормах, які не підлягають застосуванню. Суддя також проігнорував судову земельно-технічну експертизу,проведену за вказівкою Верховного Суду у даній справі, яка підтвердила: спірна земельна ділянка не належить до охоронюваних територій. Такий вердикт загрожував залишити інвесторів без житла.

П’ять аргументів апеляції

Шостий апеляційний адміністративний суд визнав рішення Волинського окружного адміністративного суду незаконним через такі порушення:

    1. Ігнорування висновків Верховного Суду. Ксензюк не врахував висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 26.02.2020 у цій же справі, які є обов’язковими при новому розгляді справи.

    2. Посилання на нечинне законодавство. Суддя спирався на «Правила забудови міста Києва», скасовані ще у 2011 році.

    3. Безпідставне відхилення експертизи. Суд апеляційної інстанції визнав, що Висновок судової земельно-технічної експертизи є належним та допустимим доказом, а тому його відхилення та не врахування судом першої інстанції є безпідставним.

    4. Неврахування фактів щодо земельної ділянки. Спірна земельна ділянка не відноситься до зони охоронюваного ландшафту, що підтверджується не лише відповідними доказами, а цю обставину вже було встановлено Верховним Судом у іншій справі.

    5. Помилка щодо оцінки впливу на довкілля. Суд апеляційної інстанції проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, встановив, що у замовника будівництва був відсутній обов’язок надати результати оцінки впливу на довкілля під час отримання оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт.

Ці порушення свідчать не лише про явну необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення, а й про ігнорування прав тисяч інвесторів.

Що це означає для інвесторів будівництва

Інвесторами проєкту стали тисячі українців — переселенці, військові, молоді сім’ї. Для багатьох квартира — це не просто бетон і цегла, а шанс на нове життя та стабільність після втрат під час війни. Незаконне рішення могло залишити їх без домівок і підірвати довіру до судів. Апеляція, спираючись на Генплан Києва, інформацію з Держгеокадастру і містобудівні документи, підтвердила: земля законно передана під забудову, забудовник дотримується вимог закону при будівництві, права інвесторів захищені, а їхні мрії — врятовані.

Ця перемога доводить: справедливість можлива, якщо суспільство стежить за судовою системою. Шостий апеляційний адміністративний суд показав, що кривосуддя можна зупинити, а права громадян відновити. Історія нагадує: лише активний контроль і реформи можуть зробити суди надійним захистом українців, а не загрозою їхньому майбутньому.