Закон "Про валюту та валютні операції" набуде чинності 7 лютого. Які нововведення чекати українському бізнесу та населенню, розповів "Апострофу" фінансист, екс-заступник голови Національного банку України Олександр Савченко.
Насправді цей закон, а також низка постанов, які підготував Національний банк України, вкрай важливі. На бізнес і українців чекає низка покращень. Наприклад, українці зможуть перераховувати за кордон на свій рахунок до 50 тисяч євро на рік. Це прогресивно та правильно. Також передбачається, що можна буде купувати іноземні акції і облігації. Але тут чіткості немає, адже в цьому є кон’юнктура: наприклад, зміняться ціни - сьогодні акції коштують 50 тисяч, а завтра 60 тисяч - і уже може відбутися порушення закону. Це крок в правильному напрямку, але досить слабкий і непослідовний.
Загалом про ці положення можна говорити годинами. І багато з них - правильні і корисні. Наприклад, можна буде проводити обмін валют в онлайн-режимі, через систему банк-клієнт. Тобто послаблення для людей відбудуться, але їх ще не можна називати лібералізацією руху капіталу. Тому ми все ж будемо залишатися відсталою країною у сфері валютного регулювання.
Але загалом, якщо брати бізнес, то там відбулися досить суттєві покращення: бізнес зможе інвестувати з-за кордону, отримувати кредити без реєстрації. На жаль, зберігається обов’язковий продаж. Залишаються для мене особисто незрозумілими заборони на валютні кредити українському бізнесу від українських банків. Тільки експортерам можна брати валютні кредити. Водночас в цьому законі запускається ринок "форвардів", які зможуть хеджувати валютні ризики. А якщо є можливість це робити, то немає сенсу блокувати валютне кредитування. Так і виходить - то крок вперед, то крок назад.
Читайте: Економічний прогноз на 2019 рік: стабільність буде, але без приводів для оптимізму
Ще одна проблема, яка тут виникне, стосується того, що багато положень цього закону поставлені у залежність від прийняття нового закону, який розкриває дані про фізичних і юридичних осіб. Це законодавство нав’язується зараз американцями для багатьох країн. Ми - чемпіони і хочемо бути одними із перших, хто прийняв цей закон. Однак я впевнений, що він не буде прийнятий до 7 лютого, а тому ключові положення цього закону і постанов не працюватимуть. Тобто у нас буде така сама невизначена ситуація, і це вже, на жаль, стало традицією для українського парламенту і Нацбанку. Іншими словами, прості операції регламентуються десятками постанов, законів, і дуже важко в таких непрозорих умовах розібратися інвесторам. Загалом, кроки відбуваються в правильному напрямку, але вони - дуже непослідовні, нечіткі і передбачають відкат.
Олександр Савченко в студії АпострофTV
Що ж стосується норми, що закон дозволить НБУ застосовувати обмеження у випадку погіршення економічних показників, то тут важко коментувати: незрозуміло, про які саме обмеження йдеться. Принаймні я радив би працівникам НБУ: можна зняти всі обмеження на рух капіталу та лишити лише два інструменти, а все інше - гори постанов - скасувати. При цьому залишити інструменти, які значитимуть те, що в умовах світових фінансових криз чи радикального погіршення валютно-фінансової ситуації в Україні НБУ матиме два наступних інструменти:
1. По поточним бізнес-операціям вводити режим оплати "Т+3". Це означає те, що якщо ви хочете заплатити валюту за якийсь товар чи послугу, то можете це робити лише на третій день, після того як ви зарахували кошти на рахунок для проплати. Це призводить до того, що гальмується відтік капіталу через торгівельні операції, а це - основний канал.
2. НБУ має право обмежувати капітальні операції, наприклад, перерахування грошей за кордон до 30 днів. У цьому випадку відтік капіталу не зможе сильно погіршити ситуацію на валютному ринку України.
На мою думку, саме цих двох інструментів достатньо для НБУ і країни, які будуть гальмувати погіршення валютної ситуації у випадку фінансової кризи чи політичної кризи в Україні. На жаль, є традиція - вводити тисячі дрібних якихось заборон, які будуть передбачати узгодження, отримання дозволів. А це буде створювати додаткову бюрократію, невпевненість і корупцію.
