Верховна рада проголосувала за підвищення мінімальної заробітної плати в Україні до 5 тисяч гривень вже з 1 вересня. За президентський законопроєкт віддали голоси 295 народних депутатів. Противники документу вважають, що така ініціатива тільки збільшить навантаження на бізнес і на українську економіку, а частина компаній просто піде в "тінь". Детальніше - в тексті "Апострофа".
Для того, щоб проголосувати за підвищення «мінімалки», Рада зібралася на позачергове засідання. У підсумку голосами "Слуги народу", "Опозиційною платформи-За життя", партії "За майбутнє", депутатської групи "Довіра" та позафракційних парламентаріїв законопроєкт був прийнятий в цілому.
Згідно з документом, вже з 1 вересня розмір мінімальної зарплати становитиме 5 тисяч гривень. Перш за все, це торкнеться працівників бюджетної сфери. Хоча і для них особливих приводів для радості немає: підвищення складе всього 277 гривень. Але якщо для однієї окремої людини ця сума може бути не відчутною, то для української економіки таке підвищення може мати свої негативні наслідки.
Як пояснили "Апостроф" опоненти законопроєкту, це збільшення тільки посилить тиск на бізнес, який буде змушений платити більше податків, через що все більше почне відходити у "тінь": "Навіть в пояснювальній записці є справжня мета цього законопроекту - просто зібрати додаткові податки. Даючи невелику суму - у бізнесу та людей будуть забиратися набагато більші кошти. Тому, з одного боку, це виглядає популістично красиво, а з іншого - збільшується податковий тиск, заганяється бізнес в "тінь". А для малого та середнього бізнесу це взагалі може бути вбивчо, вони можуть закритися", - коментує "Апостроф" нардеп від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
Можна було б зробити це без такого навантаження на бізнес, вважає парламентарій, якщо була б змінена тарифна сітка: "А зарплати бюджетникам піднімали, не одв'язуючи їх від мінімальної заробітної плати, але це складний момент і на це потрібно шукати кошти. А вони можуть з'явиться завдяки боротьбі з корупцією або активній приватизації. Але тоді б не було таких швидких результатів до виборів", - вважає Юрчишин.
До того, що це передвиборний піар перед місцевими виборами, які відбудуться восени, говорили неодноразово і експерти і багато нардепів. Крім того, це не призведе до реального збільшення доходів, коли дійде справа до виплат на практиці.
"Ця ініціатива президента і "Слуги народу" - передвиборний хід. Тому що, коли перший тарифний розряд прив'язаний не до мінімальної заробітної плати, а до прожиткового мінімуму - це неправильно. І підвищення мінімальної заробітної плати не призводить до її реального підвищення для бюджетників. Це тільки додатковий тягар для бізнесу. Тому що вони більше починають відраховувати ПДФО та ЄСВ у державний бюджет", - коментує "Апостроф" нардеп від "Батьківщини" Іван Крулько.
У пропрезидентській фракції на критику відповідають тим, що побоювання, які були висловлені під час попереднього підвищення "мінімалки" - зазнали краху. "Крім того, ми сподіваємося, що прийняття законопроекту призведе до того, що як можна більше співробітників будуть оформлятися офіційно. Так як у нас є статистика Світового банку, в якій сказано, що дуже багато українців отримують зарплату "в конвертах", - вважає глава фракції "СН" Давид Арахамія.
Хоча в "Слузі народу" при цьому визнають, що тиск на бізнес дійсно збільшиться, щоправда, за кожного співробітника бізнес повинен буде заплатити не більше 120 гривень. "У нас 16 млн працюючих громадян, з них 3 млн в тіні, вони не платять податки. З інших 13 млн працевлаштованих тільки 2% громадян працюють в бюджетній сфері на мінімалку або на зарплату нижче мінімальної. І є ще 6% громадян працюють у приватній сфері на мінімалку або менше. І тільки про них йдеться, тобто про 1,2 млн громадян. З цієї цифри 2% ляже на бюджет, а це мізер, і 6,4% ляжуть на приватний сектор. Приватному сектору це збільшення податку на прибуток та ЄСВ лише на 120 гривень, тобто за кожного працівника роботодавець буде доплачувати ще 120 гривень, це не так багато, але для посткарантинного бізнесу це відчутно", - коментує "Апостроф" нардеп від "СН" Ольга Василевська-Смаглюк.
Але, з огляду на те, що в планах влади підняти "мінімалку" ще два рази: в 2021 році вона повинна вирости - до 6000 гривень з 1 січня і до 6500 гривень з 1 липня, то тоді тиск на бізнес стане ще відчутнішим, і парламентарій це визнає. "Це буде відчутно коли підвищать на тисячу гривень - до шести. Але поки ми не побачимо програму дій уряду, не побачимо проєкту бюджету на наступний рік, ми не зможемо приймати такі соціальні зобов'язання перед народом", - запевняє нардеп.
