З огляду на коронакризу та важкі часи для бізнесу, уряд розширив у квітні 2020 року програму "Доступні кредити 5-7-9%", яка діє з 1 лютого поточного року. Останні дані Мінекономіки свідчать, що на 31 серпня 2020-го було вже видано 2603 кредитів на загальну суму 6,130 мільярда гривень.
Однак, позитивна, на перший погляд, для економіки країни програма, має серйозні недоліки. У чому їх небезпека, пояснює експерт Міжнародного центру перспективних досліджень ЄГОР КИЯН.
Час минув, але конкретні результати цих програм залишаються неочевидними. Так, нам демонструють цифри (кількість виданих кредитів, розмір кредитного портфелю таких програм і куди були спрямовані ці кошти), але ключові питання так і залишаються нерозкритими: а чи працюють ці кошти на економіку, чи повертаються відсотки – чи такі кредити поступово перетворюються у новий тягар непрацюючих кредитів?
Звісно, програма "Доступні кредити 5-7-9%" допомагає підприємцям і беззаперечно рятує економіку країни. Але безконтрольність цього аспекту економічного відновлення у середньостроковій перспективі може більше зашкодити, ніж допомогти. І тут вже необхідно описати причини побоювань.
По-перше, лякає у даній ситуації саме непрозорість процесу. Тобто, минуло вже багато часу, але успіхи програми "Доступні кредити 5-7-9%" ніде промоніторити – виплати і повернення за цими кредитами залишаються таємницею.
Вдаючись у деталі – банки-учасники програми звітують у Фонд розвитку підприємництва.
Але нині Фонд не публікує жодних даних: востаннє інформація по кредитам надавалася у травні 2020 року. Останнє ж оновлення сайту відбулося 11 червня 2020-го. Річна звітність цієї організації опублікована за 2018-й, а звітність за 2019 рік – відсутня. Варто наголосити, що пік "Доступних кредитів 5-7-9%" припав саме на період після травня 2020 року.
По-друге, кредитні канікули "посунули" розуміння того, чи здатні бізнес та люди обслуговувати свої борги. При цьому офіційно різні програми реструктуризації завершаться лише у листопаді 2020 року – і тоді вже, напевно, розкриється реальна картина.
Дослідження НБУ свідчить, що майже 70% підприємств зіткнулися зі зменшенням обсягів реалізації та доходів. Відповідно, інвестування у розширення бізнесу в таких умовах залишається під питанням. Це підтверджується і офіційними цифрами – частка інвестиційних кредитів складає лише 1,072 мільярда грн, тоді як рефінансовано кредитів на суму 4,937 мільярда грн. Постає питання: чи клієнти повернуть кредити за цією програмою, особливо у частині рефінансування, якщо раніше такі кредити не було змоги повернути, а нині – за умов коронавірусу, – ситуація може погіршитися?
Водночас ситуація щодо непрацюючих кредитів залишається майже незмінною: на початок року їх частка склала 48,4%, а у серпні 2020 року – 48,1%. В свою чергу, "ПриватБанк" демонструє невтішну статистику – від початку року частка його непрацюючих кредитів зросла з 78,4% до 79,6%.
Небезпечним у даному руслі є те, що хоча офіційна статистика може свідчити про зменшення частки непрацюючих кредитів, але це відбуватиметься за рахунок простого списання такої заборгованості. Зокрема, у першому півріччі 2020 року державними банками було списано 26 млрд грн непрацюючих кредитів за рахунок резервів.
До цього слід додати, що нині лише 27% клієнтів банків отримують позитивне рішення банку щодо надання кредитів за вищезгаданою програмою. Інші клієнти мають або слабкі бізнес-плани, або погану кредитну історію. Якщо з’явиться тенденція "бездумної" роздачі доступних кредитів, тобто без достатнього фінансового моніторингу, то результат буде невтішним: все опосередковано покриватиметься з кишень населення.
По-третє, дивним виглядає розподіл доступних кредитів серед банків-учасників програми. Незважаючи на розширення банків-учасників програми, дані свідчать, що найбільша кількість угод укладається через державні банки. Відповідно, ризикованим може стати неефективний розподіл фінансових ресурсів через державні банки з великою кількістю непрацюючих кредитів.
Своєю чергою, деталі розподілу типів кредитів виглядають так: інвестиційних кредитів більше серед державних банків, а кредитів рефінансування більше серед приватних банків. При цьому лідерами за сумою укладених угод є саме комерційні банки. Такий дисбаланс викликає лише плутанину.
Іншими словами, розширення програми "Доступні кредити 5-7-9%" у пункті рефінансування поточної заборгованості підприємців, що призвело до вищезгаданих асиметрій, є занадто ризиковим: в умовах коронавірусу бізнес має обмежені ресурси.
Відповідно, можна зробити висновок, що дана програма є спробою впровадити дешеве кредитування та налагодити партнерські відносини з бізнесом, а також заручитися його підтримкою. Головне, щоб непрозорість та теоретична бездумність у цьому процесі не призвела до катастрофічних наслідків.
Для цього необхідно:
