Україна презентувала міжнародним донорам план післявоєнного відновлення країни. Поки що в цьому плані мало конкретики, але це не завадило нашим західним партнерам висловити йому свою принципову підтримку. "Апостроф" розбирався, що необхідно зробити в рамках цього плану насамперед, де знайти гроші на його реалізацію, і як нам не прогаяти шанс створити потужну та успішну Україну.
Хто візьме "шефство"
Конференція з питань відновлення України, що відбулася на початку липня в швейцарському Лугано, зібрала представників 40 країн та 18 міжнародних організацій.
На конференції український уряд представив масштабний план, який включає реалізацію 850 проєктів в рамках 18 національних програм на загальну суму 750 мільярдів доларів.
Учасники зустрічі вислухали пропозиції України і висловили готовність допомогти. А щоб нам було легше протриматися до початку масштабної відбудови, оголосили про надання найближчим часом 1,85 мільярди доларів - 600 мільйонів фінансової підтримки, по 500 мільйонів на розвиток аграрного сектору і підготовку до майбутнього опалювального сезону та 250 мільйонів для розвитку проєктів цифрової трансформації.
"Проведення такого масштабного заходу є позитивним моментом для України, - сказав у розмові з "Апострофом" міністр інфраструктури у 2016-2019 роках Володимир Омелян. - Він привертає увагу провідних країн до ситуації в країні і свідчить про їхню готовність взяти колективну відповідальність за повоєнну відбудову. Причому для них йдеться не лише про просте відновлення будівель і доріг, а про перетворення України на сучасну державу, потужну в економічному відношенні і воєнному, здатної надалі захищати східний кордон Європи".
На його думку, останнім часом до світових лідерів прийшло розуміння, що існування між росією та ЄС своєрідної "сірої зони" з колишніх радянських республік не є гарантією безпеки. Відтак ухвалене стратегічне рішення про максимальне сприяння інтеграції України до європейських структур та зміцнення її державності.
"Сьогодні існує певна конкуренція щодо того, хто стане головним провідником, "наставником" України на цьому шляху, - говорить Омелян. - З одного боку, на цю роль претендують Сполучені Штати, як найпотужніший геополітичний гравець, який має досвід подібних трансформацій в багатьох країнах. З іншого, все більш активну позицію в цьому напрямку займає Європейський Союз. В першу чергу завдяки президенту Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Вона - один з небагатьох політиків-візіонерів в ЄС, яка побачила в нинішній ситуації перспективу не лише для України (якій вона по-справжньому співчуває і прагне допомогти), але й для самого Євросоюзу".
Урсула фон дер Ляєн
Активна допомога при післявоєнному відновленні зробить Україну на десятиліття вперед надійним союзником тієї сторони, яка таку допомогу надасть. Окрім того, це питання має і цілком конкретний економічний вимір, оскільки сформує довгострокові зв’язки.
"Якщо підприємства якоїсь країни отримають, наприклад, замовлення на відбудову українських доріг за власними технологіями, то це сформує для них великий ринок з продажу техніки та матеріалів для ремонту та утримання цих шляхів на багато років вперед. Тому, звичайно, за такі підряди відбуватиметься досить жорстка боротьба," - пояснює Володимир Омелян.
Де взяти гроші
Звичайно, презентація в Лугано не є остаточним детальним планом, під який можна виділяти кошти. Він не містить докладного переліку об’єктів, які планується відновити або створити заново.
"Це документ найвищого рівня, який не передбачає докладної деталізації і окреслює лише головні напрямки роботи, - заявив у коментарі виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - В уряду і експертного середовища попереду ще дуже багато роботи для того, щоб повністю деталізувати цей план".
На думку Володимира Омеляна, докладна розробка документів в рамках загального плану вимагає досить багато часу, якого після війни Україні сильно бракуватиме. Тож роботу над ними варто розпочинати вже сьогодні, роблячи наголос на реалізації масштабних проєктів, які необхідні для українського майбутнього.
"В урядовому плані, на жаль, замало візій щодо того, якою ми хочемо бачити Україну через декілька десятиліть, - говорить експерт. - Він занадто зосереджений на простому відновленні зруйнованого. Наприклад він містить плани відновлення 5 тисяч кілометрів зруйнованих залізничних колій. Але реалізація цього проєкту лише поверне Україні транспортну систему, спроєктовану радянськими чиновниками в 60-х роках минулого століття, коли контакти з Європою були мінімальними, і тому інфраструктура на західному прикордонні розвивалася мінімально. Натомість зараз західний напрямок є головним для України, і відповідно урядові плани повинні передбачати будівництво нових колій європейського стандарту, а також декількох автобанів, які забезпечать швидкісне і безперебійне сполучення з Європою".
Тож, якщо до наявних в програмі проєктів відновлення додадуться нові перспективні напрямки розвитку, остаточна сума, необхідна для реалізації планів, може значно зрости. Це, звичайно, породжує питання, з яких джерел можна буде взяти ці гроші.
"Основним ресурсом фінансування відбудови України повинні стати не кошти платників податків Європи і Америки, а конфісковані по всьому світі російські активи, - вважає Володимир Омелян. - Цих грошей може виявитися цілком достатньо. За різними оцінками, на сьогоднішній день в світі вже заморожено російських активів на 500-800 мільярдів доларів. І, на думку експертів, ця сума може зрости до 1,5-2 трильйонів".
На сьогоднішній день юристи в багатьох країнах працюють над створенням законодавчих механізмів, які дозволять конфіскувати ці активи і направити їх на відбудову України. Причому йдеться не лише про державні активи росії, але й про гроші олігархів, тісно пов’язаних з кремлівською владою. Першою такий механізм розробила і впровадила Канада, і незабаром цей порядок стане зразком для аналогічних законів в інших країнах.
"Якщо вдасться організувати масштабні конфіскації російських активів по всьому світі, то агресору доведеться самостійно оплатити збитки від цієї війни, - говорить Володимир Омелян. - А частину коштів можна буде також направити країнам-донорам як компенсацію за ті витрати, які вони сьогодні несуть для підтримки України. Така пропозиція прозвучала в Лугано з боку українського уряду. І це був дуже сильний хід з нашого боку".
Як не втратити шанс
Втім досвід українських реалій свідчить про те, що виділення коштів зовсім не означає успішного втілення проєкту. Суспільству, експертному середовищу і західним партнерам доведеться докласти чималих зусиль для того, щоб надані гроші були використані належним чином, з мінімальним залученнням корупційних схем.
За словами Олега Гетмана, американці і європейці цілком свідомі цього завдання.
"Ситуації, при якій українській владі просто дадуть гроші, не поцікавившися ефективністю їх використання, точно не буде, - вважає експерт. - Погодившись на певний план відновлення країни, партнери будуть заохочувати його успішне виконання. І окремі транші фінансування будуть пов’язані з реалізацією певних пунктів програми".
При цьому ризик того, що українська влада піде шляхом імітації реформ, а після отримання фінансування буде їх згортати, експерт оцінює як невисокий: "Востаннє відверто зривав програми співробітництва з ЄС та МВФ Янукович. Протягом останнього часу Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами досить сумлінно - на 80-90%. Тобто відвертих "кидків" поки що не спостерігалося".
На думку експерта, для реалізації планів відбудови буде створено міжнародний орган, до якого з одного боку увійдуть представники українського уряду і, можливо, експертного середовища. З іншого боку, там будуть присутні представники держав-донорів, МВФ, ЄС тощо. Цей фонд оцінюватиме проєкти, підготовлені українським урядом, і виділятиме фінансування на їх виконання.
До речі, розробка реформ вже триває. Наприклад, в даний час в експертних групах напрацьовуються рішення щодо податкової лібералізації, дерегуляції та інших питань, які потрібні для пожвавлення економіки (ці реформи є частиною представленого урядом плану відновлення). Очікується, що законопроєкти будуть готові протягом найближчих тижнів і винесені на розгляд Верховної Ради у вересні.
Будівля Верховної Ради України
На думку Володимира Омеляна, основним фактором успішного відновлення України стане якісна і швидка підготовка необхідних проєктів.
"Звичайно, партнери створять якусь наглядову раду, яка виділятиме фінансування. Але з цією радою треба якісно працювати. Якщо з українського боку буде представлено добре підготовлені документи з якісними реформами і масштабними проєктами розвитку, то наглядовій раді залишиться лише затвердити їх і дати старт роботі. Якщо ж проєкти будуть складені на низькому рівні, в інтересах певних груп осіб, то наглядовій раді доведеться залучати міжнародних експертів для їх доопрацювання і контролю за виконанням робіт. Все це займе мінімум рік часу. І призведе до того, що будуть реалізовуватися якісь точкові проєкти відновлення, але не масштабні перетворення країни", - розповідає ексміністр.
Тому ще до закінчення війни Україні необхідно провести якісну підготовчу роботу, узгодити всі необхідні закони і докладні проєкти будівництва. Щоб вже наступного дня після перемоги було дано старт масштабним роботам, які за кілька років призведуть до радикальних змін в країні.
"Світ уже бачив ряд історій, коли для відновлення деяких країн після війн чи стихійних лих інші країни пропонували масштабне фінансування і допомогу, проте через некваліфіковане співробітництво з боку постаждалих ці плани терпіли поразку, - говорить Володимир Омелян. - Вони або виливалися в допомогу донорів самим собі (гроші на відбудову йшли своїм же фірмам, які часто неефективно їх використовували), або закінчувалися кратним скороченням коштів, які пропонувалося виділити початково".
Проте, на його думку, в нашому випадку такий сценарій є малоймовірним, оскільки голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в Лугано чітко заявила, що Євросоюз готовий "взяти Україну за руку" і допомогти з модернізацією.
Втім сподіватися, що європейці виконають всю роботу за нас і самі приведуть Україну до успішного європейського життя, навряд чи доводиться. Захід нам, звичайно, допоможе грошима і порадою, але левову частку роботи з модернізації країни доведеться виконати українському уряду, бізнесу і, найголовніше, громадянському суспільству.
"Якщо ми не впораємся з цим завданням, то опинимося в ситуації Радянського Союзу після Другої світової війни - країни-переможця, яка повністю зруйнована і не має ні засобів, ні волі відновитися, - каже Володимир Омелян. - Тож уже зараз необхідно докладати максимум зусиль для того, щоб не втратити свій історичний шанс на створення заможної і потужної України".
