Голова Мінфіну України Сергій Марченко з оптимізмом дивиться в майбутнє і чекає, що держбюджет 2020 року вдасться виконати. Міністр не приховує, що "дірку" в казні планується "латати" позиковими коштами, зокрема тими, що повинні надійти від Міжнародного валютного фонду. "Апостроф" розбирався, де уряд збирається брати гроші для покриття гігантського бюджетного дефіциту.
Міністр фінансів Сергій Марченко впевнений, що держбюджет-2020 буде виконаний, незважаючи на фінансові труднощі, які в поточному році зазнає Україна. Про це він сказав в ефірі одного з українських телеканалів.
За словами Марченка, у травні загальний фонд держбюджету був виконаний на 100%, і уряд дивиться в майбутнє з оптимізмом.
Великі надії влада покладає на фінансування зі сторони Міжнародного валютного фонду (МВФ). Як зазначив міністр, отримані від фонду кошти будуть спрямовані, зокрема, на фінансування бюджетного дефіциту, який був збільшений з 2,1% до 8% ВВП.
Крім того, планується частину коштів кредиту МВФ направити на фінансування виплат пенсій і зарплат бюджетникам, розповів Марченко.
Не тільки МВФ
Нагадаємо, Україна і МВФ погодили умови програми stand-by для нашої країни в розмірі 5 мільярдів доларів. Остаточне рішення щодо програми має прийняти рада директорів фонду, засідання якого відбудеться 9 червня.
Програма розрахована на 18 місяців. Перший транш у розмірі 1,9 мільярди доларів має бути виділений вже через декілька днів після засідання ради директорів. До кінця 2020 року Україна, як очікується, отримає ще один транш - на 1,6 мільярди доларів, а в 2021 році - третій транш на 1,5 мільярда доларів.
Однак виділення другого і третього траншів стане можливим, якщо наша країна виконає умови меморандуму про співпрацю в рамках програми stand-by. Текст меморандуму поки офіційно не оприлюднений, однак положення документа, які просочилися в публічну площину, викликають питання, і є велика ймовірність, що якісь з вимог фонду виконані не будуть. Нагадаємо, практично не одна з програм співробітництва з МВФ не була доведена до кінця, і пов'язано це було в основному з тим, що українська сторона не виконувала ті чи інші умови, внесені в меморандум.
Бюджетні проблеми в Україні почалися ще в кінці 2019 року, коли, по суті, був здійснений секвестр держбюджету. На початку поточного року проблеми тільки наростали, і за різними оцінками невиконання бюджету щомісяця становило близько 25-30%. У березні всерйоз заговорили про можливість дефолту - про це навіть сказав президент Володимир Зеленський. При цьому глава держави говорив про такий варіант не як про шанс для України, про що любить повторювати один відомий олігарх, а як про найгірший сценарію.
Коронавірус і введений у зв'язку з його поширенням карантин ситуацію не поліпшили. Через передчуття наближення кризи Кабінет міністрів підготував зміни до бюджету, які були затверджені Верховною Радою 13 квітня. У цій редакції, як було зазначено вище, бюджетний дефіцит збільшили до гігантських 8%.
В абсолютних цифрах "дірка" в бюджеті цього року становитиме майже 300 мільярдів гривень (для точності - 298,4 мільярди гривень).
Транш МВФ, який, будемо сподіватися, надійде найближчим часом, за поточним курсом становить трохи більш як 50 мільярдів гривень. Навіть, якщо до кінця року Україна отримає другий транш (що залишається під питанням), це - ще трохи більше 40 мільярдів гривень. Таким чином, потрібно буде десь знайти ще понад 200 мільярдів гривень.
Чи знайдуться гроші
Чи є можливості знайти ці кошти і, відповідно, виконати бюджет в цьому році?
За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, якщо виходити з планових показників із наповнення дохідної частини бюджету, то, безумовно, бюджет виконаний не буде, адже потенційний дефіцит становитиме приблизно 290-300 мільярдів гривень.
"Але це не означає, що не можна знайти джерела для покриття цього дефіциту. Такими джерелами можуть бути позики, зокрема допомога МВФ і облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а також оптимізація деяких видаткових статей бюджету, затверджених у базовій редакції. Тому при правильній роботі з борговими інструментами, при правильному перерозподіл видатків на пріоритетні напрямки, ми дійсно можемо цей рік пройти. Якщо ми будемо використовувати позики для наповнення бюджету, ми його наповнимо", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
Член ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран каже про проблему зі стриманим оптимізмом.
"Якщо ситуація в економіці буде такою, якою її намалював собі Кабмін, - я маю на увазі офіційний прогноз щодо ВВП, інфляції, курсу долара, і план щодо позик в ОВДП, від зовнішніх кредиторів, то, звичайно, бюджет буде виконаний", - сказав він виданню.
Фахівець також зазначив, що зараз карантинні заходи пом'якшуються, і вже помітно відновлення в деяких галузях промисловості, зокрема в металургії. "Тому є надія, що падіння ВВП буде не таким великим, як прогнозував МВФ", - підкреслив Віталій Шапран.
Денис Шмигаль
Нагадаємо, нова редакція бюджету-2020 розрахована на оновлених макроекономічних показниках. Так, у нинішньому році, за прогнозом Кабміну, ВВП повинен впасти на 3,9% (раніше очікувалося зростання на 3,7%), інфляція прискориться до 8,7% (5,5%), середньорічний курс долара становитиме 29,5 гривні (27 гривень).
При цьому МВФ прогнозує, що українська економіка в 2020 році впаде на 7,7%, що майже вдвічі більше, ніж передбачає уряд України.
Ілюзія ефективності
З огляду на світові тенденції основні труднощі в економіці почнуться лише влітку, і відновлення можливо ближче до кінця року - і це за умови, що восени не буде другої хвилі коронавірусу.
У песимістичному сценарії сподіванням міністра фінансів буде складно реалізуватися. Сергій Марченко розраховує на те, що надходження до доходної частини бюджету, крім залучених позикових коштів, будуть зростати, але, якщо кризові явища в економіці почнуть збільшуватися, а цього виключати не можна, то ні про яке "покращення" говорити не доводиться.
Але українська влада може вчинити певні маніпуляції, які принаймні створять видимість того самого "покращення".
"Наша влада винайшла універсальний спосіб виконання будь-яких планів шляхом зміни самого плану", - сказав у коментарі "Апострофу" експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ.
Як приклад він навів "виконання" плану з податкових зборів у травні: згідно з даними Державної податкової служби план у минулому місяці навіть був перевиконаний на 9%. Але сталося це насправді через те, що план на травень з податкових зборів зменшили майже на 20 мільярдів гривень.
"Якщо порівняти з індикативом до зниження, то там виходить істотне недовиконання", - обурюється Кущ.
Картина стає зовсім блідою, якщо порівняти з показниками річної давності.
"Зрозуміло, що зараз криза, але розмиття кордонів порівняльного аналізу дуже небезпечно, тому що воно створює ілюзію ефективності влади тоді, коли цієї ефективності немає, - каже експерт. - Це як безпрограшна лотерея - ніхто не залишиться без призу. А, якщо раптом виникне кризова ситуація, старші товариші підкоригують план".
Фінансова бульбашка
Як було сказано вище, одним із джерел наповнення бюджету є розміщення ОВДП.
2019 рік був досить успішним в цьому плані. Міністерство фінансів в минулому році залучило до бюджету через ОВДП 227,6 мільярди гривень, 4,3 мільярди доларів і 387 мільйонів євро.
Частково такі результати пояснюються високою дохідністю облігацій - у першій половині року вона доходила майже до 20% річних. До кінця року дохідність знизилася, в середньому, до 10%, й інтерес до ОВДП, в першу чергу зі сторони нерезидентів, почав знижуватися. Не спостерігалося особливого попиту на них і на початку поточного року - нерезиденти навіть почали виходити з українських паперів через побоювання кризи.
Однак у травні Мінфін почав знову активно розміщувати облігації внутрішньої держпозики. Багато з них купують українські банки, використовуючи для цього отримане від НБУ рефінансування. Відповідно, кошти, на які купуються папери, поповнюють державну казну.
За словами Олексія Куща, враховуючи, що бюджетний дефіцит у цьому році становитиме 8%, до кінця року через цей механізм до бюджету буде залито близько 300 мільярдів гривень.
Якщо рахувати з травня, то виходить, близько 40 мільярдів гривень щомісяця. "Цих грошей вистачить для того, щоб держава виконувала основні соціальні зобов'язання. Залишиться навіть на дороги", - зазначив експерт.
Але потрібно розуміти, що влада знову надуває фінансовий міхур, і як потім його будуть здувати, - незрозуміло. "Як говорилося у відомому фільмі, "про це я подумаю завтра", - гірко жартує Кущ.
