Міністр фінансів Сергій Марченко стверджує, що фінансова ситуація в Україні, незважаючи на величезний бюджетний дефіцит, не викликає занепокоєння. При цьому він заявляє, що уряд не збирається фінансувати якісь "необґрунтовані" витрати держбюджету, що наводить на думку, що такі витрати, мабуть, раніше робилися. "Апостроф" з'ясовував, що насправді відбувається з вітчизняними фінансами менш ніж за місяць до Нового року, і чому в бюджеті утворилася багатомільярдна діра.
Розпорядники бюджетних коштів тільки за загальним фондом держбюджету поточного року не виконали планові показники за видатками за січень-листопад на загальну суму понад 100 мільярдів гривень.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.
За його словами, щорічно, розпорядники коштів держбюджету в кінці року починають прискореними темпами освоювати гроші, що не були до цього витрачені. Таку практику міністр назвав порочною, додавши, що від неї потрібно відмовитися.
Що ж, досвід минулих років свідчить про те, що нерідко на Єдиному казначейському рахунку під Новий рік залишаються значні суми, які розпорядники бюджету намагаються швидко "освоїти".
"У нас (щороку) під кінець року всі терміни зриваються, всі терміново починають гроші розписувати, вибивати, і починаються торги, як за те, що залишилося в цьому році, так і за (бюджет) наступного року. Процес йде в формі торгів - хто перший встав, того і тапки", - розповів в коментарі" Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Така практика, погодимося з главою Мінфіну, дійсно порочна. При цьому її можна було б хоч якось виправдати, якщо залишки на казначейському рахунку достатньо великі. Але в нинішньому році і цього немає.
З одного боку, згідно з офіційними даними на 1 грудня, залишки на Єдиному казначейському рахунку трохи виросли - до 19,75 мільярда гривень проти 15,15 мільярда гривень місяцем раніше. Однак, як писав "Апостроф", вже в листопаді Державна казначейська служба не фінансувала незахищені видатки бюджету, а ближче до кінця минулого місяця з'явилася заборгованість і за захищеними видатками, до яких відносяться пенсії, соціальні виплати, зарплати бюджетників.
Пов'язано це з величезним бюджетним дефіцитом, який збільшується буквально кожного дня, або, скоріше, з труднощами вишукування джерел покриття цієї діри, при тому, що бюджетний дефіцит в розмірі 7,5% ВВП або 298 мільярдів гривень є запланованим.
Захищені або обґрунтовані
Існування проблем з бюджетом побічно визнає і міністр фінансів.
Зрозуміло, він заявляє, що фінансова ситуація в країні на сьогодні контрольована та не викликає занепокоєння.
Однак, за словами Сергія Марченка, Мінфін не дозволить "бездумно витрачати бюджетні кошти".
Безумовно, дуже погано, що ті чи інші відомства не квапились протягом усього року і не витрачали кошти за призначенням, а потім в листопаді-грудні схаменулися і почали витрачати їх направо і наліво. Але, з іншого боку, це ж, по ідеї, заплановані витрати.
За словами Марченка, зараз Держказначейство фінансує тільки обгрунтовані витрати з урахуванням цільового призначення "після того, як надходять відповідні платіжки".
Тут виникає закономірне питання: а що, раніше фінансувалися необгрунтовані витрати?
"Відчувається певна розгубленість влади та пресинг з боку різних стейкхолдерів, що змушує різних людей (представників влади, включно з міністром фінансів - "Апостроф") відчувати себе некомфортно і виражатися не зовсім точно", - говорить Єгор Киян.
За його словами, Сергій Марченко, кажучи про обґрунтовані витрати, очевидно, мав на увазі соціально значущі або захищені статті бюджету, а всі інші він некоректно назвав необгрунтованими.
"Просто він (Сергій Марченко) не може прямо сказати, що йдеться про захищені видатки, тому що, скажи він так, він підтвердить наявність бюджетної кризи, - сказав у розмові з "Апострофом" економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Звучить це смішно, але, коли фрази міністра фінансів викликають сміх, це повинно вже викликати сльози".
Те, що говорить міністр фінансів, порівняно з відомою пісенькою "Все хорошо, прекрасная маркиза", додав експерт.
Таким чином, можна констатувати те, про що "Апостроф" здогадувався раніше, - грошей в бюджеті кіт наплакав, і фінансування більшості бюджетних витрат здійснюється в режимі "картотеки" - тобто, фактично, в ручному режимі.
При цьому співрозмовник видання в Мінфіні каже, що зараз робота Держказначейства нагадує радянські часи: "За два-три тижні їм носять документи на оплату того, що вже виконано".
Невірні пріоритети, погане планування
Але чому, все-таки, з бюджетом виникла така жахлива ситуація, якщо, як було зазначено вище, дефіцит закладався в річний кошторис тим же Кабміном?
Вся справа в невірно обраних пріоритетах, вважає Єгор Киян. Як приклад він навів "перекидання" половини фонду боротьби з коронавірусом на будівництво доріг.
"Тут взагалі повне зміщення за шкалою обгрунтованості, і в цілому, пріоритети влади дозволяють обгрунтувати те, що не можна обґрунтувати, і не дають можливості обгрунтувати те, що слід було б обгрунтувати, - пояснив експерт. - Тут зрушення пріоритетів в бік доріг замість медицини, на силові структури замість освіти, тощо. Саме це5 і заважає виставити правильні пріорітети".
Відремонтована в рамках "Великого будівництва" автодорога М-07 Київ ‒ Ковель ‒ Ягодин
Крім того, за його словами, українська влада зазвичай не має середньострокового планування, яке дозволило б чітко розподілити фінансування за усіми напрямками.
Але, схоже, у Міністерства фінансів виникають проблеми навіть з короткостроковим плануванням.
"Мінфін, маючи колосальний фінансовий ресурс влітку цього року, зумів як п'яний водій в'їхати в стовп посеред поля у вигляді бюджетної кризи. При тому, що було безліч способів, як об'їхати цей стовп", - говорить Олексій Кущ.
По-перше, Україна дуже вчасно отримала транш Міжнародного валютного фонду (МВФ) на 2,1 мільярда доларів (ця сума виявилася навіть більшою, ніж очікувалося). Крім того, були, фактично, "розкуркулені" державні компанії приблизно на 80 мільярдів гривень, а Національний банк України (НБУ) "несподівано" збільшив свій прибуток до 44 мільярдів гривень, який перерахував до бюджету разовим платежем.
"Тобто у Міністерства фінансів були в розпорядженні сотні мільярдів гривень. Їх потрібно було раціонально використовувати та створити на осінь резерв під цілком прогнозовану другу хвилю пандемії та поєднане з нею погіршення економічного стану", - зазначив Кущ.
Однак Мінфін вирішив достроково викупити єврооблігації з терміном погашення в 2021-2022 роках на 800 мільйонів доларів та викупив ВВП-варранти на 320 мільйонів доларів, "які теж ніхто не просив викуповувати".
"Сукупно це - 1,1 мільярда доларів, що становить приблизно 30 мільярдів гривень. Я думаю, якщо оптимізувати ще так зване "Велике будівництво", можна було б знайти ще 20 мільярдів гривень, - зазначив експерт. - " Але ми, як то кажуть, маємо, те, що маємо (точніше, те, чого не маємо)".
