Упродовж серпня – початку вересня в Україні спостерігалось послаблення гривні, у результаті чого курс національної валюти впав до показника 27 грн за USD. При цьому обмінний курс на неформальному ринку зріс більше, ніж офіційний курс. Підвищення волатильності курсу гривні на міжбанку пов’язано із сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, корекцією цін на зернові, а також негативними очікуваннями, зумовленими відстрочкою чергового кредитного траншу від Міжнародного валютного фонду. Послаблення гривні може у свою чергу призвести до незначного зростання цін, передусім на імпортні товари та пальне.
З середини серпня спостерігається поступове послаблення гривні до долара США. Якщо в попередні місяці був певний надлишок валюти через сезонне покращення зовнішньо- торговельного балансу, яку Нацбанк викуповував у резерви, то на початку вересня НБУ вже заявив про проведення аукціонів з продажу валюти. Надлишок валюти дав можливість НБУ наростити резерви до $14,1 млрд. на кінець липня, тобто збільшити їх на 5,9% до рівня на початок року.
Слід пам’ятати, що з лютого 2015 року в Україні діє вільне курсоутворення, тому певні коливання – це не виняток, а нормальна ситуація. Можна назвати дві групи причин по- слаблення гривні. Перша – поточні коливання попиту та пропозиції валюти через необхідність сплат за зовнішніми контрактами, наприклад зовнішніми боргами. На сьогодні частина коштів виводиться з України у вигляді дивідендів, які видаються у валюті. Ці чинники за своєю природою є короткотерміновими, і тому після таких стрибків попиту мали б відновитись попередні рівні.
Друга група причин – економічні, які важко чітко прив’язати до щоденних коливань, однак вони задають певні тенденції. Однією з причин, яка сприяла девальвації гривні, став обвал світових цін на зернові– пшеницю і кукурудзу. Ці товари є основою нашого продовольчого експорту, який становив у минулому році близько $15 млрд., або 40% від загальної валютної виручки в Україні, тому, якщо не відбудеться відновлення цін на зерно, Україна за всіх рівних умов може недоотримати близько $3–4 млрд.
Ще одна тенденція– зростання імпорту газу в опалювальний період, що збільшить попит на валюту до весни наступного року. Інша – традиційне підвищення економічної активності восени. Як показує наявна статистика, останнім часом відбувалося зростання зарплат та інших доходів, що вже вплинуло на зростання роздрібного товарообігу, частину якого становлять імпортні товари. Тож очікувана можливість продати більше призводить до більшого імпорту і, відповідно, зростання попиту на валюту.
Таке сезонне зростання попиту на валюту, зумовлене економічним відновленням, призведе до послаблення гривні. За прогнозом МЦПД, на кінець року офіційний курс становитиме 27,00 грн/дол, як і закладено в Державний бюджет на 2016 рік.
Однак, враховуючи відсутність обмежень на розмір курсу, на практиці він може відхилятись від прогнозного. Тому не виключено, що до кінця року ми побачимо курс як нижче, так і вище цієї позначки. Нагадаємо, що в лютому цього року курс вже був понад 27 грн/дол (наприклад, станом на 25 лю- того 2016 року він складав 27,25), а потім гривня зміцнилась до 24,8 грн/дол. Тому навіть тимчасове перевищення цих показників не є приводом до паніки.
Таке послаблення гривні може призвести до зростання цін, у першу чергу на імпортні товари та пальне (до 10%). Однак це зростан- ня не повинно бути суттєвим, оскільки в цінах багатьох виробників та постачальників уже були закладені девальваційні очікування. Якщо ж продавець очікуватиме, що девальвація буде тривати, він може такі девальваційні очікування закладати в ціну. Поки що коливання курсу є співмірними з прогнозованою інфляцією в 12–15%, а отже, не здатні спричиняти значного підвищення цін, на відміну від тарифів або сезонного зростання цін на овочі та фрукти.
Є три ключові фактори, які можуть спричинити суттєве падіння курсу гривні в найближчій перспективі: перевибори, дестабілі- зація банківської системи та ескалація конфлікту на Донбасі. Для утримання контролю над ситуацією головне, аби уряд та Нацбанк продовжували проведення відповідальної бюджетної та грошової політики, не допускаючи штучного, не забезпеченого доходами зростання видатків бюджету та безвідповідального «друку грошей». У цьому випадку не повинно бути дестабілізації, яка б негативно впливала на курс. Очікується, що НБУ й надалі продовжуватиме валютну лібералізацію, нарощуючи золотовалютні резерви, і буде готовий виходити з інтервенціями, ма- ючи в «скарбничці» понад $14 млрд.
