Вітчизняний автопром вмирає, і, якщо не вжити термінових заходів, скоро накаже довго жити. "Апостроф" з'ясовував, чи можливо в принципі відродження автомобілебудівної галузі в Україні, і які для цього потрібно зробити кроки.
Українська автомобілебудівна індустрія, яка ще десятиліття тому виробляла до півмільйона автомобілів на рік, створювала робочі місця і генерувала величезні платежі в бюджет, через помилки чи шкідництва на державному рівні близька до смерті.
Обвал виробництва автомобілів спостерігався в "лихі 90-е", що відповідало загальному тренду у вітчизняній економіці. Однак, у 1997 році був прийнятий закон про стимулювання автомобільного виробництва в країні, що дозволило поліпшити ситуацію в галузі. У період 1998-2008 років у галузь було інвестовано понад 1 мільярд доларів. Як розповів нам заступник голови правління корпорації "УкрАВТО" Олег Папашев, завдяки податковим преференціям для вітчизняних виробників й іншим стимулам, "в період 2000-2008 років загальні обсяги виробництва автомобільної техніки в Україні зросли в 13 разів і становили в 2008 році 425,8 тисяч одиниць". Крім того, країна вийшла на 12-е місце (по суті, повернула позиції ще радянського 1990 року) в Європі за обсягами виробництва, а експорт становив 77,4 тисячі одиниць на суму 88,7 мільйони доларів.
Криза за кризою
Однак "щастя" українських автовиробників було недовгим. У 2008 стимули для вітчизняної автомобілебудівної галузі були скасовані у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ). У тому ж 2008 році грянула світова фінансова криза, в результаті якої стався обвал національної економіки (на 2,2% в 2008 році і на 15% в 2009 році).
Крім того, що курс долара до гривні в результаті кризи виріс майже вдвічі, що, з одного боку, збільшило вартість автомобілів, а з іншого, - знизило купівельну спроможність населення, банки практично перестали видавати позики на купівлю авто, побоюючись, що більшість з них стануть безповоротними. "За період 2008-2012 років ринок автотранспортних засобів скоротився вдвічі, а частка національного виробництва скоротилася з 50% до 11%. Виробництво автомобілів і автобусів скоротилося в 5,5 рази", розповідають нам в Асоціації автовиробників України (Укравтопром).
Останній удар - фактично, "контрольний постріл" у серце автопрому країни – завдав уряд Яценюка-Гройсмана, який вирішив очистити ЄС від автомобільного мотлоху і перетворити Україну в загальноєвропейське звалище старих автомобілів. Сумнозвісні "євробляхи" не тільки обвалили автопром і повисли каменем на шиї ринку нових авто, а й створили проблеми для української екології на десятиліття.
Частка вітчизняних машин на внутрішньому ринку в 2014 році становила 28,2%, а в 2018-му - лише 10%, частка автотранспортних засобів, виготовлених "за технологією повномасштабного виробництва, скоротилася з 11% в 2014 році до 1,9% в 2018 році". "За підсумками шести місяців поточного року їхня частка становила 1%", - навели невтішні дані в Укравтопромі.
Якщо говорити про легкові автомобілі, то частка імпорту в цьому сегменті в останні роки становить близько 90% (в 2019 році вона зросла до 93%).
Це й не дивно - адже в 2018 році в Україні було вироблено всього 6623 автомобіля.
Таким чином, повномасштабне виробництво легкових автомобілів зупинено. Не працюють ЗАЗ, новий завод з виробництва легкових автомобілів корпорації "Богдан". Завод "Єврокар" працює виключно за технологією великовузлового складання. Ненабагато кращий стан і підприємств, які виробляють вантажівки та автобуси - рівень використання їхніх виробничих потужностей становить 2-4%". При цьому низка підприємств або збанкрутували, або перебувають на стадії ліквідації.
Не працює ЗАЗ
"Тепер "перемогою" вважається розміщення на нашій території десятків підприємств із виробництва електричних кабельних мереж, а по-простому - пучків дротів, перемикачів та іншої низькотехнологічної продукції з високим рівнем людської праці за давальницькою схемою", - з сумом зазначають в Укравтопромі.
І все це відбувається на тлі зростання автопрому у сусідів - як у країнах СНД, так і Євросоюзу.
Екологія для обраних
Ще один момент: із 1 січня 2020 року (якщо на той час не буде внесено змін у законодавство) в Україні посиляться екологічні вимоги до нових авто - вони повинні будуть відповідати класу Євро-6. В умовах практично повної відсутності власної продукції на ринку, така вимога стосується, в першу чергу, імпортних машин. Однак для автомобілів, вироблених у нашій країні, повинні діяти ті самі правила.
"Вони (вітчизняні машини, - "Апостроф") - такі ж учасники ринку, тому для них діють такі самі вимоги - зараз Євро-5, а з 1 січня - Євро-6", - сказав виданню директор інформаційно-аналітичної групи "Автоконсалтинг" Олег Омельницький.
Зрозуміло, захист навколишнього середовища важливий, і підвищення екологічних стандартів у нашій країні, як і в усьому світі, неминуче. Але чомусь в Україну можна ввозити старі автомашини з екологічним стандартом не тільки Євро-5, а й Євро-4, Євро-3 і навіть Євро-2.
Тому такі "вільності" сприяють подальшому забрудненню і без того не самого "свіжого" повітря в українських містах, вони до того ж роблять вітчизняну автомобілебудівну продукцію ще менш конкурентною.
Повне перезавантаження
Так як же Україні відродити власний автопром?
В Асоціації автовиробників України вважають, що, якщо у влади країни є бажання займатися цим питанням, вирішувати його слід шляхом "повного перезавантаження промисловості, зокрема й автомобільної, за принципами Четвертої промислової революції", що включало б у себе впровадження процесів конкурентного розвитку технологій і компетенцій, стратегічної співпраці між державними і приватними економічними агентами "з відповідними довгостроковими зобов'язаннями, як це робиться в розвинених країнах світу".
Лобісти західних автовиробників і користувачі "євроблях" зрозуміло, що проти. Автомобільний експерт Олександр Швець переконаний, що український автомобіль буде абсолютно неконкурентним порівняно з іншими, перш за все світовими брендами: "Як ви думаєте, чи зможемо ми взагалі створити конкурента для Mercedes? Ми навряд чи зможемо створити автомобіль, конкурентний "китайцям" або, якщо брати вантажні, - білоруському МАЗу. У нас немає виробництва двигунів, навіть якісних коліс, а тому все це потрібно буде купувати. А тому виникає питання: а навіщо це все купувати окремо, якщо можна купити вже готове?"
Йому вторить генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко: "Ми не потягнемо виробництво свого автомобіля. Потрібно забути про химери за назвою "український автомобіль", - сказав фахівець в коментарі виданню.
Олег Назаренко: "Ми не потягнемо виробництво свого автомобіля"
Той факт, що десять років тому Україна виробляла півмільйона автомобілів, експерт і лобіст західних автовиробників ігнорує - набагато простіше допомагати німецькій, білоруській чи китайській економіці, ніж українській. З такою логікою українську промисловість можна просто закрити через непотрібність, і все купувати за кордоном. Розраховуючись, напевно, українськими чорноземами.
Стимулів немає
За словами Олега Назаренка, у світі є дві основні моделі, за якими працює автомобільна промисловість. Перша будується на тому, коли автопром працює на внутрішній ринок, як, наприклад, у США, Китаї, Росії. Другий тип моделі передбачає орієнтацію на зовнішні ринки, і тут особливо характерний приклад Словаччини, яка займає перше місце в світі за кількістю вироблених авто на душу населення. "У нас ринок маленький, тому нам треба орієнтуватися тільки на зовнішні ринки", - зазначив Назаренко.
Але з цим є проблеми. Пов'язані вони з тим, що зі зрозумілих причин ринок СНД, перш за все Росії, для української продукції закритий, а європейський ринок, хоч формально і не закритий, все ж дуже сильно обмежений через те, що відповідно до угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, вироблені в Україні автомобілі, які поставляються до країн Євросоюзу, обкладаються митом, і такий режим буде зберігатися ще кілька років. А це суттєво знижує конкурентоспроможність вітчизняних машин. "Потрібно міняти угоду з ЄС у вигідній для України редакції", - говорить Олег Назаренко.
Крім того, українська влада на всіх рівнях повинна працювати на залучення в країну великих іноземних інвесторів. Але поки, за словами Назаренка, все відбувається з точністю до навпаки - потенційні інвестори зіштовхуються з тиском, корупцією, здирництвом. І, що найприкріше, в Росії, "незважаючи на те, що там диктатура", інвесторів всіляко шанують і стимулюють.
Крім хабарництва, потрібно також боротися з контрабандою, в тому числі, запчастин, "тому що у всьому світі автозаводи тільки 20% заробляють на автомобілях, а 80% всього прибутку - це продаж автозапчастин".
"У нас можливо виробництво як в тій самій Словаччині, в якій роблять і Peugeot, і Volkswagen, і Audi, й інші бренди. В Україні потрібно виробляти автомобілі відомих торгових марок", - говорить Олег Назаренко.
Але світові бренди повинні бути зацікавлені в тому, щоб працювати в Україні, а для цього їм "потрібно дати преференції, створити нормальні некорупційні умови, виділити землю, дати пільги з оподаткування, - зазначає Олександр Швець. - Вони принесуть сюди, перш за все, технології і дадуть робочі місця нашим людям".
Якщо влада дійсно зацікавлена в залученні великих інвесторів у вітчизняний автопром, займатися цим потрібно вже зараз - адже мита Євросоюзу не будуть діяти вічно, і тоді ми ризикуємо знову втратити свій шанс. Однак для початку необхідно навести порядок у вимогах до імпортного "секонд-хенду", заборонивши ввезення в Україну автомобілів нижче стандарту Євро-4, і створити необхідні умови для розвитку вітчизняної автомобілебудівної продукції.
