В Україні стартувала масштабна реформа оборонно-промислового комплексу країни, яка насамперед торкнеться держконцерну "Укроборонпром". Реорганізація галузі давно назріла, особливо в умовах безперервної російської агресії. Проте низка процедур, які прописані у відповідному законі, містять у собі потенційні ризики для вітчизняного ОПК та загалом обороноздатності нашої держави. "Апостроф" розбирався у плюсах та мінусах затіяної реформи.
Акціонують всіх
Кабінет міністрів 9 грудня дав старт реформуванню оборонно-промислового комплексу України, прийнявши постанову про реорганізацію державного концерну "Укроборонпром" в акціонерне товариство. Реформа передбачена законом "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Реорганізація концерну проводиться з метою вдосконалення діяльності оборонної галузі, покращення її фінансових результатів та прискорення розробки і виробництва сучасних видів озброєння для потреб українського війська. Важливість цієї задачі в нинішній ситуації важко переоцінити.
"Трансформація "Укроборонпрому" назріла давно, - говорить директор аналітичної організації "Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння" Валентин Бадрак. - Вже незабаром після початку російської агресії стало ясно, що українська оборонна промисловість не відповідає сучасним вимогам і потребує докорінного реформування".
За словами експерта, нинішня структура державного концерну не пристосована до ефективного реагування на потреби власної армії і світового ринку озброєнь. Через це страждає експортний потенціал вітчизняної "оборонки", і гальмуються проєкти міжнародного співробітництва, які б дозволили значно посилити обороноздатність країни.
"Наприклад, Україна ще у 2018 році уклала угоду з турецькою компанією Baykar Makina про створення в нашій країні спільного виробництва безпілотників Bayraktar, - говорить Валентин Бадрак. - Проте реалізація цього проєкту досі не розпочалася через непристосовану для такого співробітництва бізнес-модель державного концерну".
Згідно з законом, "Укроборонпром" буде перетворено з державного концерну на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі в особі Кабінету міністрів. Визначати головні напрямки діяльності товариства буде наглядова рада з семи членів. Двох з них призначатиме президент, ще двох - Кабінет міністрів (при нинішньому владному розкладі це означає, що всіх чотирьох призначить Володимир Зеленський). Решта троє будуть незалежними членами ради, відібраними на конкурсі.
Реформуванням підприємства займеться спеціальна ліквідаційна комісія, яка отримує величезні повноваження і практично повну свободу дій. Згідно з законом, очолює цю комісію особа, яка на момент початку реформування займала посаду генерального директора "Укроборонпрому" (чинним керівником концерну є Юрій Гусєв).
Під керівництвом комісії всі підприємства, що входять до складу концерну, повинні бути перетворені на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому комісія отримує право передачі власності від одних підприємств до інших. А також, якщо це буде визнане за потрібне, - приєднання одних підприємств до інших.
Окремі положення закону передбачають також звільнення власності всіх підприємств "Укроборонпрому" від будь яких обтяжень (арештів), які могли бути накладені на них в процесі їхньої попередньої господарської діяльності.
Після того, як на базі підприємств завершиться створення акціонерних товариств, ліквідаційна комісія об’єднає їх в галузеві холдинги, що спеціалізуватимуться на випуску певних груп озброєнь: боєприпасів, радарних систем, високоточного озброєння, морських систем, бронетехніки, авіації тощо. І очолюватиме всі ці холдинги акціонерне товариство, створене на основі сьогоднішнього центрального апарату "Укроборонпрому".
Бронетранспортер БРЕМ-4РМ
Згідно з законом, всі акції, як акціонерного товариства, так і галузевих холдингів будуть належати державі. В той же час, закон залишає новоствореній структурі певні можливості для операцій з акціями окремих підприємств. Так, за рішенням уряду, з метою вдосконалення управління можлива передача пакетів акцій одних підприємств оборонно-промислового комплексу іншим.
Окрім того, за рішенням наглядової ради товариство матиме право реалізувати (продати) частки окремих підприємств, що не перевищують 25%+1 акція, стороннім підприємствам.
"Можливість обміну акціями з іноземними підприємствами дозволить реалізувати цілий ряд спільних проєктів з іноземними компаніями зі спільного виробництва сучасних зразків озброєнь, - вважає Валентин Бадрак. - Тоді як на сьогоднішній день міжнародне військове співробітництво України переважно зводиться до закупівлі готової іноземної продукції чи продажу за кордон вітчизняної".
Експорт під загрозою
Більшість експертів, що слідкують за ситуацією в оборонно-промисловому комплексі, зауважують, що закон дає можливість значно підвищити ефективність і покращити фінансовий стан галузі.
Проте з такою ж імовірністю процес може піти і у зворотній бік.
Причина цього в тому, що закон з моменту початку реформування передає всі важелі управління державною власністю і дуже широкі повноваження в руки ліквідаційної комісії. При цьому можливості держави з контролю і управління процесами є дуже обмеженими. І тому успіх чи невдача реформування значною мірою залежатимуть від добросовістності і намірів тих людей, які це реформування проводять. Це породжує значну кількість ризиків, які можуть призвести до негативних наслідків.
"Маючи усі важелі прямого управління галуззю особи, які будуть ними користуватися, можуть або швидко відродити потенціал національного ОПК, або поставити його на межу знищення як дієвого високотехнологічного комплексу," - заявило джерело в "Укроборонпромі".
Одним з ризиків, на думку джерела, є те, що закон не визначає чітких термінів проведення перетворень. Відтак концерн буде знаходитись в процедурі ліквідації стільки, скільки того забажає особисто його керівник.
При цьому з початку перетворення всі підприємства "Укроборонпрому" входять у процедуру припинення, про що робиться відповідний запис у Єдиному державному реєстрі. Повноваження з управління підприємством переходять до ліквідаційної комісії до моменту завершення процедури перетворення, тоді як повноваження директорів підприємств припиняються. І хоча процедура передбачає, що комісія може передати власним рішенням певні повноваження з оперативного управління підприємствами їхнім нинішнім керівникам, офіційно підприємства залишаються без керівництва. Це може призвести до проблем зокрема у міжнародному співробітництві.
"Цілий ряд підприємств концерну має дозвіл на експорт товарів військового призначення, подвійного використання та товарів, що містять державну таємницю, - зазначає джерело. - Ці підприємства самостійно просувають власну продукцію на світовому ринку озброєння, тоді як спецекспортери просувають оборонно-промисловий комплекс в цілому. Первинна перевірка будь-якого учасника конкурсу на постачання озброєння та військової техніки у будь-якій державі світу розпочинається з перевірки даних відкритих реєстрів".
То ж, статус "знаходиться у стадії припинення" українського підприємства, яке має намір експортувати свій товар або послуги, точно заблокує можливість експорту в треті країни. А відсутність на переговорах офіційного керівника підприємства не дозволить підтримувати міжнародні контакти та імідж надійного партнера.
Можливі диверсії
Також, на думку фахівця оборонної галузі, який побажав залишитися неназваним, недостатньо опрацьовані законодавчі процедури створюють можливості для юридичних диверсій проти українського оборонного комплексу, зокрема і з боку Росії. Так, закон передбачає перетворення підприємств без узгодження з кредиторами. Тим часом, внаслідок своєї діяльності ці підприємства мають досить велику кількість різного роду боргів. І це створює досить широкі можливості для зловживань з метою блокування їхньої роботи.
Наприклад, підприємство закупило партію деталей з умовою післяплати в наступному бюджетному періоді. Тим часом за ним числиться заборгованість, і отже диверсант звертається до кредитора підприємства із пропозицією викупу цього боргу. А, викупивши його, тепер вже в якості кредитора оскаржує процедуру перетворення державного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, оскільки він не надавав на це свого дозволу.
Якщо "кредитор" дійде до Конституційного суду України чи, навіть, до міжнародного арбітражу, це може призвести до того, що оборонні підприємства, що знаходяться в режимі перетворення, опиняться в непевному юридичному статусі. А це, у свою чергу, паралізує роботу всієї галузі і створить сприятливі умови для нападу на Україну.
Також є питання щодо доцільності продовження перебування деяких підприємств, зокрема авіабудівних, в структурі "Укроборонпрому".
"Коли ДП "Антонов" у 2015 році було включене до складу "Укроборонпрому", це було цілком успішне підприємство, яке мало на рахунках 54 мільйони доларів, - говорить Валентин Бадрак. - Але вже через рік ця сума скоротилася до 14 мільйонів. Внаслідок некомпетентності менеджменту було втрачено низку контрактів. Зупинилося співробітництво з Саудівською Аравією, Азербайджаном, Німеччиною, Великою Британією, Індією, Туреччиною тощо. Тому, на мою думку, доцільно чимскоріше вивести авіаційну галузь зі складу "Укроборонпрому".
Взагалі, на думку експерта, закон прописаний таким чином, що реформування галузі дуже сильно залежить від людського фактору. І тому для того, щоб перетворення пройшли успішно, влада країни, зокрема президент, РНБО, Мінстратегпром, Міноборони, повинні будуть дієво контролювати процес.
"Свою роль в контролі за процесом повинна відіграти і громадськість, - вважає Валентин Бадрак. - Тоді існують шанси створити на базі "Укроборонпрому" гнучку сучасну компанію, яка забезпечить розвиток галузі і зміцнення обороноздатності України".
