13-а щорічна зустріч Ялтинської Європейської стратегії (YES) в Києві проходить під девізом "Світ, Європа і Україна: шторми змін". Відомий європейський політик, голова Європарламенту у 2002-2004 роках ПЕТ КОКС вважає, що Україна за останні два роки змінилася більше, ніж за весь інший час незалежності. В інтерв'ю "Апострофу" він розповів, чому Захід робить ставку на Україну і чим наша країна кардинально відрізняється від сусідів з пострадянського табору, насамперед від Росії.
- Пан Кокс, ви досить частий гість в Україні. Як вважаєте – наша країна змінюється на краще?
- Дійсно, я дуже інтенсивно відвідую Україну протягом останніх 12-20 місяців в якості керівника місії Європейського парламенту з питань оцінки потреб для реформування української Верховної Ради. Ми досі займаємося цим питанням, і на YES я сьогодні прийшов, пропрацювавши цілий день з лідерами фракцій українського парламенту.
Що стосується змін в Україні, то за останні 12 місяців, або я б навіть сказав з часів Майдану, я спостерігаю значні зміни, зокрема, в роботі Верховної Ради, де з'явилося багато нових депутатів. Я також бачу, що за останні два роки проведено більше реформ, ніж за попередні 23 роки. Але коли ви починаєте реформи, то потрібно розуміти, що це процес, який ніколи не буває достатнім. У реформ – великий "апетит", і так відбувається не тільки в Україні, а скрізь.
- Чи є, на вашу думку, шанс, що почнуть працювати Мінські угоди, і коли це станеться?
- Якщо говорити про мінський процес, то останні 9 місяців були для нього досить складними. Була вбита і поранена велика кількість українських військових. Не виправдалися надії на припинення вогню, що стало великим розчаруванням. Я сподіваюся, що ініціатива, яка була висунута на цьому тижні, – заява про чергове припинення вогню в рамках мінського процесу - дасть результат. І якщо станеться повернення до нормандського формату, тоді, можливо, закінчиться цей сумний період, протягом якого було багато смертей та поранень.
- Що потрібно зробити Україні, щоб Росія залишила її в спокої, якщо "Мінськ" не почне працювати?
- Я все ж сподіваюся, що він почне працювати і принесе результати. Але я також знаю, що потрібні реформи і економічні перетворення, щоб полегшити людям життя і показати, що вибір України був мудрішим. І в цьому буде перемога.
- Як ви оцінюєте внутрішньополітичну ситуацію в Україні?
- Я думаю, що політична система в Україні стає все складнішою. Непростим завданням стає створення урядової коаліції - нинішня коаліція є досить хиткою, містить різні складові, що для політики - великий виклик. А причина, по якій я залишаюся оптимістом, - та, що у вас багато активних громадян, сильні неурядові організації та громадянське суспільство. Крім того, у вас в країні політичний плюралізм розвинений набагато більше, ніж у ваших сусідів.
- Може й так, але при цьому у нас пропрезидентська більшість у парламенті, і велика частина міністрів - з команди Порошенка. Тобто президент контролює і Кабмін, і Верховну раду...
- Однак я вважаю, що в Україні набагато більше плюралізму і потенційно більший політичний вибір, ніж, наприклад, в Росії містера Путіна. У цьому відношенні ви дуже відрізняєтеся. У вас ще досить багато помилок, і вам багато чого ще належить зробити, але у вас відносно вільна преса (є, звичайно, певні питання власності, але все ж вона вільна). Ви самі можете вирішувати, чи голосувати за представників влади або ж за кандидатів від опозиції. Вибори в Україні дійсно впливають на те, хто представлений в уряді. А вибори в Росії ніколи нічого не змінюють, з допомогою них не можна замінити людей, які перебувають при владі. Це так, якби змінювалися слова пісні, але не змінювалася б музика. У Росії музика залишається завжди однією і тією ж.
- Музика, яка ніколи не змінюється - це дуже нудно...
- Так, це дуже передбачувано і дуже контрольовано. Але в Україні в цьому відношенні інша ситуація. І у нас на Україну великі сподівання. Незважаючи на всі ті речі, які ще не працюють в Україні, незважаючи на нарікання людей, ви набагато вільніші. І ваше суспільство, ваші політики, ваші медіа – вільніші, ніж у Білорусі, Молдові, Росії. Коли я дивлюся на сусідів, то бачу що ви у набагато кращому становищі, щоб досягти прогресу. Але це буде непросто, за це потрібно боротися.
- Як ви вважаєте, скільки українцям доведеться цього прогресу чекати?
- Зміни потребують значного часу. Це праця поколінь, а не одного дня чи одного президента і однієї Верховної ради. Але якась частина перетворень вже працює. При цьому зміни за певний період повинні бути достатніми для того, щоб люди не втрачали надію. І це виклик – провести достатньо змін, щоб вести людей за собою, щоб у них залишалася надія, продовжуючи при цьому зміни.
