Рік тому, 16 вересня 2015 року, президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Росії. У списку санкцій перебувало близько 400 осіб - російських політиків, олігархів, аналітиків, а також близько 100 російських компаній. Згідно з указом від 16 вересня 2015 року ці санкції вводилися на 1 рік. Зараз цей термін пройшов, а нового указу про їх продовження не було. Про причини такого зволікання у колонці для "Апострофа" висловив свою думку народний депутат Ігор Луценко.
Тут є дві складові. Перша - це те, що санкції можуть бути предметом корупційного торгу. Тобто обговорюється підкилимно, чи вносити в цей список якусь компанію або людину, чи не вносити.
Друга - це просто управлінська криза. Немає людей, здатних підказати президенту вчасно про те, що вже закінчується термін санкцій. А оскільки президент намагається займатися всім відразу, то його не вистачає на всі ці моменти.
Я думаю, що абсолютно не в інтересах президента не продовжувати ці санкції. Це ж просто колосальна політична помилка. Україна просить усіх: введіть санкції проти Росії, а сама їх припиняє... Це повний нонсенс.
Звичайно, причина може бути в корупції. Напевно є якісь компанії, які хтось хоче або не хоче вносити в цей санкційний список. І є якась дискусія з цього приводу. Але навряд чи хтось заважав навіть з точки зору інтересу корупціонера завершити цю дискусію до 15 вересня, коли закінчувався термін дії санкцій. Думаю, про це просто забули, забули, що санкції введені на рік. Президент просто цими речами не займається. Я не знаю, чим він займається, але це питання явно не знаходиться у фокусі його зусиль.
Що ж стосується наслідків, то Україну в черговий раз вважатимуть дуже ненадійним суб'єктом і знову домовлятимуться "про нас без нас". Існує такий ризик. Коли вони бачать, що у нас повний бардак, що у нас немає політичної волі реально боротися з російською агресією, що ми готові в черговий раз в якійсь формі здатися, то це втрата частини своєї суб'єктності на міжнародному рівні, що дуже сильно нівелює успіхи, які ми мали в ПАРЄ нещодавно. Хоча успіх наших депутатів ПАРЄ дуже серйозний і його важко нівелювати, але в будь-якому випадку ми потрапляємо в іншу категорію - категорію обмежено дієздатних країн. Створюється враження, що у нас тут повний бардак і країнам Заходу потрібно самим домовлятися з Росією. Ну як можна просто забути ввести санкції?
Однак санкції можна ввести хоч завтра відповідним указом. Звичайно, є певні процедури, але хіба процедури колись були перешкодою, щоб, наприклад, призначити генерального прокурора без освіти? Тут це ніколи нікого не зупиняло. Можна було просто, якщо це необхідно з точки зору політичної доцільності, порушити якісь другорядні юридичні норми, але продовжити санкції. Можна зібрати РНБО за дві години і прийняти рішення, підготувати указ президента і одним числом все це зробити.
Я сподіваюся, що буде реакція, принаймні, з боку правих сил. Я сподіваюся побачити об'єднання в тиску на владу в цьому питанні. Треба об'єднуватися і "Свободі", і "Національному корпусу", який раніше був Громадянським корпусом "Азов", і "Правому сектору", і усім: щоб діяти тут єдиним фронтом. Я сподіваюся, що це буде. Але я думаю, що і поза політикуму є багато людей, які небайдужі до цього і будуть якось тиснути. Я думаю, що в тій чи іншій формі буде знайдено рішення для зняття величезної проблеми, якою є призупинення санкцій проти Росії. Коли такі речі трапляються, це означає, що якась непередбачувана система працює замість державного механізму.
