У середу, 19 жовтня, в Берліні відбудеться зустріч у "нормандському форматі", присвячена врегулюванню ситуації на Донбасі, за участю президентів Німеччини, Франції, Росії та України. Одночасно штаб АТО фіксує збільшення кількості обстрілів на лінії розмежування. Бойовики застосовують крупнокаліберну артилерію, заборонену Мінськими угодами. Особливо напружена ситуація склалася під Маріуполем, де було зафіксовано переважну більшість обстрілів. Тим не менше загострення на фронті не означає підготовку до наступу на Маріуполь, а є елементом тиску на українську сторону у форматі берлінських переговорів.
19 жовтня штаб АТО повідомив про збільшення кількості обстрілів на фронті. За даними українських військових, противник 57 разів відкривав вогонь по позиціях ЗСУ, використовуючи заборонене Мінськими угодами озброєння - 122-мм і 152-мм ствольну артилерію, а також 82-мм і 120-мм міномети. Крупнокаліберна артилерія використовувалася на маріупольському напрямку, де було зафіксовано переважну більшість обстрілу - 44. При цьому в районі Авдіївки, біля Донецька, де зовсім нещодавно кипіли бої, було лише три обстріли сил АТО.
Інтенсивність боїв під Маріуполем почала наростати минулого тижня, коли стали з'являтися повідомлення про підготовку зустрічі в "нормандському форматі", яка відбудеться 19 жовтня в Берліні за участю президентів Росії, України, Франції та Німеччини. Ця зустріч буде присвячена врегулюванню ситуації на Донбасі. При цьому президент РФ Володимир Путін тривалий час не підтверджував своєї участі в переговорах. Як відомо, російська сторона відстоює таку послідовність врегулювання конфлікту: надання окремим районам Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) особливого статусу та проведення виборів на цій території, а вже потім передача під контроль українській стороні всього периметра державного кордону на сході країни. Як повідомив напередодні берлінської зустрічі міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро, мета саміту якраз і полягає в тому, щоб домогтися від України виконання саме такої послідовності дій.
У свою чергу президент Порошенко виключив можливість проведення виборів на Донбасі до виведення звідти російських військ. За його словами, Україна наполягає на іншій послідовності реалізації Мінських угод: спочатку виведення окупаційних військ і звільнення заручників, а тільки потім - виконання політичних умов документа.
Зважаючи на той факт, що європейські політики хотіли б будь-якою ціною припинити війну в Україні, не завжди при цьому рахуючись з інтересами нашої держави, а підконтрольні Москві бойовики ДНР і ЛНР ніколи не діють без вказівки Кремля, можна вважати, що загострення ситуації під Маріуполем є одним з козирів, який Володимир Путін вирішив пред'явити "Нормандській четвірці", все-таки погодившись поїхати до Берліна. Стрілянина, що посилилася на фронті, повинна змусити Україну бути поступливішою, а європейців - ще сильніше вимагати від української сторони виконання Мінських угод саме за сценарієм Кремля. На думку головного редактора сайту "Інформаційний опір" (ІО) Юрія Каріна, Володимир Путін і раніше вдавався до такої тактики: "Коли в 2015 році "Нормандська четвірка" засідала в Мінську, російські війська три дні штурмували Дебальцеве".
За словами Юрія Каріна, ще один козир, який президент Росії може викласти на стіл переговорів, - це так звані "праймеріз", які відбулися в незаконних ДНР і ЛНР 2 жовтня, щоб показати готовність ОРДЛО до проведення виборів. "Але в цих "праймеріз" не взяли участь як мінімум третина населення Донбасу, а також біженці, які виїхали до Росії, або тимчасово переміщені особи, які опинилися в інших регіонах України. Їм ніхто не надав гарантій безпеки в разі повернення додому. І європейці прекрасно знають, що безпеку, необхідну для проведення виборів в окупованих районах Донбасу, ніхто забезпечити не зможе", - пояснив Карін.
Чому ж для загострення був обраний саме Маріуполь? По-перше, будь-які бойові дії біля цього міста здатні викликати в населення країни паніку, пов'язану з можливою спробою російської армії пробити сухопутний коридор до Криму, а по-друге, стрілянина біля густонаселеного українського міста - це ще один елемент шантажу з боку Кремля. "Путін дає зрозуміти таке: не хочете зі мною домовлятися - ось вам жертви серед мирного населення", - пояснив Юрій Карін.
Подальший розвиток подій залежить від результатів переговорів у Берліні. Але в будь-якому випадку, сил для захоплення або оточення Маріуполя противник не має. "Ми не спостерігаємо формування ударних груп, які могли б здійснити таку операцію", повідомили в ІО.
