RU   UA   EN  

Вівторок, 21 травня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.00
Політика

Ліга чемпіонов 2018/19: новини, результати, відео

Віктор Трепак: Україну впевнено ведуть під путінську Росію

Принципи реалізації влади, які були за Януковича, залишилися незмінними

Принципи реалізації влади, які були за Януковича, залишилися незмінними Колишній перший заступник голови - колишній начальник Головного управління "К" СБУ генерал Віктор Трепак Фото: УНІАН

Наприкінці травня минулого року колишній перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління "К" генерал-майор Віктор Трепак передав до НАБУ "чорну бухгалтерію" Партії регіонів із зафіксованими виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів. Після піврічного розслідування у справі з’явився перший підозрюваний – голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський. Напередодні нового року – 13 грудня прокурори САП вручили йому підозру прямо в аеропорту "Бориспіль", куди він прилетів після спостереження за виборами в Киргизстані. Правоохоронці стверджують: у 2012 році Охендовський власноруч розписався в "амбарній книзі" в центральному офісі регіоналів за понад 16 тисяч доларів. Також є записи про отримання ним іще двох виплат – у розмірі 100 і 45 тисяч доларів.

Сам голова ЦВК всі звинувачення на свою адресу відкидає, а докази називає "нікчемними". Охендовський впевнений, що кримінальна справа "розсиплеться" в суді і він буде виправданий.

13 лютого спливає двомісячний термін, який законом відведений детективам НАБУ для направлення обвинувального вироку до суду.

"Апостроф" розпитав у Віктора Трепака чи є шанси довести вину Охендовського та які ризики існують у розслідуванні справи "чорної бухгалтерії". Також екс-перший заступник голови СБУ розповів у чому полягає відмінність між "плівками Мельниченка" і "записами Онищенка", та коли буде розблоковано обмін полоненими.

Голова ЦВК та його адвокат стверджують, що доказова база у цій справі слабенька. На вашу думку, які перспективи у доведенні його вини в суді?

— Підозрюваний може вибирати різну тактику захисту. Він має право говорити і про безпідставність звинувачень. Водночас НАБУ і САП мають розуміти наслідки своїх дій і свою відповідальність за прийняття такого правового рішення. Сподіваюся, вони мали переконливі докази, коли оголошували Охендовському повідомлення про підозру.

Мене дивує інше. Начебто авторитетні юристи починають ставити під сумнів доказову базу у справі "чорної бухгалтерії". Вони не бачили оригіналів цих матеріалів, не знають обставин справи, не ознайомлені зі здобутою детективами доказовою базою… Це можуть собі дозволити політики чи політологи – їм однаково що говорити. Але для професійного юриста це несерйозно.

Голова ЦВК доволі самовпевнений. Він стверджує, що справу або закриють за відсутністю злочину, або його виправдає суд…

— Він або переконаний у своїй правоті, або обрав таку тактику захисту. Можливо, його самовпевненість ґрунтується і на чомусь іншому…

У будь-якому разі вважаю, що Михайло Володимирович має бути вдячним за те, що ці матеріали потрапили до мене і передані до НАБУ. У нього тепер є можливість цивілізовано довести безпідставність звинувачень на його адресу. А уявіть собі, якби ці матеріали потрапили до якихось шахраїв, які б використовували їх для шантажу голови ЦВК, "викачування" з нього грошей, погроз?

Голова ЦВК та його захист апелюють до того, що почеркознавча експертиза КНДІСЕ Мін’юсту не підтвердила приналежність підписів в "амбарній книзі" навпроти прізвища Охендовського саме йому. Водночас у слідства є позитивний висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. Як наслидки такі суперечливі висновки експертів можуть мати в суді?

— Висновки почеркознавчої експертизи не можуть бути єдиним доказом у будь-якій справі. Винуватість доводиться сукупністю усіх доказів.

Голова ЦВК Михайло Охендовський всі звинувачення на свою адресу заперечує, а докази називає "нікчемними" Фото: EPA/UPG

Чому у фахівців експертно-криміналістичного центру МВС не виникло жодних сумнівів стосовно належності підписів Охендовському і вони швидко провели цю експертизу, а експертам КНДІСЕ Мін’юсту для свого висновку знадобилося понад 3 місяці, хоча для цього відводиться десять днів?

— У цій ситуації було б доцільно допитати експертів, які можуть пролити світло на обставини проведення експертиз. Такі допити у кримінальному процесі досить поширені.

На жаль, існує практика підготовки експертних висновків "під замовлення". Свіжий приклад: 18 січня столична прокуратура затримала трьох експертів того ж КНДІСЕ, які отримали 25 тис. грн хабара від зацікавленого громадянина за проведення почеркознавчої експертизи. До речі, варто з’ясувати, чи немає серед цих експертів тих, хто проводив почеркознавчу експертизу у справі "чорної бухгалтерії".

Іще до того, як стали відомі перші результати почеркознавчої експертизи у цій справі, я прогнозував, що один з основних шляхів "поховання" цієї справи може пролягати якраз через експертні установи. Коли через певних експертів будуть "робити" потрібні висновки експертизи стосовно певних осіб, які робили записи і ставили підписи в матеріалах "чорної бухгалтерії". Достатньо, аби експерт дав висновок, що ідентичність підпису чи почерку встановити неможливо. А далі вже буде справа техніки. Хоча результати експертизи є всього-на-всього одним з багатьох джерел доказів, на них зможуть базувати юридичне рішення щодо виведення з-під кримінальної відповідальності "потрібних" людей.

Наразі я нічого не стверджую, але і цей напрямок детективам НАБУ варто ретельно відпрацювати. У "чорній бухгалтерії" ПР фігурують люди, які залишаються впливовими в українській політиці. Включаючи тих, у сфері відання яких у свій час перебував КНДІСЕ.

Шевченківський райсуд обрав для Охендовського достатньо м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а також відмовив у відстороненні його від посади на період слідства. Чи не вважаєте, що для голови ЦВК це хороший старт у цій справі?

— Так вирішив суд. До того ж йдеться не про вирішення справи по суті, а про застосування запобіжного заходу. Старт є важливим і показовим у розслідуванні справи, однак більш важливим є фініш.

У НАБУ повідомили, що Охендовський 26 грудня, після початку одночасного допиту з вами, відмовився давати свідчення. Водночас він це заперечує. Чи узгоджена дата вашої наступної очної ставки з Охендовським?

— Мені нічого додати до того, що про цей допит офіційно повідомило НАБУ. Я з’являвся на усі виклики і давав свідчення з усіх питань, які цікавили детективів.

У мене немає жодного особистого інтересу у цій справі – щоб когось із фігурантів матеріалів "чорної бухгалтерії" ПР покарали чи, навпаки, виправдали. Для мене важливо, щоб відбулося повне, всебічне і об’єктивне розслідування, а крапку поставив неупереджений суд.

Керівник САП Холодницький повідомив, що справою Охендовського, як і "чорною бухгалтерією" взагалі, в НАБУ займається лише один детектив. До цього над цим напрямком працювали близько десяти фахівців. Чи правильно я розумію, що "бухгалтерія регіоналів" перестала бути пріоритетною для НАБУ? І взагалі чи спроможний один детектив впоратися з "чорною бухгалтерією"?

— Якщо цією справою займається лише один детектив НАБУ, то це – повний завал. Для одного детектива ця справа завідомо "непідйомна", її може "витягнути" лише велика група співробітників НАБУ.

Сьогодні в Україні немає важливішої корупційної справи. Вона розкриває принципи заволодіння державною владою і використання її в злочинних інтересах. Ці підходи працюють і сьогодні. Як і конкретні персоналії, які продовжують перебувати на політичному Олімпі.

Доки ця справа не буде повною мірою розслідувана з належною правовою оцінкою усіх злочинних фактів і притягненням винних до відповідальності, доти в Україні зберігатиметься політична корупція і не буде розірвано "пуповинний" зв'язок нинішньої влади з попередньою.

Дивіться – для розслідування справи про узурпацію влади Януковичем у ГПУ створено цілий департамент. Оперативне супроводження розслідування цієї справи здійснює СБУ та МВС. А величезною справою "чорної бухгалтерії" ПР опікується лише один детектив, який самостійно займається і слідчою, і оперативною роботою!

Голова ЦВК України Михайло Охендовський в Солом'янському суді Києва Фото: УНІАН

Чи не зливає бюро таким чином цю справу?

— Сам по собі той факт, що розслідуванням цієї справи займається усього один детектив, викликає тривогу. Але є ще один момент. НАБУ передало до Генпрокуратури копії матеріалів стосовно виплати коштів з "бухгалтерії" регіоналів на підкуп суддям Конституційного суду. Генпрокуратура має використати їх у розслідуванні справи по узурпації влади Януковичем.

Взаємодія між відомствами при розслідуванні справ потрібна. Але я так розумію, що епізод з підкупом суддів КС перейшов до Генпрокуратури.

Не знаю, чи правильно це з точки зору підслідності. Зрештою, які процесуальні рішення слідчі Генпрокуратури зможуть прийняти на підставі не оригіналів, а копій документів? Крім того, директор НАБУ нещодавно заявив, що не виключає передачі до Генпрокуратури нових матеріалів цієї справи, а також створення спільної групи для їх розслідування.

Таким чином простежується тенденція до "скидання" цієї справи на Генпрокуратуру. Можливо, я помиляюсь, але таке враження складається. Однак розслідування злочинів, ознаки яких вбачаються у матеріалах "чорної бухгалтерії", відноситься до виключної підслідності НАБУ. Відтак повна відповідальність за результати її розслідування лежить на НАБУ, а також на САП. До того ж Генпрокуратура політично більш заангажована. Тому є ризики, що розслідування цієї справи відбуватиметься з політичним ухилом.

У такому разі чи зберігаєте ви за собою право опублікувати всі документи "бухгалтерії"?

— У цьому з’явиться сенс лише тоді, коли розслідування з якихось причин виявиться безрезультатним. Тоді потрібно буде вимагати від НАБУ оприлюднення матеріалів "чорної бухгалтерії" ПР, щоб суспільство побачило "нутро" нашої влади і оцінило діяльність органів, які займались розслідуванням цієї справи.

Заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що розслідуванню цієї справи може завадити зміна у 2014 році редакції статей 368 та 369 Кримінального кодексу, за якими зараз ведеться розслідування. Тобто за законом, який прийнятий в часі пізніше, не можна судити за діяння, які були вчинені до його ухвалення. Чи поділяєте ви ці побоювання?

— З правої точки зору тут немає жодної проблеми. Дії винних осіб, що фігурують у матеріалах "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, слід кваліфікувати за тими нормами Кримінального кодексу, які діяли на час їх вчинення. Суть діянь була і залишилася одна, але тоді це було одержання та давання хабара, сьогодні – одержання та надання неправомірної вигоди. До речі, це стосується великої кількості інших злочинів, законодавче описання яких періодично змінюється.

За вашою інформацією, чи є на підході підозри іншим фігурантам "чорної бухгалтерії"?

— Восени НАБУ і САП повідомляли про підготовлені підозри трьом особам. Водночас офіційно оголосили підозру лише одній. За логікою розслідування справи кількість оголошених підозр мала б постійно збільшуватися, але, як бачимо, процес загальмувався. Тому усі питання з цього приводу – до НАБУ і САП.

Наскільки Юрій Луценко виявився ефективним на посаді генпрокурора порівняно зі своїм попередником Віктором Шокіним, відставки якого ви домагалися?

— Мені складно їх порівнювати. За роботою Луценка я спостерігаю ззовні. А Шокіна бачив зсередини правоохоронної системи, стикався з ним по конкретних справах, знав мотивацію ухвалення ним рішень, бачив його сутність. Для мене було очевидним, що Шокін і системна протидія корупції – речі не сумісні. Період його керівництва прокуратурою у мене асоціюється із застоєм.

Шокін був дуже потрібний і вигідний президенту. Тому його звільнення затягнулося до непристойності. На моє переконання, для правоохоронної системи і для суспільства це було велике зло. І тому я справді домагався його звільнення, пішовши на кардинальний крок – подав рапорт про відставку з посади першого заступника голови СБУ, у якому вказав, що роблю це у зв’язку з неможливістю ефективної протидії корупції через перебування Шокіна на посаді генпрокурора.

Звільнення Шокіна дало шанс на кардинальні зміни в прокуратурі і у всій правоохоронній системі. Чи буде цей шанс використано – це відповідальність генпрокурора Луценка.

СБУ вже більше року не може знайти кілера, який начебто стріляв у листопаді 2015 року у тодішнього генпрокурора Шокіна. З цього приводу ви іронізували у Фейсбуці. Гадаєте, замах був інсценованим?

— Переконаний у цьому. І розслідування треба вести саме за цією версією, щоб вивести "на чисту воду" організаторів та виконавців цього ганебного "замаху".

Сам "потерпілий" від цього замаху, схоже, вже не дуже переймається. З’їздив на інавгурацію нового президента США. Напевно, хоче заручитися підтримкою нової американської адміністрації для свого "другого пришестя". Бо ця його поїздка дивним чином співпала з низкою публікацій, у яких проводиться думка про "незамінність" Шокіна на посаді генпрокурора і про доцільність його повернення на посаду.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і колишній генпрокурор Віктор Шокін Фото: Владислав Содель

За інформацією СБУ, бойовики незаконно утримують 110 наших громадян. На вашу думку, у чому причина блокування обміну полоненими?

— На початку війни з бойовиками можна було домовлятися про звільнення наших військових. Тоді це питання ще не було під контролем Москви. А сьогодні обмін перетворився в один з ключових елементів політичної гри, яку Москва веде з Україною та Заходом. Вона його використовує для політичного тиску та цинічних торгів.

Поки йде війна, Росія зацікавлена в утриманні якомога більшої кількості українських заручників. Це дає можливість Кремлю впливати і на ситуацію в середині держави. У будь-який час російські спецслужби за допомогою "п’ятої колони" можуть ініціювати протестні акції матерів, дружин та інших родичів заручників, щоб у такий спосіб дестабілізувати ситуацію.

Тому Москва вигадає тисячу приводів, щоб заблокувати процес звільнення наших бранців. У цьому питанні Кремль почав нахабніти. Вустами своїх маріонеток вже вимагає включити в обмін беркутівців, яких судять за розстріл майданівців і які до війни на Сході не мають жодного відношення. Завтра захоче забрати Єфремова. Потім як умову подальшого обміну вимагатиме закриття кримінальних проваджень стосовно Януковича, Азарова, Захарченка...

Також не можна виключати підігрування цим процесам певними політичними силами нашої держави. Нечистоплотні і цинічні політики можуть наживатися не лише на вугіллі, що поставляється з окупованої території, на контрабанді, на оборудках з державними коштами, що йдуть на воєнні цілі. Вони можуть "наживати" на війні й політичний капітал. Піаритись на звільненні українських заручників і демонструвати суспільству свою "визвольну" роль.

Нещодавно нардеп Надія Савченко оприлюднила списки заручників. Як ви оцінюєте цю ініціативу, а також її переговори з Плотницьким і Захарченком?

— Питання звільнення українських заручників вирішується не на рівні стосунків Савченко та лідерів бойовиків. А лише на рівні найвищого політичного керівництва двох воюючих держав – Путіна і Порошенко. І якщо навіть певний обмін демонструють суспільству як результат переговорів Савченко, то треба розуміти, що рішення про цей обмін приймалося не лідерами так званих ДНР і ЛНР, а в Кремлі. Інша річ, що хтось зацікавлений в участі Савченко у цьому процесі і визначає її роль, яка поки до кінця незрозуміла.

У питанні звільнення українців з полону повинна бути єдина державницька позиція. Лише за такої умови можна розраховувати на результат.

Надія Савченко опублікувала списки полонених і зниклих без вести на Донбасі Фото: facebook.com/Savchenko.Nadiia

Ви маєте досвід звільнення заручників. Яке ваше бачення розв’язання цієї проблеми?

— На моє переконання, найперше, що потрібно зробити – виключити з переговірної групи від України Віктора Медведчука. У свій час президент ввів його до цієї групи, не пояснивши суспільству чим зумовлене таке рішення. Їхніми давніми особливими стосунками чи вимогою Путіна? Хто сьогодні скаже, чому саме Медведчук визначений з української сторони опікуватися звільненням наших бранців? Коли це рішення було прийнято, ми – ті, хто знаходився в АТО, були шоковані. Сьогодні президент так само тихо і без пояснень це рішення має скасувати. Але враховуючи трикутник відносин Порошенко-Медведчук-Путін – він цього не зробить.

Треба розуміти, що між керманичами України та Росії уже впродовж кількох років ведеться особлива політична гра. Справжні відносини між ними є далеко не такими, якими презентуються на широкий загал. Дипломатично вони начебто "зведені до нуля", але в дійсності на найвищому рівні напряму і за посередництва кума є дуже активними. Заграючи із Заходом, Україну впевнено ведуть під путінську Росію.

Також звільнення полонених потрібно зробити прозорим. Звичайно, є речі, які не можна розголошувати. Але суспільство має знати, хто з українського боку відіграє в обміні ключову роль, якими є умови обміну, кого на кого поміняли. Скількох наших бранців звільнено і скількох бойовиків різного калібру передано російській стороні. Усе це спеціально утаємничується. Коли суспільство знатиме всю інформацію, у нього може виникнути багато запитань до політичного керівництва.

На вашу думку, чи виправдали себе Мінські угоди у звільненні полонених?

— Нам постійно розповідають, що ці угоди заклали правову основу для звільнення українських захисників з російського полону. Але їх міжнародно-правовий статус незрозумілий. Кремль не визнає себе стороною цих угод, а вважає себе лише "гарантом їх виконання з боку України та Донбасу". Тобто, Путін політично і юридично "відморозився" від виконання якихось зобов’язань стосовно звільнення українських полонених. То ж виникає логічне запитання, якщо Росія не виконуватиме Мінських угод, то хто їх тоді виконуватиме? Лише Україна?

Потрібно вивести процес звільнення наших бранців з глухого правового кута, у який його завели Мінські угоди. Адже в цих угодах йдеться про звільнення та обмін усіх "заручників і та осіб, що незаконно утримуються". У цьому формулюванні по суті йдеться, що всі затримані українськими бійцями і правоохоронцями бойовики та їхні пособники – це заручники та інші особи, що незаконно утримуються українською владою. Коли було підписано в такому вигляді Мінські угоди, Україна фактично визнала, що є державою-терористом, бо захоплює й утримує заручників. А також всупереч базовим міжнародним документам та національному законодавству, незаконно утримує якихось осіб.

Тому процес звільнення українських бранців потрібно виводити на міжнародно-правову основу. Тобто, йдеться про поширення на нинішню російсько-українську війну міжнародно-правових документів, які визначають межі дозволеного навіть на війні, регламентують статус, умови утримання і обміну полоненими. Де-факто на Сході України йде війна. Де-юре Україна називає це антитерористичною операцією. Така гібридність зумовлює правову невизначеність, у тому числі стосовно українських полонених. Тому Кремль диктує свої правила і війни, і умови звільнення наших бранців. Це треба кардинально виправляти, бо лише таким чином можна уникнути "політичного кідалова", яким є путінський режим.

Нардеп Олександр Онищенко зробив низку резонансних заяв про корупцію в українській політиці. Він переконує, що свідчив іноземним спецслужбам. Однак в НАБУ і САП говорять, що українському слідству належних доказів поки що не надав. Ваші враження і прогнози стосовно цієї справи?

— Цей конфлікт виник не на голому місці, а є результатом тісних стосунків між Онищенком і Порошенком, в основі яких лежав чисто підприємницький інтерес. Як казали головні герої фільму "Хрещений батько", нічого особистого – тільки бізнес.

Заяви і дії Онищенка вплітаються в інтереси певних політичних сил, які прагнуть дочасних парламентських та президентських виборів. А значить могли бути ними погоджені, стимульовані і навіть зрежисовані.

У цьому процесі не викликає сумнівів присутність іноземних спецслужб. Сам він говорить про американські та європейські і всіляко відкидає вплив на нього російських спецслужб. Але за багатьма ознаками саме вони мали бути присутні у цьому процесі.

Юридичний результат цієї справи залежить від того, які докази надав Онищенко і як налаштовані органи, до компетенції яких належить її розслідування. Вони будуть займатися нейтралізацією його заяв чи встановлюватимуть істину.

Плюс треба враховувати, що з Онищенком вестимуть переговори. Олесь Довгий для чого їздив з ним на зустріч? Виникає питання, якою є справжня мета затіяного Онищенком процесу? Він домагається притягнення до відповідальності усіх осіб, яких він викриває, чи створює "плацдарм" для відповідних торгів на вигідних для себе умовах?

Взагалі ця справа підтверджує два висновки, які я зробив на основі аналізу матеріалів "чорної бухгалтерії". По-перше, принципи реалізації влади, які культивувалися за Януковича, залишилися незмінними. Як і раніше, усе "на верху" вирішується на бізнес-основі. По-друге, нерозривним залишається зв'язок між представниками попередньої і нинішньої влади. На це переконливо вказує сам факт тісної співпраці "демократичного" президента Порошенка і колишнього регіонала Онищенка. Це ще раз доводить необхідність повного і швидкого розслідування справи "чорної бухгалтерії". Серцевина нинішньої політичної корупції – там. І доки вона не буде вирвана, істотних позитивних зрушень в Україні не буде.

Олександр Онищенко зробив ряд резонансних заяв про корупцію в українській політиці Фото: УНІАН

— Онищенко повідомив, що має записи розмов з Порошенком про підкуп ним нардепів, які зроблені на наручний годинник. Чи матиме цей компромат юридичні наслідки для президента, чи лише іміджеві втрати? Ми пам’ятаємо рішення КСУ за 2011 року, яке нівелювало "плівки Мельниченка"…

— А хто бачив записи Онищенка? Вони взагалі існують? Але якщо навіть це допустити, то між ними і "плівками Мельниченка" є певна юридична відмінність. Якщо Мельниченко записував розмови інших осіб, які відбувалися у президентському кабінеті, то Онищенко фіксував свої дії та документував злочинну діяльність, яка здійснювалася за його участі. Обидва випадки у контексті згаданого рішення КС начебто виводять отримані докази з категорії допустимих. Оскільки КС вказав, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності з порушенням закону. А також шляхом цілеспрямованого вчинення оперативно-розшукових дій особою, не уповноваженою на це. І Мельниченко, і Онищенко діяли цілеспрямовано. І один, і другий вчиняли дії, які передбачені законом про оперативно-розшукову діяльність – негласно фіксували тяжкі злочини і здійснювали аудіо-контроль переговорів.

У ситуації з Онищенком є один нюанс – він фіксував у тому числі й власні дії і висловлювання, а це заборонити ніхто не може. Крім того, Кримінальний кодекс та інші закони надають право особі запобігати та припиняти злочини інших осіб. Тому суд, якщо справа до нього дійде, має визначити, чи можуть вони бути використані для обвинувачення. Отримана у такий спосіб інформація може набути доказового значення, якщо вона буде підтверджена з інших джерел – свідченнями Онищенка, інших осіб, результатами експертиз…У будь-якому випадку заява Онищенка з доданими записами, якщо вона містить відповідну конкретику про вчинений злочин, є підставою для відкриття кримінального провадження.

Відтак "плівки Онищенка" можуть мати юридичний результат, якщо вони будуть використані і процесуально підтверджені у визначеному законом порядку. А можуть і не мати, якщо їх використання буде повернуто у бік нейтралізації висловлених Онищенком звинувачень.

Більше турбує інше: кому Онищенко передав записи і як вони будуть використані у майбутньому. Чи не стануть вони для іноземних спецслужб та керівників інших держав "гачком", на який підвісять політичне керівництво України? Наша країна це вже переживала з трагічними для себе наслідками.

НАБУ за зверненням Кузьміна розпочало розслідування викладених ним фактів одержання нардепами хабарів при голосуванні за призначення Луценка генпрокурором. Як доказ Кузьмін обіцяв надати лист втікача Онищенка про підкуп ним нардепів. Чи вважаєте ви ймовірним доведення цієї справи до підозр нардепам, судових вироків і як наслідок усунення Луценка з посади?

— Як на мене, за допомогою такого "кур’єрства" Кузьмін з певною метою хоче "увійти у гру". Поява Кузьміна з листом Онищенка є дуже показовою. Цей та інші моменти у подальшому можуть проявити справжні рушійні сили цієї справи, ключових "гравців" та їхні цілі.

Ймовірність доведення вказаної справи до судових вироків народним депутатам на сьогодні близька до нуля. Навіть якщо припустити, що сказане Онищенком відповідає дійсності. Річ у тім, що уся правоохоронна і судова системи знаходяться під президентом, який є одним з основних фігурантів звинувачень Онищенка. За таких обставин усі зусилля слідства і судів будуть спрямовані на "поховання" справи.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Пацієнт, скоріше, мертвий: що Зеленський зробить з Верховною Радою

Сможет ли Зеленский распустить Верховную Раду и будет ли в ней новая коалиция

Ключ до змін в Росії лежить в Україні - Ілля Пономарьов про українське громадянство і відносини з Росією

Экс-депутат российской Госдумы Илья Пономарев получил украинский паспорт - в интервью Апострофу он рассказал, почему стал украинцем и высказал свое мнение об отношениях Украины и России

Зеленський на мінному полі: як депутати намагаються перешкодити президенту

В Верховной Раде развернулись интриги вокруг назначения досрочных парламентских выборов

Новости партнеров

Загрузка...