Україна фактично легалізувала перебування Росії на Донбасі - Сергій Тарута

Для багатьох українців еміграція перетворилася на евакуацію і стала єдиним способом забезпечити існування, захистивши себе від війни, корупції та безробіття. Тисячі працездатних громадян залишають країну, а 80% випускників вузів столиці хочуть жити і працювати за кордоном. При цьому українська влада фактично легалізувала перебування Росії на Донбасі блокадою окупованих територій. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів народний депутат України, екс-глава Донецької області СЕРГІЙ ТАРУТА.

— Нещодавно ви заявили про створення політичної сили, яка не стане проектом одного лідера, а перетвориться на республіканську партію "Основа". Особисто вам політичний проект навіщо?

— Ситуація в Україні настільки складна, що фактично перед кожним громадянином стоїть вибір: або щось робити, або виїжджати з країни. Якщо те, що відбувається зараз, триватиме далі — майбутнього в України немає. Чіткий маркер — молодь: понад 80% випускників київських вузів хочуть виїхати жити й працювати за кордон. Була величезна надія, що відбудуться реформи і системні зміни в країні. Але, з точки зору інституційного впливу, роль громадянського суспільства в Україні поки не є ключовою. Ні перший, ні другий Майдани, на жаль, не привели у велику політику лідерів, які думають про майбутнє країни, а не про особисту вигоду та амбіції. Консолідованих здорових політичних сил, яким до снаги переломити цю тенденцію, немає. Очевидно, що потрібно брати на себе відповідальність і діяти. І це питання постало не тільки переді мною, але й перед багатьма успішними українцями, які пов'язують своє майбутнє з Україною.

— Так, а який у вас план дій, щоб вийти з політичного глухого кута, в якому опинилася країна?

— Чинна влада не просто деградує, а знищує майбутнє країни. Єдиний можливий варіант змінити ситуацію -— змінити владу. Для реалізації цього завдання і потрібна політична партія. Я багато разів відмовлявся від запрошень увійти до складу різних політичних сил на найвищі позиції, тому що кожен член будь-якої політсили несе колективну відповідальність і за історію цієї партії, і за дії всіх, хто коли-небудь в неї входив. Ми півтора року вели діалог з громадянським суспільством і бізнесом, щоб створити абсолютно нову партію, до якої увійдуть успішні люди з бездоганною репутацією, переможці по життю.

— "Республіканська ідеологія базується на підвищеній обороноздатності, на збільшенні витрат на захист, дозволяє носити зброю, що важливо зараз. Але найголовніше — розвиток середнього класу населення". Це ваші слова, що пролунали під час презентації партії. Сьогодні більшість політичних сил виступають зі схожими заявами, як плануєте заманювати електорат на свій бік?

— Республіканська ідеологія більш широка. І багато "молодих" партії, до речі, будуються на правильних ідеологічних принципах, але їм не вистачає досвіду людей з історією успіху — "стовпів". А конструкція сильна, коли є опора.

— Ви вважаєте себе таким фундаментом?

— Так. Але для успішного проекту таких, як я, потрібно багато.

— У вашому проекті є такі люди?

— Звичайно. Це дуже відомі люди: успішні бізнесмени, державні діячі. Але, перш за все, наша партія — стартовий майданчик для молоді.

— Хто саме підтримує ваш проект?

— Представники середнього і великого бізнесу. Фактично, ми намагаємося об'єднати однодумців з бізнес-середовища. І таких людей багато, тому що проблеми країни — це і проблеми бізнесу теж. Наприклад, низький кредитний рейтинг України, який визначає рівень капіталізації і країни, і бізнесу.

— Адже недарма Україна в останньому рейтингу Ernst & Young піднялася на перше місце за рівнем корупції в світі.

— Є країни з досить високим рівнем корупції, але при цьому політично стабільні. Інвестори порівнюють ризики і все-таки інвестують в ці країни. В Україні ж — і війна, і політична нестабільність, і рівень корупції зашкалює. Сукупність таких факторів відлякує інвесторів, що неминуче знижує капіталізацію країни. Капіталізація — це фактично вартість об'єкта, яку визначають інвестор і ринок. Наприклад, в 2008 році квартира звичайної київської сім'ї коштувала 100 тисяч доларів, а зараз — тільки 30 тисяч. З вартістю бізнес-активів відбувається те ж саме. Тому представникам бізнесу, в тому числі й великого, кажу: ви повинні сьогодні турбуватися про добробут країни більше, ніж про власні активи. Не можна бути успішним в країні, яка є банкрутом. І мої слова знаходять відгук — це найголовніше. У мене особисто бізнесу зараз немає. Я займаюся політикою і хочу все-таки змінити систему. А побудувати демократію неможливо, поки частка середнього класу в країні не досягне хоча би 50%. І чим вище частка середнього класу, тим вище рівень демократії — це взаємопов'язані речі. До речі, республіканська ідеологія базується на принципах, які дуже своєчасні для України: культурні та сімейні цінності, працююча людина, яка може себе забезпечити, якщо створити їй гідні умови.

— Тобто завдання держави в даному випадку — не заважати?

— Не тільки не заважати, а й правильно направляти. Держава зобов'язана докладати зусиль, щоб максимально розкрити потенціал регіонів і розвивати найбільш перспективні галузі економіки.

— Хто ваш виборець? На які регіони партія "Основа" робить акцент?

— На всю Україну, тому що жити мирно, мати роботу і гідну зарплату хоче кожен українець. Ми орієнтуємося не на якийсь конкретний регіон, а на середній клас в цілому. За даними соціологічних опитувань, середнім класом себе вважають близько 42% українців. І кожна людина з вищою освітою потенційно є представником середнього класу. Але для того, щоб відповідати цьому визначенню ще й за рівнем доходів, людина повинна мати можливість знайти гідну роботу. І ми хочемо, щоб в країні був прийнятний інвестиційний клімат, були робочі місця — не тільки для фізичної, а й високоінтелектуальної праці. Нові робочі місця в секторі малого та середнього бізнесу — це нові можливості для країни. Плюс державне замовлення, в першу чергу — оборонне. Це і є основа республіканської ідеології.

— Завдяки чому, на вашу думку, можна збільшити витрат на оборонну галузь?

— Завдяки збільшенню дохідної частини. Чинна влада вважає, що потрібно більше забирати у населення, а ми — що потрібно більше заробляти. При цьому сильний оборонний сектор — це не тільки достатнє фінансування, а й ефективність використання коштів. На жаль, ця галузь в Україні дуже повільно трансформується і все ще має стару радянську конструкцію. Якби не корупційні схеми і злодійкуваті чиновники, все було б зовсім інакше. У нас є колосальний інтелектуальний потенціал і можливості розвитку військово-промислового комплексу. Крім того, досить гостре питання — носіння зброї. Чому, наприклад, будь-який чиновник сьогодні може отримати зброю і захищати себе, а звичайний громадянин — ні?

— Ви вважаєте, що це не спровокує сплеску застосування вогнепальної зброї в побуті? Зараз і так, що не новина — перестрілка.

— У Швейцарії зброю може купити кожен. Хіба там є якісь проблеми? Головне — неухильне дотримання законів і наявність чітких правил.

— Але ми не Швейцарія, нам ще не один десяток років до їх соціального й економічного рівня, а, відповідно, і готовності суспільства відповідально ставиться до зброї.

— Повинен бути механізм, який передбачає наявність бар'єрів, які неможливо подолати, щоб незаконно придбати зброю. Некорупційна, чесна і професійна медична оцінка осудності людини. І тоді небезпеки не буде.

— Ви давно у великій політиці. Скільки потрібно часу, за вашими оцінками, щоб новий політичний проект виріс в загальнонаціональну партію з рівнем підтримки, достатнім для того, щоб потрапити у парламент?

— Соціологічні дослідження показують, що понад 44% українців, які регулярно голосували на парламентських виборах, сьогодні не підтримують жодну з політичних партій, що існують. У суспільстві одночасно присутні і величезне розчарування, і величезний запит на політичну силу, яка спирається на розсудливих, професійних людей з бездоганною репутацією. Саме таку політичну партію ми будуємо. Що стосується часу, то півроку — цілком достатньо, щоб виконати серйозну організаційну роботу.

— До виборів об'єднатися з іншими партіями ви готові? Такі переговори можливі?

— Ми ведемо постійний діалог з усіма здоровими політичними силами і "молодими" партіями, які розуміють важливість консолідації.

— Як Ви вважаєте, чи можливий в Україні Майдан-3?

— Існує математична модель оцінки ризиків соціальних протестів. Так ось, ймовірність протестів в Україні — 95 зі 100. Дослідження рівня депресії населення також показують, що він передреволюційний. Працездатні українці їдуть за кордон. І це вже не еміграція, а евакуація. Зламати цю жахливу тенденцію можна, якщо об'єднатися на основі чіткої і конкретної економічної програми. У нас така програма є — доктрина стабільного економічного розвитку "Україна — 2030".

— Ви добре знайомі з ситуацією на Донбасі. Як повернути окуповані території? Скільки часу знадобиться, щоб мешканці Донбасу повернулися до нормального життя після окупації.

— Питання: "Коли звільнимо Донбас?" потрібно задавати президенту Петру Порошенку, який обіцяв забезпечити мир. На жаль, на війні навчилися заробляти великі гроші — і не тільки російські бойовики. І цей заробіток зменшує бажання закінчити війну. А щодо часу: подивіться, як відновлювалося життя у звільненому Слов'янську, наприклад. Не було ні хліба, ні води, ні електрики, а люди виживали. Сьогодні це мирне і абсолютно українське місто. Але скоріше всупереч, а не завдяки чинній владі. До життя Слов'янськ повертався в основному силами волонтерів, бізнесменів і просто небайдужих людей.

— Наскільки ефективним і правильним було рішення про блокаду Донбасу з боку України?

— Так звана "блокада Донбасу" — це російський сценарій, від реалізації якого виграли Російська Федерація та бойовики. Україна власними руками звільнила для РФ металургійні ринки, на яких Україна була найсильнішим конкурентом росіян. А російська пропаганда отримала новий фактаж, щоб розповідати жителям окупованих територій і міжнародній громадськості: "Дивіться, так це Україна своїх жителів не захищає, ми змушені їм допомагати, тому що Україна відмовилася". Так звана "блокада Донбасу" фактично легалізувала перебування РФ на окупованих територіях.

— Ви неодноразово говорили про те, що Валерія Гонтарева має залишити посаду глави НБУ. Схоже, що це станеться. Яких помилок припустилася глава НБУ, скільки вони коштуватимуть Україні, як це виправляти?

— По-перше, Гонтарева переплутала власну кишеню з державною. По-друге, забула, що повинна слухати не президента і закордонних консультантів, а український народ. По-третє, Гонтарева помилилася з вибором місця роботи, тому що професійно не відповідала критеріям, яким повинен відповідати глава Національного банку.

— Хто зараз може змінити ситуацію в НБУ?

— Людина, яка відповідає трьом критеріям: професіоналізм, патріотизм і порядність. Упевнений, що в країні достатньо людей, які їм відповідають: Роман Шпек — гідна кандидатура, Олександр Шлапак, Володимир Лавренчук, Олександр Деркач. Керівником Нацбанку має бути професійна людина з гарною репутацією. Адже не дозволяють керувати літаком тому, хто не закінчив льотне училище і не має льотної практики? Важливо, щоб експертне професійне середовище разом з нашими західними партнерами, кредиторами, запропонували кандидатуру на посаду глави Національного банку. Однак експерти і західні партнери повинні займати нейтральну позицію в питаннях управління Нацбанком, а керівник НБУ повинен більше думати про свою країну, ніж про їхні інтереси.