Про залученість громадськості в діяльність української влади, проекти, якими займаються громадські організації та експерти з України разом зі своїми колегами з інших держав, "Апострофу" розповіла молодший експерт МЦПД Світлана Шевченко.
Східне партнерство - це ініціатива Європейського Союзу, яка має на меті зміцнення стосунків сусідніх держав та, зокрема, впровадження політики відкритого врядування. Мета ініціативи - обмін досвідом, співпраця в питаннях боротьби з корупцією, захисту прав людини, комунікації між владними структурами та громадянським суспільством, ефективніше його залучення до різних процесів.
На базі цієї ініціативи діє Форум громадянського суспільства – це відкрита платформа, де представники країн Східного партнерства можуть представити свої напрацювання та надати рекомендації щодо покращення відкритого врядування. Мета форуму - об’єднання громадських організацій, експертів і аналітиків з країн Східного партнерства. Міжнародний центр перспективних досліджень взяв участь у щорічній асамблеї Форуму громадянського суспільства.
Наш центр працював у одній із робочих груп форуму і розробив дослідження щодо залученості громадянського суспільства у процес реалізації Плану дій в Україні. Йдеться про проект партнерства "Відкритий уряд" – це багатостороння ініціатива, яка об’єднує близько 75 країн, які мають на меті просувати ініціативу відкритого уряду, залучати громадськість до реалізації реформ. Кожен із урядів має на меті дотримуватися цих правил і зобов’язань за вимогами відкритого уряду.
МЦПД разом із партнерами із Азербайджану, Вірменії та Грузії створив робочу групу й провела аналіз реалізації Плану дій. В Україні зараз реалізується вже третій План, а загалом він приєдналася до партнерства по відкритому уряду в 2011 році. Під час презентації Україна неабияк зацікавила решту держав, бо як виявилося, ми найуспішніше реалізуємо План. Азербайджан не дуже успішний в цьому питанні, в 2017 році його навіть виключили з ініціативи через невиконання владою зобов’язань. Тому зараз ми хочемо розробити методологію щодо оцінки й порівняльного аналізу планів, які реалізуються зараз, та розробити рекомендації на майбутнє.
В рамках антикорупційної підгрупи ми також розробили платформу, до якої залучили представників громадянського суспільства – громадські організації, які можуть впливати на процес прийняття рішень, а також брати участь у реалізації Планів дій у державах. Вони будуть більш обізнані про механізми реалізації відкритого врядування й зможуть ефективніше впливати на прийняття рішень.
За третім Планом дій в Україні ми мали реалізувати 13 основних пунктів. Наразі ми виконали майже всі зобов’язання. По-перше, це відкриття Центрів надання адміністративних послуг, де громадяни можуть отримувати внутрішні та закордонні паспорти. По-друге, це впровадження системи ProZorro, яка стала найбільш ефективною порівняно з іншими державами. Також у цьому переліку – впровадження систем Cost та Communitypolicy, які допомагають громадськості впливати на процес захисту навколишнього середовища. Ми не виконали тільки 6% зобов’язань.
Схожі дослідження країн-партнерів виявили, що їхні уряди не настільки успішно виконують зобов’язання за програмою відкритого врядування. Азербайджан взагалі реалізує тільки перший План дій, а Грузія й Молдова за показниками ефективності виконання наближаються до України. Тому до нас було багато питань про те, яким чином країні вдалося показати такий результат.
Результати нашого дослідження показують, що Україна значно успішніша за партнерів в питаннях залучення громадськості. Ми впроваджуватимемо вже четвертий План дій на 2020-2022 роки. Разом із партнерами ми хочемо провести комплексне дослідження й надати уряду найкращі рекомендації, за допомогою яких він зможе проводити реформи на якісно новому рівні.
