Людям Зеленського знадобиться наша допомога - Павло Петренко

Про інтерв’ю з міністром юстиції Павлом Петренко "Апостроф" домовлявся рік. Та зустрітися вдалося вже тоді, коли політична ситуація в країні значно змінилася. На сьогодні Петренко є не тільки міністром, а ще й кандидатом у народні депутати від партії прем`єр-міністра Володимира Гройсмана. Він є представником першої десятки політичної сили, яка майже за місяць до виборів не набирає навіть і 2% при необхідних 5%. Питання про рейтинги неприємне для міністра. Адже "Народний фронт", з яким він пов’язаний, вже давно має підтримку нижче 1%. І ось знову Петренко опинився в слабкій команді.

За короткий час розмови він встиг більш як десять разів згадати про компетентність, якої не вистачатиме новим партіям, і яка є у команди Гройсмана. А на обговорення стану доріг у країні витратив майже 5 хвилин інтерв’ю. Але від більшості відповідей на головні питання намагався ухилитися.

Для чого міністру мандат, чи хоче він бути прем’єром, а також, чи законне призначення Андрія Богдана на посаду голови Адміністрації президента, ПАВЛО ПЕТРЕНКО розповів в інтерв’ю "Апострофу".

- Для початку поясніть, чому ви вирішили брати участь у виборах і балотуватися у парламент разом із командою прем’єр-міністра Володимира Гройсмана?

- Я взагалі хочу нагадати свою історію потрапляння у політику. Ще в 2012 році, будучи тоді адвокатом, я вийшов на протест проти Віктора Януковича. Тоді я приєднався до команди Арсенія Яценюка. Нас багато вийшло на акцію "Україна проти Януковича" взагалі без бажання отримати якісь мандати чи посади.

Так само в 2013 році я вийшов на Революцію гідності не за посадою. Ми спільно з адвокатами почали витягувати людей із в’язниць, яких туди кидали без суду, без слідства. Тоді ж, за часів Майдану, перший уряд формувався саме за пропозицією активістів. І мене висунули на посаду міністра юстиції. Я потрапив в цей кабінет, взагалі не маючи бажання очолити міністерство. Але тоді не було черги бажаючих піти у виконавчу владу та взяти на себе відповідальність. Тому ці 5 років стали для мене часом великої відповідальності, досвіду, переосмислення того, що взагалі є цінним у житті.

Зараз я не йду в парламент за мандатом. Для мене взагалі мандат - не самоціль. Так само як і посада міністра.

- А для чого тоді?

- У мене є бажання зберегти те, що напрацьовано. Тому що зараз ми опинилися перед ризиками не лише реваншу, а й некомпетентності. Я абсолютно не проти нових людей. Але найстрашніше це - некомпетентність. Якщо парламент буде таким, то країна або зупиниться в своєму розвитку, або почне відкочуватися назад. Тому що парламент - це центр прийняття рішень, формування уряду. І вішання ярликів на всіх тих людей, які ці 5 років працювали, що вони "старі", є несправедливим. І я би не хотів, щоб все зроблене на користь українців було знищено.

Тому моє головне завдання як громадянина, щоб ця країна далі продовжувала рухатися до успіху. А як це можна зробити? Підставити плече в парламенті та бути готовим до прийняття швидких і компетентних рішень.

- Як ви хочете підставляти плече у парламенті, йдучи на вибори з партією, яка має трохи більше 1,5 % рейтингу (за останніми соціологічними даними підтримка партії Гройсмана становить 1,9%)?

- Немає сенсу говорити зараз про рейтинги. Я бачив ті публікації щодо соцопитувань. Здебільшого громадян опитували до проведення з’їзду "Української стратегії".

- Гройсман вже давно заявив про своє рішення йти у парламент.

- Об’єктивний рейтинг і довіру людей ми побачимо 21 липня. І кожен член команди, який був представлений Володимиром Гройсманом, має свою історію реальних дій, успіхів і компетентність.

Українці оберуть, кого вони хочуть побачити в парламенті. Хто буде виконувати рішення своїми ручками. У прямому сенсі цього слова. Можна бути гарним хлопцем або гарною дівчиною, але, отримавши великий обсяг відповідальності за сотні тисяч людей, може бути важко приймати швидкі рішення. Як на мене, Україна - це точно не місце для експериментів з долями людей.

Повинна бути компетентність. Це те саме, що я б ніколи не почав робити хірургічну операцію без досвіду та розуміння.

- Ви намагаєтесь провести паралелі, як Кличко про те, що Володимир Зеленський - пілот, який не вміє керувати літаком.

- Ні, я не проводжу жодних паралелей. Я вам пояснюю свої почуття як виборця та громадянина. Я точно не та людина, яка шукала можливості бути депутатом у різних скликаннях парламенту.

Команда прем`єр-міністра Гройсмана довела, що ми не просто говоримо. Ми насправді небагато говоримо. Ми ставимо конкретні цілі і добиваємось результату в різних сферах - в юстиції, економіці, навіть в будівництві доріг. Це несправедливо, коли хтось говорить, що жодної дороги не побудовано.

- Можливо. Але це вже не ваша сфера відповідальності.

- Міністерство юстиції - унікальне міністерство, яке аналізує всі рішення уряду. І мені довелося за 5 років розібратися в різних сферах - починаючи від доріг і закінчуючи бюджетним фінансуванням, пенсіями, дитячими садочками тощо. Тому я можу говорити предметно і компетентно про фактично будь-яку сферу відповідальності уряду Гройсмана.

- Але давайте поки що про політику. На з’їзді "Української стратегії" "Апострофу" ви сказали, що всі члени "Народного фронту", які представлені в десятці, були погоджені з Яценюком...

- Я трохи не так сказав. НФ, як партія, прийняла рішення не йти на вибори. Другий пункт рішення був наступним: всім членам політичної сили було озвучено, що ми, як самодостатні політики та громадяни, маємо піти на ці вибори з тими командами, які розділяють наші цінності. Володимир Гройсман, з яким у мене особиста історія роботи протягом трьох років в уряді, формуючи свою команду, самостійно визначав, кому запропонувати з компетентних людей долучитися до нього. Така пропозиція надійшла, зокрема, і мені.

- Пропозиція прийшла особисто чи через Яценюка?

- У мене є пряма комунікація з Гройсманом.

- Але ви ж були до об’єднання з Гройсманом членом політради НФ.

- Так, ця пропозиція була зроблена мені особисто. Звичайно, я мав можливість подумати та порадитись.

- Коли була зроблена пропозиція?

- Це було перед з’їздом "Української стратегії". Так, я радився з Арсенієм Яценюком, але кінцеве рішення приймав сам. І я ніколи не буду проситися в якісь партії для того, щоб отримати мандат. Я не так прийшов у політику, і у мене немає самоцілі отримати крісло, мандат.

- Тобто якби не прийшла пропозиція від Гройсмана про участь у виборах, ви навіть не думали про це?

- НФ прийняв рішення, що ми не йдем на вибори.

- Але це не заважає іншим представникам НФ шукати себе у політичній сфері. Які ще політсили пропонували вам долучитися?

- Я скажу так. Напевно, пропозиція Гройсмана була єдина, на яку я б погодився. Із точки зору моїх людських цінностей, з палітри тих політичних сил, які зараз йдуть на вибори (пауза), ні з ким іншим брати участь я б не погодився. Тому що, умовно, є старі політичні партії та є нові. До нових є великі очікування у суспільства, але поки що про них ми особливо нічого не знаємо, і це поки що гарна картинка. А коли ти маєш репутацію та свою історію, то приймаєш рішення іти з тією командою, яка не просто дає обіцянки людям, а обов'язково їх виконує.

- Але ж ви розумієте, якщо зараз у "Української стратегії" рейтинг приблизно 1,9%, це не дає гарантій, що менш ніж за місяць партія набере 5% підтримки, і це не дає гарантій, що навіть ви можете пройти в парламент?

- Я ще раз кажу: ми пішли до людей і просимо у них мандат і підтримку. Ми показуємо, що ми на сьогодні зробили. Ми знаємо, як зробити цю країну у різних секторах більш успішною. Нам для цього потрібна підтримка і мандат людей. Ми не ховаємося від відповідальності. Люди на виборах дадуть оцінку, і це буде найкращий рейтинг.

- Давайте перевіримо, як ви відрізняєтесь від інших. Хто фінансує партію Гройсмана?

- Партію фінансують малий та середній бізнес. Серед спонсорів немає олігархів. Це можна буде легко перевірити по звітах, які партія оприлюднить. Також кошти вносять однопартійці на рахунок партії, особисто Гройсман.

- А ви? Я розумію, що ви - не член партії, але ви все-таки - в першій десятці.

- Якщо буде така необхідність, мої заощадження це дозволяють. Поки що не просили. Але це благодійні внески.

- Невже в нашій країні так добре живе малий та середній бізнес, що йому вистачає ще й на фінансування партії? Бо зараз усі політичні сили стверджують, що вони отримують гроші саме від цього бізнесу.

- Внески можуть бути різні - 30, 50, 100 тисяч гривень. Це - посильні гроші.

- 100 тисяч гривень - від малого бізнесу?

- Для середнього підприємця, в якого 200-300 робочих місць, перерахувати 100-200 тисяч не є проблема. Але я думаю, це питання краще задати штабу партії. Тим паче, що ми прийняли таке законодавство, яке зобов’язує всі партії під час виборчого процесу публікувати фінансову звітність.

- Колишні члени команди Гройсмана запевняють, що кампанію прем’єра фінансують два олігархи - Віктор Пінчук та Рінат Ахметов. Про це вони розповідали нашому виданню. Якщо найближчим часом журналісти доведуть цю інформацію, чи вплине це на ваше рішення йти на вибори з Гройсманом?

- Я точно знаю, що це неправда.

- Якщо будуть докази?

- Я не буду брати участь в кампанії чи партії, де є люди з сумнівною репутацією, або якщо там є непрозоре фінансування і спонсорування олігархами. Але я вважаю, що це міф і фейк.

- Але ви не даєте чітку відповідь.

- Якби це гіпотетично підтвердилося, я би не був у цій команді. Тому що це апріорі недопустимо для мене.

- Чому НФ вирішив не брати участь у виборах? Це пов’язано з низькими рейтингами?

- Ви знову повертаєтесь до рейтингів. Це було зріле доросле рішення... Можна просто увійти в історію рейтингів та антирейтингів. НФ з 2015 року одразу став об’єктом брудної інформаційної кампанії.

- Хто замовник?

- Це було оточення тодішнього президента Петра Порошенка. Велику роль зіграли плівки і заяви втікача-нардепа Олександра Онищенка. Це був шалений психологічний тиск. Яценюк тоді вчинив як державний діяч, а не як класичний політик. Як класичний політик він повинен був вийти з публічною заявою про те, що партнери по коаліції встромлюють ніж у спину. Але він цього не зробив, хоча переживав. Він фактично пожертвував своїми рейтингами, але зберіг стабільність в цій країні.

І в 2016 році, коли тодішній президент дуже хотів мати свій підконтрольний Кабмін, вперше в історії української політики прем’єр-міністр подав у відставку, а його фракція залишилася у коаліції. Для того щоб зберегти стабільність у цій країні. І як з цим багажем неправди і всього бруду, який був вилитий, іти на вибори?

- Від команди Порошенка вам надходила пропозиція піти разом на вибори?

- Я таких перемовин не вів і навіть не розглядав таку можливість. І таких пропозицій не було.

- А як у НФ поставилися до того, що один із лідерів та обличь партії, спікер ВРУ Андрій Парубій потрапив у першу десятку "Європейської солідарності"? Пішов до Порошенка, який "топив" Яценюка?

- По відношенню до всіх членів команди було прийнято чесне і відкрите рішення: члени команди можуть йти на вибори з іншими політичними силами. З якими – на їх власний розсуд, людський, в першу чергу. Парубій не приховував свій вибір, заявив про це на фракції. Це його право.

- Коли він заявив?

- Коли ми приймали рішення про участь у виборах. Він озвучив, що в нього є така пропозиція.

- Хто ще з Кабміну є у виборчому списку прем’єра?

- Ви все побачите. Можу гарантувати, що там точно немає людей із сумнівною репутацією.

- Чи розглядаєте ви можливість знову очолити Міністерство юстиції?

- Я не хотів бути міністром юстиції в 2014 році. А ще більше не хотів у 2015-му, коли зрозумів обсяг відповідальності і виклики. Питання не в посадах. Якщо українські громадяни дадуть нам підтримку і мандат, то ми точно будемо творити історію успіху кожного українця.

- Тобто, якщо вам запропонують, то ви погодитеся?

- А чому ви вважаєте, що тільки міністром юстиції? (Посміхається)

- Чи ви хочете бути прем`єр-міністром?

- У нас є багато достойних кандидатів на цю посаду. У нас прекрасний прем’єр, який очолює зараз партію "Українська стратегія".

- На вашу думку, у разі потрапляння партії Гройсмана в парламент, чи варто йти в коаліцію зі "Слугою народу"?

- Давайте дочекаємось виборів. Ми показали конкретний порядок денний, що робиться та що треба зробити.

- Тоді питання про нову Адміністрацію президента. З юридичної точки зору, як ви оцінюєте роботу АП? Призначення Андрія Богдана керівником АП вже назвали порушенням закону про люстрацію. Але ніяких механізмів звільнити його законним шляхом зараз не існує.

- Я не хочу оцінювати роботу нової АП. Тому що це окремий інститут. Новий президент був обраний нещодавно. Так, до нього багато запитів зі сторони суспільства. Тому його команді треба дати можливість попрацювати. Якщо вони будуть робити ті хороші речі, які потрібні для українських громадян, історія їхнього успіху стане історією успіху всієї країни. Якщо вони будуть робити помилки, ми готові підказати, маючи досвід державного управління, як можна зробити краще.

- Тобто зараз помилок немає?

- Я ще раз кажу: я не буду давати оцінку. Там дуже багато нових людей, які ніколи не працювали на державній службі. І цим людям потрібно отримати навички управлінської діяльності. Тому я бажаю їм успіху у всіх хороших, корисних починаннях для нашої держави.

- А призначення Богдана?..

- Насправді відповідь дуже проста. Закон про очищення влади визначає, що суб’єкт, який призначає на посаду ту чи іншу людину, проводить перевірку на предмет про дотримання закону про очищення влади і приймає кадрове рішення. Суб’єктом, який призначає голову Адміністрації президента є президент. У Міністерства юстиції немає контрольних функцій за виконанням закону про люстрацію, законодавством це не передбачається. Ми виключно ведемо люстраційний реєстр.

Український президент визначив свого голову АП. З точки зору професійних навичок, людина на цій посаді повинна розуміти, як працює держава. Богдан має досвід у цьому напрямі. Тому й були мотиви призначення його на цю посаду, я так думаю.

- То призначення Богдана - законне?

- (Починає нервувати) Я не даю оцінки діяльності Адміністрації президента. Відповідальність за призначення несе суб’єкт призначення.

- Які у вас стосунки з новою Адміністрацією? Часто спілкуєтесь з її представниками?

- Якщо є якісь питання, то, звичайно, ми спілкуємось. Наприклад, востаннє спілкувався з Олександром Данилюком після його призначення в РНБО.