RU  UA  EN

Четвер, 18 квітня
  • НБУ:USD 39.25
  • НБУ:EUR 41.90
НБУ:USD  39.25
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Є шанс потрапити в підручники: яким був перший день "зеленої" Ради

Перший робочий день нового парламенту вийшов дуже довгим

Перший робочий день нового парламенту вийшов дуже довгим Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Нове скликання Верховної Ради, нарешті, приступило до своєї роботи. У перший день новоспечені депутати встигли призначити нового прем'єра, генерального прокурора, голову Служби безпеки України, вирішити організаційні питання парламенту і зробити перший крок до скасування депутатської недоторканності. Правда, багато питань депутати голосували поспіхом, вночі - переймаючи традиції старої влади, яку так критикували. Але про все докладніше - в репортажі "Апострофа", який стежив за роботою парламентаріїв у новій ВРУ.

Перший день роботи нового складу парламенту очікувано викликав шалений ажіотаж. Черга журналістів на площі Конституції перед будівлею ВР розтягнулася метрів на 150 і рухалася зі швидкістю проведення реформ старою владою. Щоб зайняти найбільш вдалі місця в ложі преси, деякі оператори займали чергу з 4 ранку, хоча починалося засідання тільки о 10:00. Правда, вже тут не обійшлося без скандалу: багатьох журналістів, зокрема, іноземних, прес-служба ВРУ просто "забула" включити в списки. Правда, пізніше це питання все-таки було вирішене.

Підтяглися до будівлі парламенту і протестувальники, причому активісти були на будь-який фасон: від переселенців та жертв недобросовісних забудовників, до пацифістів, які вимагали від депутатів скасувати примусовий призов до армії.

Старожили парламенту вискакували з дорогих автомобілів та поспіхом ховалися в будівлі, молоді депутати також не відставали від них. Серед них були і ті, хто зупинявся поспілкуватися з людьми, котрі стовпилися біля Ради. Після виконання гімну України, хвилини мовчання за загиблими захисниками країни, а також читання тексту присяги найстаршим новообраним депутатом Юлієм Іоффе, народні депутати висипали в кулуари, щоб власноруч підписати текст присяги та отримати атрибути влади - посвідчення, нагрудний знак і картку для голосувань.

Назад дороги немає

Напевно, найбільший ажіотаж у кулуарах викликало отримання мандата екс-президентом Петром Порошенком. Колишній гарант, який до кінця не був упевнений, чи піде він у нардепи, запевнив, що буде і далі працювати на благо країни, а ось від провокаційного питання когось із журналістів: "Коли ви сядете?", екс-президент втік, да так швидко, що міцно вдарився головою об масивну телевізійну камеру. В очікуванні пленарного засідання, початок якого було призначено на 13:00, журналісти намагалися з'ясувати, які ж перші ініціативи будуть поставлені на голосування в сесійній залі. Але оскільки представники нової депутатської більшості - люди здебільшого маловідомі, під приціл журналістів потрапляли медійні персонажі, наприклад, Микола Тищенко, який, до речі, з'явився в парламент з травмованою рукою.

Тищенко заявив, що буде домагатися зняття депутатської недоторканності, і навіть продемонстрував, як це буде виглядати на практиці, ніжно обійнявши одного з кореспондентів. Пізніше він із задоволенням спілкувався з ведучою "Світських хронік" Катериною Осадчою про те, чи буде він міняти меню їдальні парламенту та які нові страви потрібно вводити. Було помітно, що таке спілкування для екс-ревізора країни є більш комфортним. Однак не всі охоче спілкувалися з пресою. Значна частина новоспечених нардепів була схожа на школярів під час першого дзвінка: розгублені та невпевнені вони тинялися кулуарами ВРУ з синіми поліетиленовими пакетами, в яких лежали Конституція і регламент.

- Не заздрю вам, - звертався один з нардепів-"слуг" до екс-"кварталівця" Юрія Корявченкова, - Ви "мажоритарник", а це ж так втомлює. Потрібно зустрічатися з людьми...

- Нічого. Назад дороги немає, будемо зустрічатися, - дещо приречено парирував новоспечений "слуга".

Вдень у Раду приїхав Володимир Зеленський для консультацій зі своєю фракцією. Основне питання для обговорення - майбутній склад Кабміну. На це обговорення Зеленський прийшов зі своєю командою: главою ОПУ Андрієм Богданом, заступниками Кирилом Тимошенком і Сергієм Шефіром. У такому складі вони й пробули в Раді майже до пізньої ночі. На зустрічі було обговорення кандидатур міністрів та настанови. "Він говорив, що всі ми тепер одна команда, а це так здорово - бути однією командою з президентом", - захоплено ділився з "Апострофом" один з депутатів-"слуг", котрий вперше потрапив до політики.

Вдень в Раду приїхав Володимир Зеленський для консультації зі своєю фракцією Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

"Вічний" Аваков

Найбільш дискусійним, як пізніше розповів один з нардепів, виявилося питання звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тут президент опинився в пастці: залишити в кріслі Авакова, означає самому ж зрадити свій принцип нових облич у владі. І тому ще до ранку четверга, питання Авакова вирішено не було. Однак під ранок проблема з міністром була вирішена, і його кандидатуру на фракції попросив підтримати особисто Зеленський "без обговорень". Авакову запропонували залишитися "тимчасовим міністром", до грудня, але, як сказав один із близьких до президента співрозмовників: "Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове".

Найбільше проти призначення Авакова, як розповіло джерело в "Слузі", виступав мажоритарник Дмитро Гурін, який переміг у 218 окрузі. А ось лобіювали інтереси Авакова депутати з його групи в складі фракції. За словами джерела, на Авакова у фракції орієнтуються близько 30 осіб. Лідери групи Авакова - близькі до нього Денис Монастирський та Владислав Криклій, який перейшов до Кабміну.

Пояснення, чому Авакова потрібно залишити, у всіх "слуг" були свої. Дехто казав, "що кращого кандидата просто не встигли знайти". А дехто, як нардеп від "Слуги народу" Ліза Богуцька, - що Авакова доведеться залишати, адже нібито є інформація, що Петро Порошенко в грудні готує переворот, і лише нинішній голова МВС здатний його відвернути.

Ну, а пізніше нардеп від "Слуги" Олександр Корнієнко в коментарі "Апострофу" підтвердив, що збереження посади Аваковим - умова президента. "У нас була розмова з президентом, і його аргументація, особисто для мене, була достатньою. Це аргументи, які пов'язані з необхідністю більш серйозного і тривалого переосмислення персоналій на цю посаду. І на сьогодні Арсен Борисович - це та персоналія, яка є прийнятною серед інших", - максимально обережно зазначив Корнієнко. У результаті було прийнято рішення голосувати за Кабмін "пакетом", включивши туди кандидатуру Авакова.

Це питання "перекочувало" на розгляд першої сесії. Перед нею депутати обмінювали свої тимчасові посвідчення на постійні, але й тут не обійшлося без скандалу. Мажоритарник Сергій Рудик навіть за допомогою поліції не зміг отримати свою "корочку", оскільки його опоненти по 198 округу подали до суду, щоб оскаржити його результат. Саме тому Апарат ВРУ не міг надати йому посвідчення. Тому Рудику не було дозволено навіть зайти в зал.

А зал, дощенту заповнений депутатами, тим часом готувався працювати до упору. "Ми готові працювати і до ранку. Ми бачимо, як люди чекають змін, ми не можемо їх підвести", - відповідаючи на питання "Апострофа", чому потрібно голосувати вночі, сказав один зі "слуг".

Перша частина голосувань вийшла дещо затягнутою, частина фракцій оголосила про те, що йде в опозицію до правлячої партії. Наприклад, це була "Європейська солідарність", яка повідомила, що кадрові питання не підтримає і періодично "тролила" колег по парламенту в тому, що ті не знають регламент. Самих же "слуг" це не надто хвилювало. Вони із зацікавленістю слухали те, що казав новоспечений спікер ВРУ Дмитро Разумков й активно аплодували. Причому, іноді навіть своїм опонентам із ЄС або Нестору Шуфричу з "Опозиційної платформи - За життя".

"Розпускати Раду не страшно"

Ближче до вечора розгорівся ще один скандал: фотокори зафільмували листування нардепа Михайла Радуцького, в якому той, використовуючи нецензурні слова, доводив, що новий міністр охорони здоров'я Зоряна Черненко - його людина. Як розповідають джерела "Апострофа", до ранку 29 серпня, обговорювалася інша кандидатура на посаду голови МОЗ: екс-губернатор Одеської області Максим Степанов. У четвер він спілкувався із Зеленським і майбутнім прем'єром Олексієм Гончаруком, але вже до ранку було вирішено, що новим міністром стане не Степанов, а Черненко.

Фото: censor.net.ua

Шумно обговорювали й питання формування інших міністерств. Дискусії, наприклад, викликало те, що президентська команда вирішила ліквідувати й об'єднати частину міністерств: міністерство агрополітики віддати під міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке очолив почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. "Милованов сам зараз розуміє, що він в агросфері нічого не розуміє. Він телефонує та просить порадити йому, що робити", - коментував один із народних депутатів, знайомих із ситуацією.

Крім того, було вирішено об'єднати Міністерство ветеранів і Міністерство тимчасово окупованих територій, а також створити нове Міністерство культури, молоді та спорту, й віддати його близькому до екс-гендиректора "1+1" Олександра Ткаченка керівнику групи Starlight Media Володимиру Бородянському.

"Ми не розуміємо такі кроки з однієї причині: нам не пояснили, для чого. А зараз суспільство ставлять перед фактом, що нам не потрібно Міністерство агрополітики, при тому, що всі, включаючи президента Зеленського, періодично згадують, які у нас перспективи в цьому секторі, не пояснюючи в чому сенс таких скорочень", - коментував "Апострофу" нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин.

Перед одним з голосувань у зал зайшов президент Володимир Зеленський і знову став давати настанови депутатам. "Менше смс, будь ласка, і більше законів", - говорив президент, явно натякаючи, що він в курсі телефонних скандалів. "У вас є всі шанси потрапити в підручники, або ви ввійдете в історію, як парламент, який пропрацював менше за всіх - рік. Повірте, я вже знаю, що розпускати Раду не страшно", - заявляв Зеленський.

Ще один казус стався з призначенням міністра оборони. До засідання було відомо, що на цю посаду президент буде лобіювати екс-керівника офісу реформ при військовому відомстві Андрія Загороднюка. Але коли справа дійшла до розгляду його кандидатури, Загороднюка просто не було в залі. Спікер Дмитро Разумков кілька разів розгублено переглянувся з президентом і прем'єром Олексієм Гончаруком та ще кілька разів покликав кандидата, але марно. "Як Снігуроньку давайте покличемо", - жартували журналісти. У підсумку довелося оголошувати перерву та шукати.

Після перерви міністр знайшовся і був проголосований, як і міністр закордонних справ Вадим Пристайко. У підсумку, Кабмін Гончарука зараз виглядає так: Дмитро Кулеба - віце-прем'єр з питань євро- та євроатлантичної інтеграції; Михайло Федоров - віце-прем'єр з питань цифрової трансформації; Дмитро Дубілет - міністр Кабміну; Тимофій Милованов - економіка, торгівля, сільське господарство; Денис Малюська - Мін'юст; Оксана Маркарова - Мінфін; Олексій Оржель - енергетика та екологія; Владислав Криклій - транспорт; Олена Бабак - розвиток громад та територій; Анна Новосад - освіта; Зоряна Скалецька - МОЗ; Володимир Бородянський - молодь, культура і спорт; Юлія Соколовська - соцполітика; Арсен Аваков - МВС; Оксана Коляда - ветерани і тимчасово окуповані території. Пізніше нові члени Кабміну вирушили на нічне неофіційне засідання уряду.

Також були підтримані кандидатури нового глави СБУ Івана Баканова та нового генпрокурора Руслана Рябошапки. Юрій Луценко в той же день написав заяву про звільнення і сказав, що тепер займатиметься здоров'ям, книгами та спортом.

"А за що ми голосували?"

Після такого ударного голосування, можна було переходити до вишеньки на торті - скасування недоторканності. Депутати вирішили проголосувати за законопроект №7203, внесений ще Петром Порошенком. Однак на етапі розгляду виникла низка питань, частина опонентів "Слуги" апелювали до того, що до законопроекту були зауваження Конституційного суду, а якщо є зауваження, то закон має бути доопрацьований. Також говорили про те, що рішення Конституційного суду не відповідає Конституції, а це неможливо. Але депутатів це, схоже не сильно цікавило. Після тривалої перепалки нових-старих депутатів щодо порушення регламенту та криків Зеленського, який став обурюватися, що "старички" невдоволено кричать, парламентарії таки прийняли в першому читанні цей законопроект. Далі - рішення Конституційного суду і 300 голосів на новій сесії парламенту. Після питання щодо недоторканності, депутати стали штампувати голосування одне за одним.

Більше 60 законодавчих ініціатив проголосували, щоб направити на розгляд до комітетів. Але як запевняли всі ті ж "старички", робили це не за регламентом. Фото: Апостроф

Голосували за скорочення термінів розгляду. Більш як 60 законодавчих ініціатив були направлені на розгляд до комітетів. Але, як запевняли всі ті ж "старички", робили це не за регламентом. "Вони зайшли спочатку в одну процедуру, потім в іншу, вийшли, зайшли в нову. Так не можна. Вони не розуміють, що так всі рішення можуть бути потім визнані незаконними. Вони голосують за не існуючими процедурами. Багато хто з них навіть регламент вперше побачив два тижні тому", - жалівся "Апострофу" один із нардепів.

Але на відміну від опонентів, "слуг" все влаштовувало, правда, періодично можна було почути, як в сесійній залі звучало питання: "А за що ми проголосували?". "Але це не біда, потім розберуться. Адже у них тепер вся повнота влади і вся відповідальність. Так що скоро вони самі все зрозуміють і побачать, які наслідки будуть у багатьох їхніх необачних рішень", - із сумом сказав "Апострофу" на прощання один із позафракційних депутатів.

Ближче до 3 години ночі Дмитро Разумков закрив засідання. Втомлені та сонні депутати розбрелися по таксі. Тільки біля входу залишився лежати забутий кимось із новообраних "слуг" регламент ВРУ. Про цей регламент, мабуть, у новому скликанні тепер будуть згадувати не часто.

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному

Концтабір на окупованих територіях, що означатимуть для України вибори Путіна

Путін фальсифікував результати виборів 2024 року, щоб показати підтримку, зокрема й на окупованих територіях України