У неділю, 22 грудня, в Україні відзначається День робітників дипломатичної служби. Окрім суто політичних питань, МЗС веде різні поточні напрямки роботи, які не залежать від тих чи інших уподобань владної верхівки: консульські та іміджеві питання за кордоном, організація виборів, тощо. Суто внутрішніх питань у "дипломатичного війська" також більш ніж достатньо. Державний секретар МЗС України АНДРІЙ ЗАЯЦЬ, з нагоди Дня дипломатичної служби, розповів "Апострофу" про внутрішню кухню Міністерства закордонних справ.
"Політичних призначень послів немає, але вони можуть з`явитися"
- В цьому році у нас в країні змінився президент, міністр закордонних справ та відповідальний за зовнішню політику в Офісі президента. Як така зміна позначилася на функціоналі міністерства?
- Взаємодія позитивна, робоча. Як з Офісом президента, так і з профільним комітетом Верховної Ради, бо з ними ми взаємодіємо найбільше. Тому нормальна робоча ситуація.
- З самого початку роботи Вадима Пристайка на посаді міністра закордонних справ, відбувся перерозподіл функціональних обов'язків: до МЗС повернули можливість призначати радників-посланників. Чи виправдав себе такий крок?
- Справді, з 2008 року діяв указ президента №508, який передбачав процедуру призначення заступників міністрів, радників-посланників, радників, керівників всіх структурних підрозділів за попереднім погодженням з президентом України. Вся дипслужба – це більше 2 тисяч посад (640 тут в Києві та, приблизно, 1400 за кордоном). Зрозуміло, що неможливо забезпечити нормальну планову роботу щодо заміщення посад, добору кандидатур, коли сотні людей щороку підлягають погодженню з головою держави.
Тому повертаючись до вашого першого питання щодо взаємодії - ось яскравий приклад. Міністром закордонних справ був внесений на розгляд президента відповідний проект указу і він був підтриманий.
Зараз погодженню з президентом України перед призначенням підлягають кандидатури заступників міністра закордонних справ (що є цілком природнім) та генеральних консулів, які в більшості випадків є напівполітичними призначеннями.
- Чи правильно я розумію, що був певний кадровий вакуум в призначеннях на ці посади?
- Проблеми були, я можу про це відверто говорити. Вони були пов'язані з тим, що десятки кандидатур, які вносилися міністром закордонних справ на розгляд голови держави, протягом місяців, півроку чи 9 місяців залишалися без розгляду президентом. На якому етапі вони затримувалися - мені складно судити. Але це не дозволяло змінювати наших працівників за кордоном вчасно.
- Зараз ситуація змінилася?
- Так, змінилася. Старші дипломатичні посадові особи - це радники-посланники та радники посольств - вони погоджуються перед призначенням з міністром. Якщо міністр схвалює рекомендацію конкурсної комісії, то такі колеги починають оформлення і можуть завчасно, за півроку, за 9 місяців, спланувати свій від'їзд.
Нещодавній указ президента Володимира Зеленського також дозволив нам вирішити питання керівників структурних підрозділів. В міністерстві відбувається багато конкурсів і тут виникає колізія: переможець конкурсу, відповідно до закону, має бути тут же призначеним. Але відповідно до того указу він має бути ще погоджений з президентом України. І що ж робити, якщо такого погодження немає тривалий час? Людина йде до суду і без проблем його виграє. А ми отримуємо проблеми. Зараз це питання повністю вирішене.
Володимир Зеленський
- Ще одним кроком нового міністра була підготовка указу президента про звільнення послів у низці країн. Але указом президента від 19 грудня вже призначено ряд послів замість звільнених. Яка тут ситуація?
- Ситуація позитивна. Буквально до кінця цього тижня (інтерв'ю відбулося 18 грудня, - "Апостроф") голова держави матиме змогу видати цілу низку указів щодо призначення послів України в іноземних державах. В тому числі й на ті посади, які тривалий час залишалися вакантними.
- Ці призначення приурочені до Дня дипломатії?
- Ні. Але з огляду на технологію процесу, яка є досить тривалою, і те, що процес був розпочатий у вересні і лише протягом останніх кількох тижнів ми почали отримувати агремани на призначення низки послів, то, відповідно виникла цілком логічна ідея - в першому сеті указів має бути призначений посол України до нашого найважливішого іноземного партнера - в США. Ним став Володимир Єльченко. А йому на заміну в ООН був призначений досвідчений дипломат Сергій Кислиця.
- Серед цих нових послів - всі кадрові дипломати МЗС? Чи ще будуть політичні призначення?
- Серед кандидатур, які готові до подання щодо прийняття остаточного рішення президентом України, всі без виключення є кадровими дипломатами. Політичних призначень немає, але вони можуть з’явитись в подальшому, тому що це належить до конституційних повноважень президента України.
"Структура міністерства дещо зміниться"
- Співробітники МЗС розповідають про заплановану реорганізацію МЗС. Розкажіть деталі.
- Структура міністерства дещо зміниться. Кабміном 11 грудня прийнято постанову, яка врегульовує питання структури апарату міністерства і 17 грудня вона була опублікована на урядовому порталі. Вона передбачає, що в усіх міністерствах мають бути створені директорати.
- Додатково? Чи в межах існуючої чисельності?
- В межах тієї чисельності працівників, яка встановлена станом на сьогодні. Отже ні про яке збільшення штату міністерства зараз не йдеться. Буде дещо змінена структура. Але остаточне слово - за міністром.
Зазначу, що бачення керівництва уряду полягає в тому, щоби під кожну ціль програми діяльності уряду був створений відповідний директорат. В нашому випадку існує специфіка, бо ми не є галузевим міністерством. І коли тільки формувалася програма діяльності уряду на початку вересня, то нами було запропоновано 7 сфер політики, які охоплюють весь спектр нашої діяльності. Бачення Кабінету міністрів полягало в тому, що всі такі цілі мають бути дуже чіткими, з певними етапами для їхнього досягнення. А зовнішня політика не в усіх випадках може бути так технократично розкладена. Наприклад, яким чином оцінити захист територіальної цілісності та суверенітету України? Вони або захищені, або ні, на 0,7% чи на 120% це неможливо оцінити.
Андрій Заяць та Вадим Пристайко
Тому коли формувалася остаточна редакція програми діяльності уряду, було схвалено рішення про те, що там буде зафіксовано три наші галузі політики з семи: їх можна виміряти, зафіксувати прогрес, визначити індикатори досягнення поставлених цілей.
- Які це напрямки?
- Два із них стосуються консульської сфери діяльності.
Ціль 16.1: українці задоволені тим, як держава захищає їх за кордоном. Сюди ми включили цифровізацію консульських послуг, скорочення терміну очікування консульських послуг громадянами України за кордоном. Все, що можна виміряти.
Ціль 16.2: українці вільно подорожують світом, без віз. Це те, над чим ми працюємо останні роки дуже активно, збільшуючи кількість безвізових країн або спрощуючи порядок отримання віз.
І третя ціль - 16.3: український бізнес, культура та спорт отримують гідну підтримку за кордоном. Вона включає весь публічний вимір нашої діяльності: публічну дипломатію, просування України за кордоном, інформаційні кампанії, спрямовані на створення прихильної громадської думки щодо України, поширення інформації щодо російської агресії проти України, тощо.
- Як інституційно зміниться МЗС?
- Буде створено Директорат стратегічного планування. Це саме той директорат, який існуватиме не тільки в МЗС, а й в усіх міністерствах. Це "мозковий" центр, який працюватиме над узгодженістю діяльності всього міністерства, над виконанням державної політики. В рамках МЗС ним стане змінений сьогоднішній політичний департамент.
Друга пропозиція - це Директорат публічної дипломатії, який охопить всю публічну комунікацію за кордоном, з громадськістю, з стейкхолдерами за кордоном, культурну дипломатію, іміджеві заходи, тощо.
Що стосується двох консульських цілей, то поки що це лише пропозиція, яка полягає в тому, щоб нинішній Департамент консульської служби реалізовував та забезпечував досягнення цілей, визначених Директоратом стратегічного планування.
- А що буде з Департаментами МЗС?
- Департаменти залишаються. Це передбачено Концепцією реформування державного управління, яка затверджена Кабміном. В структурі апарату МЗС залишаються структурні підрозділи, Департаменти та Управління, які працюватимуть в нинішньому форматі.
Структура міністерства за останні роки довела свою збалансованість та логічність. Ми порівнювали її з іншими країнами - і насправді наша структура мало чим відрізняється від, скажімо, усередненої структури МЗС країн ЄС. За виключенням того, що в деяких з них - у Франції, в Угорщині, в Канаді - функція зовнішньоекономічної діяльності та її супроводження є частиною МЗС.
"МЗС є лідером за кількістю кадрових конкурсів"
- Залучення нових людей до МЗС відбувається зараз все більше через конкурси. Яким є співвідношення нових кадрів, залучених через конкурс, та через інші механізми? Наскільки воно змінилося за останній рік? І які тенденції?
- Протягом двох останніх років МЗС є лідером серед міністерств за кількістю кадрових конкурсів. Це пов'язано з тим, що крім апарату міністерства в Києві, ми проводимо конкурси також до наших посольств та генеральних консульств за кордоном.
За 2018 рік ми провели 165 конкурсів. Із них 100 конкурсів відбулись успішно, з визначенням переможця.
В 2019 році уже проведено 147 конкурсів, в яких визначено 102 переможці. Отже ефективність проведення конкурсів у 2018 році становила 60%, в 2019 році - вже 70%. Про що це свідчить? Про те, що все менше стає тих кандидати, які заздалегідь не відповідають критеріям: не знають двох іноземних мов, не уявляють чітко, що це за посада та який її функціонал. Тому кількість конкурсів велика.
Якщо говорити про гендерний паритет, то з цьогорічних 102 переможців - 60 чоловіків і 42 жінки. Це, я вважаю, достатньо збалансований кадровий склад. І все відбувається без штучного регулювання цього процесу, абсолютно природним шляхом. Показники, якими я дуже задоволений.
- Ротація закордонного дипломатичного апарату. Чи є нарікання щодо цієї процедури?
- Нарікання є завжди, бо нарікання є всюди там, де є люди. І особливо – коли багато людей. Але маю зазначити, що нам вдалося вибудувати вже не тільки на папері, а і в реальному житті чітку систему ротації. Тепер, мінімум за 9 місяців, працівник знає місяць і навіть дату свого від’їзду з закордонної установи: він може його спланувати, може спланувати навчання дітей в школі, може спланувати професійну діяльність свого чоловіка чи дружини. І, за виключенням рідкісних форс-мажорів (які трапляються в будь-якій великій системі) все відбувається в плановому передбачуваному порядку.
Цього року (хочу, щоб читачі зрозуміли масштаб цієї діяльності) у нас за кордоном підлягають заміні 345 працівників. І це без врахування військових аташатів, без чергових комендантів-прикордонників. Тобто треба спланувати майбутнє 345 родин із житлом, із квитками, із передачею справ, з підбором професійно підготовленого наступника. Це величезна робота.
- Щодо кадрів: недавно один із скандальних співробітників - консул Марущинець (звільнений за публікацію антисемітських повідомлень у соцмережах) виграв справу в МЗС – суд постановив відновити його на роботі та виплатити компенсацію. МЗС, як було видно з офіційного коментаря, хоч і виконало рішення суду, але остаточно з цим не змирилось.
- Ми не можемо не виконати рішення суду: зобов'язані його працевлаштувати, виплатити йому компенсацію, бо так постановив суд апеляційної інстанції. Але ми продовжуємо бути впевненими, що наша позиція, яка була підставою для звільнення скандального дипломата, була правовою. Тому ми подали касаційну скаргу до Верховного суду. Зрозуміло, що розгляд цієї справи потребуватиме часу. Але впевнений, що у 2020 році буде встановлена істина і справедливість візьме верх. Тому що все має межу.
Скажу відверто, що на суд апеляційної інстанції пан Марущинець приходив з великою кількістю своїх прихильників, які вели себе не так, як лічить в суді. Вони чинили психологічний тиск на всіх учасників процесу.
- А які ще судові справи МЗС веде?
- Їх десятки. Здебільшого - це трудові спори. Інша частина судових справ стосується оскарження іноземцями невидачі їм українських віз. Як правило, такі візи не були видані з огляду на заперечення з боку СБУ. А ми вже відстоюємо цю позицію.
"Працівники закордонних установ зможуть ввозити вживані авто без сплати мита"
- Яким є фінансове забезпечення МЗС?
- В державному бюджеті на 2020 рік враховано наші пріоритетні потреби майже в повному обсязі. На відміну від деяких інших колег ми подавали справді реальні запити, не користуючись правилом, що треба просити 100 млрд – і тоді може дадуть 5. Ми реалісти і відповідально ставимося до витрачання бюджетних коштів.
Олексій Гончарук під час обговорення проекту бюджету уряду на 2020 рік
В наступному році державним бюджетом передбачено на всі наші потреби 4 млрд 700 млн гривень. Це включає 3,5 млрд гривень на утримання закордонних установ - основна стаття наших видатків: утримання персоналу, сплата всіх видатків, пов'язаних з захистом громадян України, військовополонених та політичних в'язнів; видатки, пов'язані з міжнародними судами, які тривають і в Гаазі та в інших юрисдикціях. Внески до міжнародних організацій; прийом іноземних делегацій; утримання апарату, іміджеві заходи за кордоном, цифровізація консульських послуг і виготовлення паспортів для тих громадян України, які їх оформлюють за кордоном; функціонування Дипломатичної академії.
Саме з цього і складається наш бюджет. Тому коштів достатньо для того, аби реалізувати ті цілі, які ми перед собою поставили.
- Чи планується розширення дипломатичної присутності?
- Наступного року маємо намір відкрити 3 нові установи. Це Посольство в Албанії, генеральне консульство в Марселі (консульські послуги у Франції надаються тільки в Парижі) і генеральне консульство України в Г’юстоні (США). Вже отримано погодження президента України, чекаємо згоди контрагентів. Сподіваюся, що в третьому кварталі 2020 року ці установи почнуть працювати.
Другий пріоритет - це збільшення кількості консульских посадових осіб в найбільш завантажених установах. Зараз ведеться робота над штатними розписами на 2020 рік. Відчутно збільшуємо кількість консулів в Польщі, в Ізраїлі та інших державах, де бачимо найбільше навантаження.
А навантаження по кожній установі ми бачимо практично в онлайн-режимі завдяки "електронному консулу". І вже ніяких приписок ніхто зробити не може.
- Довгий час ви працювали над запровадженням, спочатку в якості експерименту, самостійної практики оплати за квартиру кожним дипломатом. Наскільки цей експеримент вже поширений на посольства чи він виправдовує себе?
- Пілотний проект був запроваджений ще восени 2015 року і мав на меті підняття рівня відповідальності кожного працівника за використання бюджетних коштів. Зараз період пілотного проекту закінчується.
Ми щорічно подавали звіти до Кабінету міністрів про плюси та мінуси експерименту. Зроблені відповідні висновки, щоб врегулювати ті прогалини, які об'єктивно виникали в такому масштабному процесі. Сподіваюся, до кінця 2019 року ми внесемо на розгляд уряду вже не пілотний проект, а запровадимо на постійній основі оплату житла, перевезення багажу та інших видатків на всі посольства без винятку. Зараз відповідний проект постанови Кабміну вже на завершальній стадії міжвідомчого погодження. В січні Кабмін зможе прийняти відповідну постанову. А наприкінці січня, максимум на початку лютого. цей механізм вже почне діяти.
- Як тоді покращиться забезпечення дипломатів?
- Ми ініціювали зміни до Митного кодексу, які б дозволили тим працівникам закордонних установ, які повертаються після багаторічної роботи до України, ввозити вживані автомобілі без сплати мита.
Це питання сприймається, скажу відверто, не всіма однозначно. Ми вивчили міжнародний досвід і встановили, що така система використовується в багатьох країнах: Бельгії, Канаді, Литві, Польщі і інших, список дуже-дуже довгий.
Чому потрібні ці пільги? Тому що насправді недоотримання доходів держбюджету від сплати митного збору в рази перекривається видатками держбюджету на утримання службового автопарку за кордоном.
Оптимізуючи видатки на утримання дипустанов, ми щороку скорочуємо кількість службового автотранспорту: якщо в 2014 році в усіх закордонних установах було 739 службових автомобілів, то в 2019 – тільки 435. Це приблизно мінус 40%. Утримання службового автопарку – придбання, страхування, ремонт, можуть собі дозволити тільки дуже багаті держави.
Утримувати власний автопарк за кордоном можуть лише дуже багаті держави
Тому наша концепція полягає в тому, щоб в посольстві були один-три службові автомобілі, в залежності від його величини. А всі працівники посольства повинні мати можливість придбати на місці або привезти з України свій автомобіль і ним користуватися. А по завершенню відрядження куплений, умовно в Аргентині, автомобіль завезти в Україну на пільгових умовах.
Розуміючи та почувши застереження громадськості щодо можливих ризиків ми визначили декілька запобіжників, які повинні знівелювати будь-який ризик зловживань цим механізмом. По-перше, можуть ввозитися лише легкові автомобілі. По-друге, автомобіль має бути придбаний мінімум за 1,5 року до повернення в Україну.
І третє, вартість цього автомобіля не може перевищувати 30% зароблених за кордоном коштів.
В цьому випадку ризики усунуті і ми можемо більш ефективно використовувати фінансовий ресурс, який нам дає держава. Сподіваюсь, що в 2020 році рішення буде прийнято.
"Повністю в смартфоні МЗС бути не може"
- Яка ситуація щодо переведення внутрішнього документообігу в цифровий формат. "Міністерство в смартфоні" буде?
- Ситуація позитивна. Якщо брати консульський аспект діяльності, то "міністерство в смартфоні" вже є.
Але повністю в смартфоні МЗС бути не може. Тому що завжди є чутлива інформація, яка не те що в смартфоні, а навіть в звичайному комп'ютері не обробляється.
Але при цьому хотів би нагадати, що МЗС було першим міністерством, яке ще наприкінці 1990-х років перейшло на безпаперовий документообіг між міністерством та своїми закордонними установами. Це в ті часи взагалі було дуже прогресивним та революційним. Зараз у нас практично відсутній паперовий документообіг між міністерством і нашими закордонними установами.
В самому міністерстві налагоджено ефективну систему електронного документообігу. Між міністерствами працює електронна взаємодія.
В МЗС працює повністю електронний документообіг
Але щоб в масштабах держави це запрацювало, необхідно прийняття уніфікованого технологічного підходу: не може Закарпатська обласна державна адміністрація працювати з одним програмним забезпеченням, а МВС - з іншим. І таких програмних забезпечень нині використовується декілька - що технологічно ускладнює процес переведення всієї держави в смартфон.
Я знаю, що зараз в Мінцифри ведеться робота над виробленням єдиних технологічних вимог до цього програмного продукту. Сподіваюся, що таке саме рішення буде прийнято і щодо системи бухобліку та системи кадрового забезпечення – бо зараз хто чим вміє, той тим і користується.
"Загрози скасування безвізу для України ми не бачимо"
- Ще один напрямок вашої роботи - це розширення кола країн з безвізовим режимом відвідування українцями. Чого вдалося досягнути за цей рік і що планується в наступному?
- Це справді один з пріоритетів нашої діяльності. За 11 місяців цього року було укладено 9 міжнародних договорів щодо безвізового режиму поїздок з різними державами. Набули чинності 5 міжнародних договорів. Найближчим часом ми готуємо укладення угоди про безвізові поїздки з Гренадою.
Наступного року сподіваємося, що вдасться досягти домовленості про безвізовий режим поїздок громадян України до заморських територій та департаментів Франції - оскільки зараз є безвізовий режим тільки в континентальну частину цієї країни.
Активно працюємо з Мексикою, на яку є значний попит з боку громадян України.
І продовжуємо переговори з КНР щодо запровадження 10-річних віз. А 10-річна віза - це майже безвіз. Хоча й зараз в Китаї є декілька територій, де протягом визначеного часу (кілька діб) громадяни України можуть перебувати безвізово - як правило, це пріоритетні зони туристичного розвитку або транзитні великі аеропорти.
- А як щодо безвізового режиму України з ЄС: чи є, відповідно до моніторингу європейської сторони, якісь претензії до України?
- Моніторинг, як ви абсолютно вірно зазначаєте, здійснюється постійно відповідними робочими групами. І останній звіт, який є в нашому розпорядженні – позитивний. Є певні рекомендації для української сторони, які стосуються не МЗС, а інших органів державної влади. Ми про них знаємо і над їх вирішенням працюємо.
Тому я хотів би застерегти від панічних настроїв, які час від часу виринають з надр інтернету про те, що "все пропало" і "ЄС скасує безвіз". Такої загрози ми не бачимо.
- Недавно було прийнято рішення щодо скасування режиму поїздок в Росію по внутрішніх паспортах. Чому саме зараз?
- Це рішення було готове ще на початку 2019 року. На жаль, тоді всі були сконцентровані спочатку на президентських, а потім і на парламентських виборах. І тодішній склад Кабміну вирішив не розглядати це питання: бо побоювався неоднозначного сприйняття певною частиною українського суспільства, яке могло негативно вплинути на електоральній підтримці.
Як свідчать результати виборів, на електоральну підтримку вплинули зовсім інші фактори. Але ми таким чином згаяли дуже багато часу. І я не берусь судити, якої шкоди було завдано інтересам національної безпеки; скільки українських дітей було вивезено без чіткої ідентифікацїі до Росії; скільки неплатників аліментів виїхали до Росії за внутрішніми паспортами, а звідти вже, з українським паспортом - хоч до Парижу, хоч до Копенгагену, обходячи таким чином встановлені законом обмеження.
Як тільки урядова постанова набуде чинності з 1 березня 2020 року - всі, хто не має закордонного паспорта, в спокійному режимі матимуть можливість його виготовити. Тоді питання буде закрито.
- А як щодо видачі українських віз іноземцям?
- Електронна віза цього року буде святкувати своє повноцінне, вже цілий рік, функціонування. З січня цього року було значно розширено як коло держав, яким можуть видаватися українські візи в електронному вигляді, так і перелік підстав для її видачі: раніше це були тільки туристичні та бізнес візи, зараз - практично всі типи поїздок (крім міграційних) можуть видаватися в електронному вигляді.
За 11 місяців цього року в електронному вигляді було видано 32,5 тис віз. Це дуже багато. Загалом до кінця 2019 року іноземцям буде видано приблизно 130 тис електронних та класичних віз. Надходження до державного бюджету за їх видачу складуть близько 13 млн доларів.
Туристи з США фотографуються в Прип'яті
Тому коли ми говоримо про скасування безвізового режиму, про запровадження взаємного безвізового режиму, то детально аналізуємо в тому числі фінансові наслідки для державного бюджету: прямі втрати та непрямі надходження (адже всі ці іноземці тією чи іншою мірою витрачають кошти під час свого перебування в Україні).
"Голос одного виборця в закордонному окрузі обійшовся в 300 грн"
- Межі консульських округів за кордоном часто охоплюють величезні території. Але не всім зручно добиратись з віддалених куточків до наших посольств-консульств.
- Наступного року у нас буде великий інноваційний проект в консульській галузі - консульський облік в електронному вигляді. До кінця місяця буде внесено відповідний проект постанови на розгляд Кабміна. В січні, сподіваюсь, вона буде ухвалена. Далі нам знадобиться десь півроку, аби виготовити всі необхідні програмні продукти. І громадянам України не буде потреби їздити до посольства чи консульства, щоб стати чи знятися з консульського обліку.
- Особливо перед виборами…
- Так, особливо перед виборами. Це важливо також з метою синхронізації з держреєстром виборців. Також консульський облік потрібен тим, хто (особливо в країнах ЄС) не дуже далеко живе, має свої автомобілі, у відпустку чи на вихідні виїжджає до України. Сподіваюсь, що вже влітку 2020 року всі ці сотні тисяч громадян України будуть позбавлені необхідності персонально відвідувати консульські установи.
- Минулі вибори показали серйозну проблему під час голосування українців за кордоном: багато хто не зміг проголосувати через віддаленість від посольств чи консульських установ, де проходило голосування. Активісти діаспори просувають ініціативу, щоб голосування за кордоном відбувалось дистанційно. Наскільки це можливо?
- Ми вважаємо, що в закордонному виборчому окрузі основним, а можливо і єдиним видом голосування має бути дистанційне голосування.
Тут є два аспекти, які надзвичайно складно забезпечити. Але можливо. Перший - це чітка та безпомилкова електронна ідентифікація того, хто голосує. Щоб ця особа не проголосувала два-три або більше разів.
Другий - одночасна необхідність збереження таємниці голосування. Технічно це непросто, але можливо.
Заклики, які ми чули в січні-лютому з боку окремих народних депутатів, що треба (умовно - в Польщі) відкрити десятки виборчих дільниць, нічим, на жаль, не підкріплені. В тому числі, будь-якою логістичною можливістю. Не забуваймо, що це територія іноземної держави, де діють закони іноземної держави. І єдиною територією, де діють закони України – є приміщення посольств і консульських установ. Все.
Логістика надзвичайно складна, процес надзвичайно дорогий. Голосування одного виборця в закордонному окрузі обійшлося державі на парламентських виборах в 300 гривень. Держава витрачає великі кошти, аби відвезти, умовно 100 бюлетенів в Сантьяго де Чилі і через тиждень їх повернути. А перед цим туди треба завезти печатки, тощо.
Тому єдиний вихід - це електронне голосування. Зараз нами ініційовано відповідну роботу, яка ведеться під егідою Мінюсту та Мінцифри з Центральної виборчою комісією, щоб наступні вибори відбулися вже в новому форматі.
- А якщо наступні вибори будуть достроковими?
- Тоді не встигнемо. Для запровадження цієї схеми потрібно не менше двох років - щоб технічно все відпрацювати і уникнути будь-яких ризиків зловживань цим механізмом. Будемо сподіватися, що нинішнє скликання ВР згадає про вибори не за 3 місяці до їх проведення, як це сталося з попереднім скликанням ВР, а заздалегідь.
