Верховна Рада планує змінити закон про протимінну діяльності в Україні. На думку ініціаторів, це дозволить оптимізувати систему протимінної діяльності та впорядкувати чинне законодавство. Пропоновані зміни схвалені Міністерством оборони, але викликають заперечення з боку Міністерства внутрішніх справ. "Апостроф" розбирався, як зміни закладають міну між армією та правоохоронцями в боротьбі за бюджетні потоки.
А МВС проти
Законопроект про внесення змін до чинного закону щодо протимінної діяльності був зареєстрований в парламенті ще в грудні 2019 року. Він розроблений групою народних депутатів від фракції "Слуга народу" та Михайлом Забродським ( "Європейська солідарність"). Законопроект пропонує створити Національний орган з протимінної діяльності, до якого увійдуть два центри - Міноборони та МВС. Він покликаний замінити Центр протимінних операцій, який ліквідується. Національний орган з протимінної діяльності буде колегіальним органом, який створюється Кабінетом міністрів. Функції щодо його координації поки що ляжуть на Міноборони, але після відновлення територіальної цілісності України, вони будуть передані МВС.
Документ об'єднує поняття "розмінування" (зараз ним займається Міноборони) та "гуманітарне розмінування" (ця функція наразі покладена на ДСНС). Автори документа пропонують дозволити розмінування території України міжнародним організаціям, операторам протимінної діяльності, в тому числі зареєстрованим в офшорних зонах. Зараз це заборонено законом. Контроль якості розмінування територій здійснюється акредитованим органом інспекції на безоплатній основі. Норма про демократичний контроль над процесом розмінування виключається.
У середині лютого 2020 року профільний парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував прийняти законопроект за основу. За висновками комітету, проти його прийняття виступили представники МВС. Варто відзначити, що в робочу групу по підготовці документа були запрошені представники Міноборони, МВС і Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Остання, нагадаємо, входить в структуру МВС.
4 червня законопроект був включений до порядку денного сесії. Член профільного комітету, один з авторів законопроекту, народний депутат Ірина Верещук ( "Слуга народу") нагадала, що за чинним законодавством, гуманітарним розмінуванням може займатися тільки ДСНС, а не Міноборони. А це не дозволяє створити Національний орган з протимінної діяльності. Можливо, питання поділу повноважень між МВС і Міноборони і стало причиною протесту.
"МВС ніяк не аргументує свою позицію, на комітеті їх представник заявив, що вони проти. Наш законопроект пройшов всі експертизи, його норми узгоджені з нашими міжнародними партнерами. Думаю, що наступного пленарного тижня ми зможемо розглянути його в сесійній залі", - сказала "Апострофу" Верещук. На її думку, в сесійній залі буде достатньо голосів для його підтримки.
Чинний закон щодо протимінної діяльності був прийнятий Верховною Радою VIII скликання. Він передбачає створення Національного органу з питань протимінної діяльності, Комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їхньої відповідності вимогам акредитації; Центру протимінних операцій, Інспекції з контролю якості протимінної діяльності. Головною вимогою міжнародних партнерів-донорів під час прийняття закону, було створення Національного центру розмінування, який займатиметься питаннями гуманітарного розмінування. Однак на сьогоднішній день жоден з цих органів так і не був створений. Основною причиною є відсутність коштів у державному бюджеті.
Роботи вистачить усім
Як повідомили "Апострофу" в Міноборони, за попередніми оцінками, тільки на підконтрольній Україні території площа, яка забруднена мінами та вибухонебезпечними предметами, становить близько 7 тис. кв. км. Ще близько 14 тис. кв. км знаходяться на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим. Для виконання робіт з розмінування залучаються підрозділи ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту та ДСНС. Станом на травень 2020 року, знищено понад 460 тис. вибухонебезпечних предметів, перевірено понад 35500 га території, 1900 км доріг, 938 км залізничних колій.
У 2016 році до виконання плану з розмінування (тобто до завдань, покладених на Міноборони) були залучені неурядові організації - The Halo Trust, Danish Demining Group, Swiss Foundation for Mine Action (FSD), а також українські неурядові структури Демайнінг Солюшн і Демайнінг Тім фром Юкрейн. Вони працюють за кошти міжнародних донорів. Від зазначених організацій працює 41 група з розмінування чисельністю більше 500 осіб. З початку своєї роботи вони ідентифікували 250 ділянок площею понад 2000 га, було очищено близько 500 га та виявлено більше 1500 вибухонебезпечних предметів.
Фінансування заходів з розмінування проводиться за рахунок державного бюджету. За оцінками Міноборони, вартість розмінування одного квадратного метра коливається від 40 до 70 гривень. Вона залежить від ряду факторів. Серед них: ступінь забруднення, тип мін та вибухонебезпечних предметів, тип ґрунту, характер рослинності, погодні умови, тощо.
Виходячи з цифр оборонного відомства, за мінімальними підрахунками, розмінування тільки підконтрольних територій коштуватиме від 280 до 490 млрд гривень. Очевидно, що такий обсяг роботи та фінансування може стати каменем спотикання для представників багатьох силових структур. Ще в 2019 році посли країн-донорів, розуміючи українську корупційну традицію, наполягли на прийнятті змін до закону щодо протимінної діяльності, аби дозволити пряме донорське фінансування діяльності операторів протимінної діяльності. До цього гроші планували зараховувати до спецфонду державного бюджету. Хоча формальним приводом назвали неможливість фінансування українського бюджету з рахунків своїх національних урядів.
На думку експертів, опитаних "Апострофом", профільним відомством, яке повинно займатися розмінуванням на Донбасі, має стати Міноборони. При цьому підрозділи Національної гвардії та ДСНС мають залучатися як допоміжні.
"Протести з боку МВС зрозумілі - це банальний розподіл бюджету, який піде на розмінування. І тут ми говоримо не тільки про держбюджет. Рано чи пізно, до нас зайдуть гроші від ООН та ЄС, а це мільйони доларів. У МВС хочуть займатися розмінуванням територій Донбасу силами ДСНС, але у них немає науково-матеріальної бази і досвіду роботи на території де велися бойові дії", - розповідає виданню військовий експерт Олег Жданов.
На думку Жданова, навіть після взяття під контроль тимчасово окупованих територій, МВС не зможе займатися їх розмінуванням. "Сторона, яка відступає, завжди мінує позиції, робить пастки, як ми це бачимо в Лівії, Афганістані. Їх виявлення та ліквідація входить до завдань саперно-інженерних підрозділів Збройних сил. Можна залучати Національну гвардію, як підрозділ МВС, для забезпечення безпеки цивільного населення" , - говорить експерт.
Проблема забруднення Донбасу мінами та вибухонебезпечними предметами полягає в тому, що на цій території немає карт мінування. Крім того, під час фази активних бойових дії РФ використовувала боєприпаси, термін придатності яких закінчувався. Не кажучи вже про саморобні вибухові пристрої, які залишаться на позиціях і в будівлях.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що потенціал ДСНС - це обстеження мирних територій, розмінування та утилізація боєприпасів часів Другої світової війни. У воєнний час до робіт з розмінування має залучатися тільки Міноборони.
"За різними оцінками, там справа на 10-15 років, а тому роботи вистачить для всіх. Головне грамотно її побудувати", - заявив "Апострофу" Мусієнко.
На сьомому році бойових дій на Донбасі, в Україні досі немає чіткої стратегії майбутнього розмінування окупованих територій. Профільний закон, який зараз збираються міняти, був прийнятий тільки в 2018 році, але його спромоглися проголосувати лише з сьомої спроби. Перетягування повноважень між Міноборони і МВС та створення додаткових бюрократичних органів, прогнозовано ускладнить процес. Для прикладу, в центрі розмінування в Республіці Чад працюють тільки чотири людини на кілька тисяч саперів.
