В Єврокомісії вирішили провести аудит комплексу угод з надання безвізового режиму для України. Це співпало з недавнім скандалом, пов'язаним зі скандальним рішенням Конституційного суду, яке фактично анулює діяльність антикорупційних органів. Якими можуть бути міжнародні наслідки для України від цього рішення, і як Київ можуть вдарити по "кишені" представники ЄС, в ефірі програми "Розклад Кулініча" на Апостроф TV розповів дипломат, колишній міністр закордонних справ Костянтин ГРИЩЕНКО.
- Наскільки переконливо виглядає інформація про загрозу скасування безвізу. В ОП вже заявили, що Євросоюз не має ніяких пересторог. Чи так це насправді?
- Питання безвізу завжди буде використовуватися для того, аби донести до української влади необхідність прийняття тих рішень, які відповідають інтересам самої України, перш за все. Я би так сказав у даному випадку. Ну, і звичайно інтересам Євросоюзу. Але я не думаю, що безвіз на цьому етапі знаходиться під серйозною загрозою. Нам набагато більше загрожує дещо інше – повна втрата можливості зовнішніх запозичень за більш-менш прийнятними умовами. А це становить серйозну загрозу для фінансової стабільності держави, для виконання інших зобов’язань, і в кінцевому рахунку це може нести за собою величезні внутрішні ризики. А відтак я думаю, що безвіз – це той засіб доведення до влади питання, яке турбує і зрозуміле мільйонам українців більше, ніж потенційна, але серйозна і реальна загроза фінансових наслідків неотримання доступу до відносно недорогих кредитних ресурсів.
- Ви казали про внутрішні загрози. Конкретизуйте, будь ласка, це твердження.
- Внутрішня загроза полягає в невиконанні бюджету, неможливості фінансування бюджетної сфери, неможливості компенсувати втрати малого і середнього бізнесу в результаті прийняття обмежувальних заходів, розвитку цієї пандемії по непередбачуваному сценарію. Все це без доступу до зовнішньої фінансової підтримки може призвести до реальної катастрофи. Соціальної, економічної та взагалі екзистенціальної.
Всі критикують дії влади, певних опозиційних сил. Але ніхто не пропонує того виходу з цієї кризи, який, з одного боку, відповідав би вимогам Конституції, а з іншого – зупинив би порушення Конституції з боку самого Конституційного суду. Оскільки ніхто не має формули, як з цього вийти, то по суті ця критика стає беззмістовною. Критикувати змістовно можливо тоді, коли ти маєш реальну пропозицію, як практично вийти з цієї ситуації. Нам треба всім разом над цим думати. В мене теж немає сценарію, але в даному випадку треба, мабуть, зібрати кращих конституціоналістів, тих політиків, які розуміють, що якщо немає конституційного виходу, то який інший може бути вихід... Вихід з даної ситуації, який не розвалив би нашу демократичну модель розвитку суспільства. Є більше запитань, ніж відповідей, але дискусія не повинна зводитися тільки до критики того, що пропонується. Треба виходити від влади. Треба давати свої власні пропозиції, яким чином краще виходити з цієї ситуації і з точки зору зовнішніх зобов’язань України, і внутрішніх пріоритетів розвитку українського суспільства.
