Візит голови Держдепу США Майкла Помпео до Києва зберіг напруження у відносинах між Україною і Білим Домом. І хоча Банкова обійшла політичні пастки, та економічні пропозиції, озвучені президентом Володимиром Зеленським, можуть отримати негативні відгуки у владній частині американського істеблішменту. Про кулуарну та публічну складові зустрічі між президентом України та очільником Держдепу - у матеріалі "Апострофа".
Заплутаний шлейф візиту
Довгоочікуваний візит держсекретаря США Майкла Помпео до України відбувся на фоні ускладнень у двосторонніх відносинах. Скандал навколо імпічменту президента США Дональда Трампа, також відомий як "Українагейт", початок активної фази передвиборчої кампанії в США та персональний "прокол" Помпео з пресою — коли він в гніві зазначив, що "Україна нікому не цікава" - сформували дещо напружене політичне тло навколо візиту. Після прильоту пізно увечері 30 січня в аеропорт "Бориспіль", наступний - останній - день перебування в Україні у Помпео видався вельми активним: він провів зустріч з міністром закордонних справ Вадимом Пристайком, вшанував пам'ять загиблих на Донбасі, а також поспілкувався із Зеленським.
До речі, цікаво, що під час відвідин Майклом Помпео Офісу президента України там не було Андрія Богдана, що може свідчити про серйозне ослаблення позицій глави ОП. Останнім часом замість Богдана на міжнародних заходах за участі Зеленського бере участь помічник президента Андрій Єрмак, якого в кулуарах називають "другим головою МЗС". Тому попри доволі формальну та стандартну програму візиту Помпео, його політичне підґрунтя складно не помітити.
"Судячи з виразу обличчя президента Зеленського під час брифінгу, розмова з Помпео була не з легких. Хоча її деталі й залишаються невідомими. Складності ситуації додає заява колишнього генпрокурора Шокіна на екс-віце-президента США Байдена до українського Державного бюро розслідувань, яка була подана буквально за день до візиту. Складається враження, що хтось намагається розкрутити тему Байдена і "Бурісми", і це не на користь Україні", - розповів "Апострофу" американіст, професор Київського інституту міжнародних відносин Сергій Галака.
Дуже промовистим моментом для розуміння сучасного контексту американо-українських відносин стало те, як Помпео та Зеленський "морозилися" під час брифінгу на тему нового візиту Зеленського до Білого Дому, яка донедавна була у фокусі дипломатичних зусиль Зе-команди. Помпео заявив, що дипломатичні питання будуть вирішуватися "по ходу справи", а Зеленський несподівано почав розповідати, що він розчарувався у візитах, бо вони, мовляв, не дають жодних серйозних результатів. І не треба бути генієм аналітики, щоб зі слів президента та держсекретаря зрозуміти: омріяний Києвом візит Зеленського до Трампа знімається з порядку денного.
Помпео заявив, що дипломатичні питання будуть вирішуватися "по ходу справи"
"Складається враження, що визначеної дати візиту немає. Сам характер відповідей Помпео та Зеленського свідчить, що якихось конкретних домовленостей про візит в принципі не вдалося досягти. А час доволі обмежений. Поїздка могла би відбутися тільки навесні, бо влітку в Штатах почнеться активна виборча кампанія, і Трампу буде вже не до того", - сказав Сергій Галака.
Головна причина зриву перемовин щодо поїздки українського президента може бути пов'язана тим, що даний візит Зеленського не потрібен хазяїну Білому Дому. Справа в тому, що цей політичний вояж гарантовано б додав Трампу сивого волосся: американські ЗМІ обов'язково б скористалися даним інформприводом, щоб знову згадати про "Українагейт". Тому не дуже зрозуміло, нащо президенту США так підставлятися на старті виборчих перегонів.
Економічні ініціативи Києва
Набагато активніше Помпео та Зеленський під час брифінгу обговорювали теми економіки. І навіть трохи привідкрили завісу таємниці над спільними проектами, намірами та бажаннями сторін.
Зеленський у цих питання був багатослівним. Зокрема, він повідомив, що майже вирішеним є питання купівлі в США локомотивів для "Укрзалізниці". Інші дві тези українського президента хоч і далекі від свого втілення, проте викликали значно більше інтересу, ніж кілька нових потягів. Мова йде, по-перше, про заклик до США скасувати 25% мито на експорт з України сталі та сталепрокатної продукції, а, по-друге, про запрошення наших заокеанських партнерів брати активну учать у нафтогазовій видобувній галузі в Україні, зокрема, співпраці в розробці покладів на Чорноморському шельфі.
Ідея із залученням американців у розробку Чорноморського шельфу виглядає доволі цікавою, і цілком логічною в контексті постійного пошуку інвестиційних проривів командою Зеленського. Але з її практичною реалізацією може вникнути низка проблем, вважають експерти.
"В принципі, активна розробка шельфу Чорного моря реальна, але найближчим часом неможлива. Насамперед, через безпекові ризики, адже значна частина шельфу перебуває під незаконним контролем Російської Федерації. Звісно, на окремих ділянках, за зразком ділянки "Дельфін", конкурс на розробку якої свого часу виграла якраз американська компанія, цілком можуть бути залучені якщо не головні, то середні і малі американські компанії. Але високий ступінь ризиків все одно робить це вкрай складним процесом", - зазначив "Апострофу" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Володимир Омельченко: "Активна розробка шельфу Чорного моря реальна, але найближчим часом неможлива"
Чи грає Банкова на боці Пінчука?
Водночас заклики Зеленського щодо скасування мита на продукцію сталепрокатної промисловості приховують за собою значно більше, ніж просто прагнення Києвом досягнути якоїсь економічної вигоди. Не секрет, що головний гравець в цій сфері — олігарх Віктор Пінчук, а його відносини з частиною американського істеблішменту, м’яко кажучи, є вкрай непростими. На думку експертів-міжнародників, таке відверте лобіювання бізнес-інтересів Пінчука з боку Зеленського може виявитися не надто позитивним для відносин України з США.
"Інформація про те, що Віктор Пінчук з питань лобіювання своїх інтересів в США контактував з представниками команди Трампа, вже публікувалася в американських ЗМІ. Але така комунікація для Віктора Пінчука щонайменше дещо незвична. Адже не секрет, що він в американській політиці орієнтований на Демократичну партію США. І те, що озвучив Зеленський, є свідченням того, що він близький до Віктора Пінчука — недарма ж низка кадрових призначень української влади була з оточення Пінчука. А от американська позиція, особливо у республіканців, до Пінчука, як і до Коломойського, дуже критична. І в цьому контексті заяви Зеленського важко сприймати позитивно. Особливо враховуючи те, що системна комунікація з республіканцями для українського істеблішменту є серйозною проблемою", - розповів "Апострофу" політичний консультант Ярослав Божко.
У цілому, підсумки переговорів між президентом Зеленським та держсекретарем Помпео залишають значно більше питань, аніж відповідей. Складні політичні аспекти відносин України та США не отримали якоїсь розв’язки. Більш того, перспективи прямих контактів між Білим Домом та Банковою стають туманними. Натомість економічні питання, яким приділили дещо більше уваги, теж виглядають дуже неоднозначними. Ініціатива щодо Чорноморського шельфу хоч і претендує на креатив в стилі Зе-команди, на кшталт заяв про інвестиційних няньок в Давосі, має дуже слабкі перспективи реалізації. Ще гірше виглядають спроби лобіювання інтересів олігархів перед не надто прихильними до них республіканцями.
