На сайті російського інформагентства ТАСС 9 липня вийшло інтерв'ю заступника керівника адміністрації президента Росії Дмитра Козака, який курує з боку Кремля питання "мінських угод". В цьому інтерв'ю Козак зокрема заявив, що переговори з Україною є "театром абсурду". Представник Донеччини в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі журналіст Денис Казанський в коментарях для "Апострофа" підтвердив це, уточнивши, що цей театр абсурду влаштовує як раз Росія.
- Ви на своїй сторінці у Facebook висловили діаметрально протилежну до Дмитра Козака позицію. Хотів би, що ви це прокоментували.
- Чому ж протилежну? Я так само вважаю ці переговори театром абсурду – але через дії Російської Федерації. Це не Україна винна, що з боку Росії висуваються якісь абсурдні вимоги, які мають перед собою мету заблокувати ці переговори, завести їх у глухий кут.
Хіба викреслення згадок про переселенців - це не абсурд? Або вони роблять вигляд, що Україна не виконує "Мінські домовленості", і при цьому намагаються ігнорувати проблему Дебальцева й інших територій, які були захоплені уже після підписання "Мінська". Це відвертий саботаж домовленостей.
- Козак заявив, що "спроба України призначити переселенців з Донбасу є анекдотичною". Я так розумію, тут він і вас мав на увазі?
- Звісно. Вони ненавидять нас – тих із переселенців, кого Київ включив до ТКГ. І я такі заяви чую не вперше. Щойно ми там з'явилися, росіяни заявили, що ми не є справжніми мешканцями Донбасу, бо ми звідти поїхали.
Насправді, анекдотичність – це коли людина, яка створювала фінансову піраміду, залучала туди людей і обдурювала пенсіонерів на 2-3 тис. грн, тепер називає себе представником Донбасу, лідером якоїсь "народної республіки" (мається на увазі чинний лідер так званої ДНР і колишній організатор "МММ" Денис Пушилін, - Апостроф).
А щодо нас, то ми такі ж громадяни своєї країни, корінні мешканці Донбасу, і маємо таке саме право брати участь у переговорах, як і будь-який інший громадянин. Ми нічим не гірші і не менш легітимні від тих, кого Росія подає як представників Донбасу. Наша позиція проста, цілком логічна і ми – переселенці – уже нікуди з цих переговорів не підемо.
- До речі, Козак заявив, що у Росії немає жодних "червоних ліній" у переговорах. На вашу думку, що це означає?
- Я не знаю, що саме він вкладав у ці слова. Але, для прикладу, вони уклали "Мінські угоди", а за кілька днів їх самі порушили, захопивши 1700 квадратних кілометрів території України. І тепер кажуть, що ми маємо на це погодитись. Це приклад віроломності.
Вони уже шість років кажуть все що завгодно, а за фактом відбувається окупація частини території України. Всі їх умови – це умови агресора, який порушив кордони нашої держави і намагається нам диктувати своїх "забаганки". Ми не маємо вестися на ці вимоги. Бо єдине, що може насправді обговорюватися, – це звільнення росіянами української території.
Так само Дмитро Медведєв 9 липня заявив, що "Росія не має наміру проводити недружню політику", але Україна має змиритися з окупацією Криму. Вони окупували частину України, намагаються зробити вигляд, що цього немає і кажуть – "давайте дружити". Оце і є абсурд.
- До речі, Козак заявив, що іноді виникає бажання "грюкнути кулаком по столу". Чи помітили ви це в настроях росіян?
- Вони постійно намагаються погрожувати. Але ми знаємо, що Росія досі веде з нами війну, продовжуються обстріли, Кремль здатен на підлість і загострення бойових дій.
- Зараз не дуже зрозуміла ситуація із обміном полоненими. Про проблеми з погодженням списку наголосив і Козак. Чи могли б ви прокоментувати, що відбувається?
- Ні, не можу нічого сказати, оскільки цим займається інша, гуманітарна підгрупа. Поки все на етапі узгодження. Я, зокрема, підіймав питання про Матюшенка (Валерій Матюшенко – підприємець, музикант, заручник угруповання «ДНР», схоплений на Донбасі 15 липня 2017 року та засуджений так званим «судом» угруповання на 10 років в’язниці за «шпигунство». Зараз начебто утримується в Макіївці - Радіо Свобода). Він захворів, знаходиться у дуже тяжкому стані, йому потрібна допомога лікарів, інакше може просто померти.
- Взагалі, не шкодуєте, що долучилися до ТКГ?
- Ні, не шкодую. Я не впевнений, що це може принести якийсь прорив, але краще бути всередині процесу і знати, що відбувається. А припинити участь можна хоч у будь-який день.
- На вашу думку, українці роблять достатньо в ТКГ для вирішення конфлікту чи можна було б зробити щось краще?
- Проблема в тому, що вирішити цей конфлікт можна лише, коли Росія піде з території. В ТКГ неможливо про це домовитися.
Ми обговорюємо гуманітарні питання, роботу КПВВ, обміни полоненими, ситуативні режими тиші на момент ремонтних робіт чи пожеж. Але глобальні питання вони не вирішують, бо глобальна проблема, як ви знаєте, одна. Якщо Росія піде, уже завтра не буде і проблеми. ДНР, ЛНР – все це зникне, воно не існує у відриві від РФ.
А змусити її піти наразі неможливо – цього намагаються досягти і завдяки міжнародному тиску, і позиції української влади. Але Росія поки не йде. А силою її примусити до цього неможна.
- Ви вважаєте, що люди, які майже 6 років були під окупацією, а до того щонайменше десятиліття оброблялися пропагандою, відмовляться від ідей ДНР і ЛНР?
- Справа в тому, що цих людей ніхто не питав – ні тоді, ні зараз. Вони не є суб'єктом цієї ситуації. Є приватні військові кампанії, ДНР і ЛНР – це наймані армії, які не є офіційними російськими військовими, але РФ надає їм зброю, техніку і багато грошей в рублях.
Якщо Кремль перестане їх підтримувати, всі ці формування зникнуть. А люди, як у Слов'янську і Маріуполі чи Лисичанську, коли українська армія витіснила бандитів, будуть спокійно жити в Україні. На звільнених територіях немає ніяких антиукраїнських повстань.
- Я кажу про більш глибокі проблеми. Рік тому їздив із музикантами-волонтерами у Краматорськ, Слов'янськ. І військові зі Слов'янська, наприклад, говорили, що місцеві на вулиці ледь не у спину плюють.
- Ви праві – є різні люди, різні настрої. Але ми не можемо відмовитися від цієї територіє лише через те, що там є люди, які не люблять Україну. Ми не можемо цього зробити.
Я особисто знаю людей, які чекають Україну. Багато хто з тамтешнього населення чекає Україну не тому, що вони патріоти, а просто тому що хочуть жити нормально. У країні, де є суди, банківська система, ходять потяги. Дехто з тих, хто підтримував Росію, зрозумів, що вона їх давно "послала", що вона їх не забере собі. Тож людям лишається вибір – жити в "банановій республіці" чи в Україні.
- До речі, колишній лідер бойовиків Олександр Бородай заявив, що "нас скоро анексують". Але навіть той же Козак сьогодні сказав, що такі заяви – це особисті думки людей і не більше. Чи відчуваєте ви на ТКГ, що росіяни готові відмовитися від ЛДНР чимшвидше?
- Вони не намагаються позбутися їх чимшвидше. Вони намагаються нам "втюхати" їх на своїх умовах. Щоб ми якось розгрібали те, що вони там накоїли.
Якби була мета чимшвидше, то вони давно б уже це зробили. Проблема не в тому, що Україна не хоче домовлятися. Проблема в тому, що Росія не хоче приймати наші умови. Тож, ми зараз бачимо продовження спроб примусити Київ визнати ДНР та ЛНР.
