На фоні пандемії коронавірусу та загальносвітової економічної кризи зустріч "Великої двадцятки", яка буде проходити в режимі онлайн-конференції 21-22 листопада, обіцяє мати мало не історичне значення. Утім, формат розмови та протиріччя між топовими країнами може звести нанівець всі потуги домовитися щодо спільного вирішення цієї глобальної проблеми. "Апостроф" обговорив порядок денний G-20 з політологами та політиками із України та різних країн світу.
Про що говоритимуть
Саміт, як і минулий, що пройшов в березні, відбувається в екстраординарному форматі – і учасники, ймовірно, матимуть серйозні проблеми з комунікацією, оскільки онлайн-режим позбавить можливостей для їх особистого спілкування, двосторонніх зустрічей та кулуарних розмов. Зазвичай саме в таких умовах формувалася система домовленостей під час зустрічі "великої двадцятки", яка є орієнтиром фактично для всіх країн світу. Ця обставина, попри великі очікування - зокрема, голова Євросоюзу Шарль Мішель заявив про те, що саміт не багато не мало визначить майбутнє світу після пандемії - може серйозно завадити ухваленню проривних рішень.
"Я не очікую особливо значимих результатів від саміту "Великої двадцятки" саме в форматі відео-конференції. Вебінари – гарний прийом для обговорення технічних питань, але не для самітів, які мають серйозне протокольне навантаження, елементи позиціонування на рівні особистого емоційного спілкування", - каже колишній міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
У центрі зустрічі очікувано опиниться тема протидії коронавірусу. Може бути певний прогрес щодо рішень з оподаткування міжнародних корпорацій-гігантів таких, як Google чи Amazon. Найбільш суперечливі теми у минулі роки стосувалися клімату, а також чесної та вільної торгівлі, що, ймовірно, збережеться і зараз, але все ж таки опиниться на другому плані. На периферії, скоріш за все, будуть і питання із залученням жінок до політичного життя традиційно патріархальних країн, ситуація з жіночою працею тощо.
"В ЄС роблять наголос на необхідності глобальної координації в боротьбі з коронавірусом. Путін наголошує на необхідності доступу до фінансових ресурсів під знижені проценти для бідних країн. Також він робить наголос на так званих "зелених коридорах" – послаблення чи взагалі зняття санкцій на час карантину. Але йому навряд чи це вдасться", - додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко в коментарі "Апострофу".
"Позиція Вашингтона і Пекіна щодо подолання пандемії – вкрай суперечливі, є ледь не антиподами. Якби саміт проводився за президента Байдена, результат міг би бути іншим. А так США, щонайменше, не будуть долучатися до тих спільних програм, які можуть бути ухвалені під лідерством Китаю", - каже Грищенко.
Для чого взагалі потрібна зустріч
G20 була з самого початку створена в 1999 році як міжнародний майданчик для вирішення фінансових питань. Формат мав певний відтінок "другорядності", порівняно з G8, а нині G7. Але на фоні економічної кризи 2008 року "двадцятка" стала значно більш важливою, а вже за рік – під час зустрічі у Пітсбургу, учасники заявили, що це буде основний економічний форум світу. Країни G20 – це 85% світової економіки і 2/3 усього населення. Особливістю форуму є співпраця найбільших економік світу і країн, які мають середній рівень економічного розвитку, в той час, як G7 є "клубом багатіїв". Ще одна особливість – на самітах "великої двадцятки" можуть отримати голос азійські й південноамериканські країни, в той час, як "Велика сімка" керована виключно західними країнами й орієнтована на Захід.
"Розмови щодо економіки фундаментально мають політичний вимір. G20 вийшла за обговорення лише економічних питань. Під час світової кризи 2008 року "двадцятка" довела, що вона має певний важіль впливу на ситуацію в світі і може його використати. Тоді уряди США і Китаю змогли налагодити співпрацю задля подолання кризи. Але зараз політика змінилася – і такої співпраці досягти буде складніше", - каже "Апострофу" асоційований професор Університету Осаки, автор книги "G20 з часів світової кризи" Джонатан Лакхерст.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган бере участь в позачерговому віртуальному саміті лідерів G20
Хто з якими результатами
Говорити про те, хто найлегше переживає пандемію й економічну кризу, поки важко, адже ситуація – динамічна. Крім того, існує недовіра до статистики у таких країн, як Китай. Але всі сходяться на тому, що на міжнародній арені США втратили своє лідерство, каже Капітоненко.
"Це не пов'язано напряму із Covid-19. Процес тривав кілька років – і зрештою вплив Вашингтона ослаб. Але якщо в Америці спостерігається криза лідерства, то в Росії – це загальне ослаблення в сфері економіки і ресурсів", - вважає експерт.
"Китай - єдина країна, яка вийшла з позитивом для себе, із показниками, які свідчать, що вона може претендувати на альтернативний спосіб побудови суспільства. Економіка іде в плюс на 4 з лишком відсотки; епідемію змогли зупинити драконівські методи, які будь-які західні демократії не здатні впроваджувати у життя. У Китаї, на відміну від Росії, це реальний пакт між владою і громадянами: ми забираємо у вас свободу, але забезпечуємо вам безпеку і добробут. Це посилить у світі не лише економічне протистояння, а й ідеологічне", - каже Грищенко.
"Багатьом видається, що Китай зараз перебуває на підйомі. Але в рамках G20 є велика група розвинутих країн, об’єднаних союзницькими зобов'язаннями – і вони мають більший вплив на міжнародну політику", - пояснює Капітоненко.
Джонатан Лакхерст порівнює нинішню ситуацію в світі із 1930-ми – економічна криза, протести в багатьох країнах, політичний хаос і зростання впливу фашизму. "На щастя, зараз популістичні заяви не перетворюються на націоналістичні рухи і не призводять до воєн – і сподіваюся, цього не станеться. Маю надію, що з приходом до влади Джо Байдена націоналістичний популізм втратить свій деструктивний вплив на міжнародне співробітництво", - каже експерт.
Кожен сам за себе
Пандемія коронавірусу спровокувала економічний спад і зростання безробіття по всьому світу, погіршила безпекову ситуацію в нестабільних регіонах. У суспільствах виріс запит на забезпечення безпеки – як фізичної для простих громадян, так і економічної, яка реалізується завдяки протекціонізму. Також ковід продемонстрував слабкість міжнародних організацій.
"ВОЗ продемонструвала свою неефективність, міжнародну координацію налагодити також не вдалося. Всі справляються самостійно, але поки виходить у них це не дуже добре", - каже Капітоненко.
"Ця криза не об'єднує. Вона примушує боротися за свої інтереси за рахунок інтересів інших. Для України це погано. Бо при загостренні конкуренції між ключовими гравцями у нас більше шансів стати розмінною монетою і менше шансів знайти об'єднану підтримку", - каже Капітоненко.
"Глобалізація як проект практично завершилася – можливо, проти волі її ініціаторів. За великим рахунком кожен бореться з коронавірусом на самоті. Кожен помирає наодинці. Може бути ситуативна співпраця, але міцної співпраці між країнами не буде. Слабкі стануть ще слабшими, а сильні, якщо зможуть активізуватися, мінімізують втрати", - каже директор Інституту світової політики Євген Магда.
Якими будуть результати саміту?
"У більшості країн є розуміння, що за відсутності спільних зусиль все буде набагато гірше, ніж зараз. Сподіватимемося, що буде розуміння більшості, що треба давати надію, давати позитивні сигнали, і приймуть декларацію, яка зможе об'єднати тих, хто керує найбільшими економіками світу", - каже Грищенко.
Дональд Трамп на зустрічі лідерів G20
А ось колишній член Європарламенту від німецької партії "Союз 90/Партія Зелених" і режисером-документалістРебекка Хармс куди оптимістичніша щодо відносин західних країн. "Апострофу" вона заявила, що очікує на подальший розвиток і зміцнення відносин між США і Європою. На її думку, коронавірус став повчальним сигналом про те, що буде, якщо Захід розвалиться.
"Моя надія на майбутнє пов’язана з демократичними державами та їхньою співпрацею. Ми вимушені співпрацювати з недемократичними державами та їх авторитарними лідерами. Але ми не повинні очікувати на реальну допомогу від них під час майбутніх викликів ", - додала вона.
Фактор Трампа
Все ще важливим для світової політики й економіки лишається Дональд Трамп, який не сприймає всерйоз такі великі міжнародні організації, як G20. Зараз він продовжує реалізувати свій талант зірки реаліті-шоу з американських телеканалів, уже одною ногою стоячи за порогом Білого дому.
Лакхерст нагадує, що протягом останніх років резолюції саміту мали формат "19+1" – 19 країн погоджувалися на щось одне і окремо прописувався пункт для США, який відповідав вимогам Трампа. Більшість експертів сходяться на думці, що з приходом Байдена до влади ця ситуація зміниться. Наприклад, той уже заявив, що збирається повернутися до "Паризької кліматичної угоди". Хоча б з цього питання дихати усім стане трохи легше.
"За час коронакризи Сполучені Штати втратили у сфері міжнародного впливу більше за всіх. Тому що немає нікого, хто сприймає зовнішню політику Трампа позитивно. В його адміністрації ніколи не було бажання з кимось домовлятися. Навряд воно з'явиться зараз, коли він уже йде з посади. Зараз у нього настрій – раз не я буду в Білому домі, спалю усі мости у поб'ю всі горщики. Такої можливості у нього, певно, немає, але ускладнити життя своєму наступнику він може", - коментує можливість спільних заяв світових лідерів на форумі Костянтин Грищенко.
Протистояння України і Росії в контексті G20
Євген Магда вважає, що в Україні перебільшують значення саміту G20. По-перше, їх рішення не обов'язкові, а по-друге значимих для нас рішень приймати не будуть.
"Україна лише з 2014 року вийшла з орбіти Росії, на якій вона перебувала протягом тривалого часу. У нас досі немає моделі ефективного запозичення політичного й економічного досвіду",- каже Магда.
Сподіватися на фінансову допомогу від країн G20 Україні не варто, кажуть експерти. А Ребекка Хармс наголошує, що важливі не гроші, а прозорість економічної системи.
"Українська економіка вражена пандемією. Але "шматок пирога", який вдалося б увірвати зі столу великих гравців, не гарантує покращення, якщо гроші не будуть витрачатися розумним способом. Прозорість витрат настільки необхідна, як і хороший план. Я б запропонував зосередити увагу на малих та середніх компаніях та інвестиціях, пов'язаних із Зеленою угодою ЄС", - каже вона.
Хармс додає, що вважає за найкращий прояв допомоги для України з боку G20 спільну підтримку ЄС та США у сфері протистояння агресії Путіна та підтримку процесу реформ.
"Це також означало б для України знову взяти на себе зобов'язання щодо процесу реформ, оскільки без цього не вдасться досягти успіху. Друзі можуть підтримати аргументами та підштовхнути фінансовою допомогою, але справжня зміна в руках українців", - говорить Хармс.
