У США ухвалили закон, який дозволяє американській Феміді отримати банківську інформацію про тих, кого запідозрять у фінансуванні тероризму, торгівлі людьми або наркотиками, відмиванні злочинних грошей, шахрайстві. Незважаючи на всю одіозність цього законодавства, можна стверджувати, що воно завдасть нищівного удару по корупціонерам всіх мастей по всьому світу. "Апостроф" з'ясовував, як новий американський закон відіб'ється на українській політико-економічній еліті, і чого чекати від нього вітчизняним олігархам.
Американський Конгрес прийняв жорстке законодавство, спрямоване на боротьбу з відмиванням злочинних коштів. Anti-Money Laundering Act of 2020 або скорочено AMLA є частиною оборонного бюджету США на 2021 фінансовий рік, який Дональд Трамп ветував незадовго до того, як покинув президентський пост.
Однак Конгрес подолав вето, і закон, в тому числі його частина де йдеться про боротьбу з відмиванням "брудних" грошей, набув чинности.
Нинішні законодавчі норми стали найбільш суворими з 2001 року, коли набув чинности так званий Patriot Act, спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму у відповідь на атаки 11 вересня.
За словами сенатора-демократа Шеррода Брауна, закон дозволить ефективніше протистояти терористам, торговцям наркотиками, людьми, нелегальною зброєю "і всім тим, хто використовує підставні фірми для "відмивання" прибутку від злочинної діяльності, а також банкам, які допомагають злочинцям або мають м'яку політику комплаєнсу щодо відмивання коштів".
Одним з головних положень закону є створення єдиного реєстру одержувачів компаній, що мають реєстрацію в США, - парадоксально, але в Сполучених Штатах досі не було вимоги до бізнесу розкривати дані про кінцевих бенефіціарів.
Суттєвому перегляду піддалося законодавство про банківську таємницю - фінансові організації повинні будуть в повній мірі "співпрацювати" з наглядовими органами та повідомляти про всі підозрілі транзакції, які проходять через їхні рахунки.
І, ймовірно, найголовніше - закон поширює мандат американського Мін'юсту на всі іноземні банки, які мають кореспондентські рахунки в США. Фінустанова буде зобов'язана надати інформацію щодо будь-якого рахунку, відкритого в ньому.
За відмову надавати таку інформацію передбачені штрафні санкції, за оповіщення про такий запит власника рахунку - теж. Аж до закриття американського кореспондентського рахунку і арешту грошових коштів, які на ньому знаходяться.
Тобто банку буде дешевше "здати з потрохами" неблагонадійного клієнта, ніж покривати його.
Привиди минулого
Що ж, схоже, для корупціонерів настали дійсно важкі часи. Як зауважив з цього приводу в розмові з "Апострофом" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян, "якщо хочеш вести нелегальну діяльність, не треба було зв'язуватися з американською банківською системою".
Але це легко сказати і складно зробити (особливо заднім числом). Коли нинішній український олігархат робив свої перші кроки, на Заході в цілому і в США зокрема, ставлення до банківської таємниці було лояльнішим, ніж зараз. Безумовно, в ті роки теж відкривалися кримінальні справи про відмивання "брудних" грошей, але потрібно було сильно постаратися, аби потрапити "під роздачу".
Яскравий приклад - епопея з екс-прем'єром України Павлом Лазаренком. У 1999 році його затримали після прибуття в США і звинуватили у відмиванні злочинних коштів, а також вимаганні та шахрайстві. В результаті він відсидів більше восьми років в американській в'язниці.
Павло Лазаренко
Але Павло Лазаренко - це "привид" з минулого (зараз він живий-здоровий і як і раніше перебуває в США, але вже як вільна людина).
Однак зовсім недавно США ввели санкції проти семи громадян України за спробу втручання в американські вибори. Серед них, зокрема, опинився народний депутат з фракції "Слуга народу" Олександр Дубинський.
Збіг чи ні, але Національний банк України (НБУ) попередив вітчизняні фінансові установи про ризики співпраці з особами, щодо яких введено американські санкції.
Сам же Дубинський написав на свій сторінці в Facebook, що один з українських банків запропонував йому закрити наявний в ньому рахунок.
Незважаючи на те, що звинувачення США щодо зазначених людей стосуються виборів, Нацбанк у своєму листі недвозначно посилається на закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню і поширенню зброї масового знищення".
На українському фронті без змін
Крім того, нагадаємо, Мін'юст США може тепер запитати інформацію у будь-якого українського банку про будь-якого клієнта. Відкрутитися не вдасться, оскільки будь-який поважаючий себе банк має кореспондентський рахунок в США.
Втім, як зазначив Єгор Киян, якщо говорити про вітчизняні банки, то вони ніколи не славилися надійним захистом інформації про своїх клієнтів: "Тому в українських банках ніхто ніколи не зберігав гроші, замість цього їх виводили в офшори".
За його словами, і до набуття чинности нового законодавства США, від України могли вимагати (і вимагали) розкрити інформацію, в тому числі, банківську, про ту чи іншу людину.
"Завжди робилися запити, завжди використовувалися методи тиску, оскільки Україна - завжди була слабкою стороною в цих процесах. Тому я не бачу, що принципово змінилося саме для української банківської системи - просто стало більш формалізовано", - пояснив експерт.
Але, як було сказано вище, українські корупціонери воліють зберігати свої активи в інших юрисдикціях. Але і там вони потраплять під приціл американських компетентних органів.
Удар по олігархах
Тож як нове законодавство США відіб'ється, зокрема, на вітчизняних корупціонерах? Відбитися на них воно може дуже серйозно, вважає інвестиційний банкір, фінансовий аналітик Сергій Фурса. "Особливо, якщо ці корупціонери перейшли дорогу Сполученим Штатам", - сказав він в коментарі "Апострофу".
На сьогодні відомо, щонайменше, про двох представників політико-ділової еліти України, до яких є серйозні претензії з боку США.
Дмимтро Фірташ у суді
Один з них - Дмитро Фірташ, якого звинувачують в підкупі чиновників Індії з метою отримання дозволу на видобуток титанової сировини в цій країні для подальшого продажу готової продукції в США (зокрема, титан використовується у виробництві реактивних двигунів). Зараз Фірташ знаходиться у Відні в очікуванні екстрадиції до США. Якщо Австрія все ж видасть олігарха американській Феміді, то його може чекати суворий вирок і десятки років ув'язнення. Однак чи вплине якимось чином новий закон на справу Фірташа, поки сказати важко.
Ще одним "улюбленцем" Америки є Ігор Коломойський. В кінці 2020 року Мін'юст США висунув проти нього звинувачення у вимиванні грошей з раніше належав йому "ПриватБанку" і вимагає конфіскувати майно бізнесмена на території США, яке, як вважають обвинувачі, було придбано на незаконно виведені кошти.
Таким чином, судячи з усього, саме на долю Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського новий американський закон відіб'ється в першу чергу, вважає Сергій Фурса.
На гачку
Важливе питання - як буде застосовуватися закон - універсально, або вибірково? Адже, якщо Сполучені Штати запустять "каральну" машину на повну потужність, в її жорна можуть потрапити багато хто, з огляду на те, як зароблялися початкові капітали, особливо в "лихі 90-е".
"Швидше за все, це буде мати вибірковий характер з метою натиснути, відстежити певних осіб, домогтися якогось політичного рішення", - вважає Єгор Киян.
А це означає, що у США при адміністрації Джозефа Байдена, яка, за прогнозами, буде працювати на українському напрямку більш системно, ніж попередники, отримають потужний важіль впливу на українську політико-економічну еліту. Тобто будь-який недружній витівка олігарха або топ-чиновника може привести до ретельної перевірки та порушення кримінальної справи, а цього не хоче ніхто.
Звичайно, у корупціонерів всіх мастей є можливість сховатися від санкцій в юрисдикціях, куди, за словами Сергія Фурси, "не потрапиш з доброї волі". Це, зокрема, - Китай (в основному, Гонконг), Сінгапур, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ).
Але і тут навряд чи вони будуть відчувати себе в цілковитій безпеці: "Якщо є санкції Штатів, вони гратися не будуть".
