В Україні знову активізувалася політична дискусія щодо того, як слід офіційно іменувати Росію з огляду на те, що український та російський політичні класи продовжують "ділити" історію Київської Русі. Обласні ради двох західноукраїнських регіонів запропонували Офісу президента Володимира Зеленського та Верховній Раді офіційної відмовитися від Росії на користь "Московії". Наскільки подібні пропозиції взагалі життєздатні, читайте у матеріалі "Апострофа".
Львів та Рівне проти "московитів"
Минулого тижня Львівська облрада підтримала звернення до президента Володимира Зеленського та Верховної Ради з пропозицією офіційно змінити назву Російської федерації на "Московію". Декількома днями раніше з аналогічним зверненням виступили депутати Рівненської облради.
Депутати двох західних областей внесли зміни на державному, офіційному та громадському рівнях. Львівські депутати пропонують називати росіян "московитами", а їхні колеги з Рівного - "москвинами".
В обох випадках депутати наполягають на відновленні "історичної справедливості".
"300 років тому, після низки перемог над Швецією і укладання Ніштадського мирного договору, 22 жовтня 1721 Петро I перейменував Московське царство в Росію, а себе проголосив імператором. На картах і атласах XV, XVI і навіть XVIII століття не відображена країна як Росія, а лише як Московія. Московська держава повсюдно називалася як Московія, Московитія, а іноді навіть Тартарія", - йдеться у зверненні львівських депутатів.
Депутати з Рівного наполягають, що "Московія" не суперечитиме практикі, що склалася, оскільки не завжди самоназва держави відповідає міжнародній назві. Як приклад, офіційна назва Німеччини – Bundesrepublik Deutschland. Хоча у світі кажуть "Німеччина" чи "ФРН".
"У світі вистачає прикладів, коли офіційні назви держав можуть не співпадати з назвами, які використовують треті країни. Наприклад, США та Великобританія використовують назву Бірма, а не М'янма через політичну традицію. Росію логічно було б назвати "Московією" і така назва мала місце в минулому, але це питання не рівня обласних рад, які мають займатися регіональною політикою, дорогами та ЖКГ, а не перейменуванням держав. Поки все це виглядає саме як політичний тролінг без виразних перспектив. Сумнівно, що парламент проголосує відповідну ухвалу. До того ж вітчизняні чиновники не писатимуть "Московія" замість "Росія", просто тому що до нинішньої назви всі звикли. Та й яка від цього практична користь?", - зазначив у коментарі "Апострофу" політолог Віталій Кулик.
Публіцистичні прийоми
Радник глави Офісу президента (ОП) Олексій Арестович, не чекаючи офіційного "перейменування", став називати РФ "Московією". Реагуючи на недавні заяви президента Росії Володимира Путіна про Україну, яку нібито "створив Ленін", Олексій Арестович не стримував емоцій.
"Якби не Україна, то не було б жодної Російської імперії, яку вигадав Феофан Прокопович, ректор Києво-Могилянської академії, який вас, ідіотів Романових, переконував на всю Московію в тому, що треба проголошувати себе Росією, бо тільки тоді ви отримаєте хоч якесь визнання у світі. Затхла Московія, що сидить у болотах", - заявив радник голови ОП.
Загалом експертна спільнота, обговорюючи ініціативу депутатів зі Львова та Рівного, часто вживала саме слово "тролінг", а також згадувала відомий твір вітчизняного письменника Володимира Білінського "Країна Моксель, або Московія". Пан Білінський, не маючи формальної історичної освіти, написав гучну працю, в якій спробував довести, що Московське царство (Московія) була не наступницею Київської Русі, а звичайним улусом Золотої Орди, який не мав нічого спільного зі східними слов'янами.
Згодом професійні історики дорікали Володимира Білінського за зайву емоційність та відсутність наукового підходу до історичних джерел.
"Слова "Московія" та "московити" можна використати в публіцистиці, але бажано з цим не частіти, бо не завжди подібне може бути доречним. До того ж навіщо копіювати чужі прийоми? Кремлівське керівництво та пропагандисти замість вираження "влада України" кажуть "київська влада", "київський режим" або "хунта", наголошуючи нібито на недемократичності української політичної системи. Хоча Москва визнала обрання президентом Петра Порошенка, а потім і Володимира Зеленського, від президента Путіна та голови російського МЗС Сергія Лаврова можна почути претензії саме на адресу "київської влади". У цьому сенсі публічна позиція Кремля залишається суперечливою та непослідовною", - сказав у розмові з "Апострофом" науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій Гарань.
Аргументи проти
Політичні ігри навколо географічних назв – доля саме кремлівської пропаганди. Досить згадати, що агресивний "русскій мір" прийшов у 2014 році на український південний схід саме з метою відновлення історичної "Новоросії".
Звернення депутатів зі Львова та Рівного може бути відповіддю на постійні політичні та історичні інсинуації кремлівської верхівки, включаючи й гучну статтю Володимира Путіна, в якій він висував нашій країні територіальні претензії.
Якщо відкинути емоції та єхидне лихослів'я, то користь від офіційного перейменування РФ сумнівна, а дипломатичні проблеми – очевидні.
"Пропозиція перейменувати Росію – політичний тролінг у чистому вигляді. Ніхто насправді на це не піде, оскільки є офіційні назви держав, закріплені в документах ООН. Але якщо президентська монобільшість у парламенті через фантастичні причини візьметься за подібну "законотворчість", то на переговори з Кремлем щодо Донбасу та газу варто заздалегідь поставити хрест", - наполягає в бесіді з "Апострофом" політичний експерт Кирило Молчанов.
Можна розмірковувати від неприємного. Уявімо, що Держдума, повністю залежна від Адміністрації президента РФ, "перейменує" Україну на "Малоросію". Адже така назва мала місце в минулому на частині території нинішньої України. Так само як і Московське князівство - Московія - існувало на частині території РФ.
Відповідно, вищі державні особи України, включаючи президента, спікера та прем'єра у внутрішньоросійському казенному лексиконі іменуватимуться "малоросійськими". Новинки в дусі "Володимир Путін провів телефонні переговори з президентом Малоросії Зеленським" у кращому разі викликають іронічну усмішку. Аналогічна реакція буде на офіційні повідомлення про те, що Офіс президента Зеленського "відкинув пропозиції влади Московії надати особливий статус московським терористам з ОРДЛО".
Подібні словесні ескапади - доля різного роду шовіністів і політичних фриків, які на дух не переносять офіційні назви. Російський українофоб та бойовик із "ДНР" Захар Прилепін, який називає себе "письменником", влітку 2017 року заявив у Донецьку про створення нової "держави" - "Малоросії", яка претендує на всю територію українського південного сходу. Реальна "Малоросія" на карті так і не з'явилася, а заява бойовика Прилепіна обросла жартами та анекдотами. Який сенс зрівнятися з подібними персонажами?
